Постанова № 102815121, 26.01.2022, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/94/22

Провадження № 1-кс/487/554/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 року

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Павлова Ж.П., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., прокурора Окружної прокуратури м.Миколаєва Шияна Є.А., в присутності підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Ільїна О.В. та Білого І.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого групи слідчих-начальника відділення СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Пушкар Г.М. за погодженням з прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва Шияна Є.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №42021152010000066 від 26.10.2021 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

В С Т А Н О В И В:

26.01.2022 слідчий групи слідчих – начальник відділення СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Пушкар Г.М., за погодженням із прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва Шиян Є.А. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Групою слідчих СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021152010000066 від 26.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, ОСОБА_1 , будучи службовою особою АТ «Миколаївобленерго», підозрюється в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із вимаганням такої вгоди.

24.01.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, в клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор клопотання уточнив в частині визначення розміру застави та просив призначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі тисячі мінімальних заробітних плат, а в іншій частині клопотання підтримав та посилався на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив задовольнити клопотання.

В судовому засіданні захисники заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки вважали, що підозра необґрунтована та безпідставна.

Підозрюваний в судовому засіданні вину не визнав, оскільки вказаного кримінального правопорушення не вчиняв.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 42021152010000066 від 26.10.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу №223 –К від 16.02.2021, затвердженого виконувачем обов`язав генерального директора Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі АТ «Миколаївобленерго»), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначений на посаду директора з інвестиційної політики та перспективи розвитку.

Відповідно до п. 1-4 ч.1 розділу IV «Права» Положення «Про дирекцію з інвестиційної політики та перспективи розвитку», затвердженого наказом №267 АТ «Миколаївобленерго» від 25.03.2021, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора вищевказаного структурного підрозділу наділений наступними правами: за правилами, встановленими Інструкцією з діловодства, видавати розпорядження та вказівки з усіх питань діяльності Дирекції, які знаходяться в межах компетенції Дирекції; підписувати акти виконаних робіт по направленню діяльності Дирекції; підписувати розроблені та складені технічні умови, затверджувати їх кошториси; підписувати договори про приєднання до електричних мереж Товариства та розрахунки вартості надання послуг зі створенням технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустаткування замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності.

Крім того, відповідно до наказу №61 – К від 19.01.2022, затвердженого тимчасово виконуючим обов`яжи генерального директора АТ «Миколаївобленерго», ОСОБА_1 призначений на посаду тимчасового виконуючого обов`язки генерального директора АТ «Миколаївобленерго» на період 20, 21 та 24 січня 2022 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , займає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а тому являється службовою особою, що визначено ч. 3 ст.17 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України.

Будучи службовою особою АТ Миколаївобленерго – ОСОБА_1 протиправно використав своє службове становище для вчинення злочину за наступних обставин.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до п.1.1. Договору №06/04/21 від 07.04.2021, укладеного між ТОВ «БИОКОМ» код ЄДРПОУ 40416228 (замовник з однієї сторони) та ТОВ «ГЕРК» код ЄДРПОУ 41969496 (виконавець з іншої сторони), останнє в особі ОСОБА_3 бере на себе зобов`язання виконати Робочий проект «Встановлення та підключення КТП 10/04 кВ- 250 кВА та території земельної ділянки з кадастровим номером 4823384100:02:000:0181 у с.Полігон Вітовського району Миколаївської області.

З метою виконання умов вищевказаного договору ОСОБА_3 , на початку червня 2021 року, більш точної дати під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, передав Робочий проект електропостачання 0413801.ЕЕ.22242-01.ПО.21 –ЕП «Будівництво лінії електроживлення ТОВ «БИОКОМ» за адресою: с. Полігон Вітовського району Миколаївської області, для погодження до АТ «Миколаївобленерго» (Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»).

В подальшому, ОСОБА_3 отримав від АТ «Миколаївобленерго» повідомлення про необхідність внесення корегувань до Робочого проекту електропостачання 0413801.ЕЕ.22242-01.ПО.21 – ЕП «Будівництво лінії електроживлення ТОВ «БИОКОМ» за адресою: с. Полігон Вітовського району Миколаївської області, що було безпідставним, враховуючи що положення вищевказаного проекту відповідали вимогам нормативно-правових актів, що регулюють установку та проектування ліній електроживлення.

На початку жовтня 2021року ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні офісу ТОВ «МЕГАВАТТ-ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 43156823, що розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 65 звернувся до директора підприємства – ОСОБА_2 , щодо надання консультації про можливість легального затвердження Робочого проекту електропостачання 0413801.ЕЕ.22242-01.ПО.21 – ЕП «Будівництво лінії електроживлення ТОВ «БИОКОМ» за адресою: с. Полігон Вітовського району Миколаївської області. На вказане прохання про надання відповідно консультації, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що для надання консультації подібного характеру він потребує додаткового часу та повідомить ОСОБА_3 про результат пізніше.

В подальшому, ОСОБА_2 з метою вирішення вказаного питання звернувся до директора з інвестиційної політики та перспективного розвитку АТ «Миколаївобленерго» - ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що відповідно до наданих йому службових повноважень, він уповноважений на прийняття рішень щодо підписання, розроблення та складання технічних умов, крім того уповноважений на затвердження їх кошторисів та підписування договорів про приєднання до електричних мереж Товариства та здійснення розрахунків вартості надання послуг зі створенням технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустаткування замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності, під час спілкування ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про обставини свого злочинного плану щодо незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від директора ТОВ «ГЕРК» код ЄДРПОУ 41969496 за не створення перешкод та подальшому погодженні Робочого проекту електропостачання 0413801.ЕЕ.22242-01.ПО.21 –ЕП «Будівництво лінії електроживлення ТОВ «БИОКОМ» за адресою: с. Полігон Вітовського району Миколаївської області та подальшого підключення електромережі майнового комплексу на вищевказаній земельній ділянці в розмірі 100 000 гривень ( сто тисяч гривень).

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора з інвестиційної політики та перспективного розвитку АТ «Миколаївобленерго» та ОСОБА_2 , досягнувши згоди щодо всіх істотних обставин злочинного плану, пов`язаного із незаконним збагаченням шляхом отримання неправомірної вигоди від директора ТОВ «ГЕРК» - ОСОБА_3 , зокрема, визначивши порядок розподілу отриманої неправомірної вигоди між собою, вчинили злочини за наступних обставин.

В подальшому, точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не представилось можливими, ОСОБА_3 знову прибув до приміщення офісу ТОВ «МЕГАВАТТ-ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 43156823, що розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 65.

В свою чергу ОСОБА_2 , відповідно до заздалегідь обумовленого злочинного плану з ОСОБА_1 , щодо розподілу неправомірної вигоди, перебуваючи у вказаному приміщенні, повідомив ОСОБА_3 ,що єдиним способом отримати погодження проектної документації Робочого проекту електропостачання 0413801.ЕЕ.22242-01.ПО.21 – ЕП «Будівництво лінії електроживлення ТОВ «БИОКОМ» за адресою: с. Полігон Вітовського району Миколаївської області та подальшого підключення до електромережі майнового комплексу, що розташований за вищевказаною адресою, є надання йому та представникові АТ «Миколаївобленерго» - директорові з інвестиційної політики та перспективного розвитку АТ «Миколаївобленерго» ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 130 000 гривень за прийняття відповідного рішення

У випадку відмови від даної пропозиції, ОСОБА_3 буде отримувати відмови у погодженні вказаної проектної документації у зв`язку з її невідповідністю встановленим положенням та стандартам, що суттєво суперечить об`єктивній дійсності.

Усвідомлюючи, що в разі не передання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неправомірної вигоди, ОСОБА_3 не отримає відповідного рішення про погодження проектної документації та рішення на подальше підключення до електромережі майнового комплексу, що розташований за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с.Полігон та не зможе виконати умови договору, що був укладений між ТОВ ««БИОКОМ»» та ТОВ «ГРЕК», що суттєво вплине на ділову репутацію підприємства , на вищевказану вимогу ОСОБА_3 погодився.

На виконання раніше досягнутої попередньої злочинної змови 23.12.2021 щодо розподілу неправомірної вигоди, 23.12.2021 ОСОБА_2 приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 одержав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у розмірі 50 000 тис. грн.

В свою чергу, на виконання раніше досягнутої попередньої змови щодо розподілу неправомірної вигоди та реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, тобто 23.12.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 213, що розташований в адміністративній будівлі, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 одержав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди, відповідно до заздалегідь обумовленого злочинного плану з ОСОБА_1 , за прийняття рішення про погодження проектної документації та рішення на подальше підключення до електромережі майнового комплексу, що розташований за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с.Полігон .

В подальшому, 24.01.2021 близько год, на виконання раніше досягнутої попередньої злочинної змови з ОСОБА_1 , щодо розподілу неправомірної вигоди, ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 одержав від ОСОБА_3 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 65 000 тис. грн.

Після чого, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 погоджений Робочий проект електропостачання 0413801.ЕЕ.22242-01.ПО.21 – ЕП «Будівництво лінії електроживлення ТОВ «БИОКОМ» за адресою: с. Полігон Вітовського району Миколаївської області відповідно до листа АТ «Миколаївобленерго», з відповідним супровідним листом за підписом ОСОБА_1 .

24.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджуються:

- Витягом з ЄРДР за № 12021152030000263 від 19.03.2021 року,

- Заявою про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від ОСОБА_3 від 25.10.2021 року;

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 20.01.2022року;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 21.12.2021 року

- Протоколом огляду ідентифікації та вручення грошових коштів від 23.12.2021

- Рапортами на доручення прокурора від 10.01.2022

7. Протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_2 від 24.01.2022

- Протоколом огляду предмету від 22.12.2021

- Заявою про надання грошових коштів для проведення слідчих дій від 22.12.2021

- Протоколом огляду предмету від 21.01.2022

- Протоколами обшуків від 24.01.2022

- Протоколом контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23.12.2021, протоколом аудіо- відеоконтролю особи від 26.12.2021 відносно ОСОБА_1 ,, протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26.12.2021 відносно ОСОБА_2 , протоколом аудіо, відеоконтролю особи від 26.12.2021 відносно ОСОБА_2 , протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26.12.2021 відносно ОСОБА_3

- Іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності та поєднанні є переконливими для того, щоб вважати, що саме ОСОБА_1 вчинив вищевказані кримінальні правопорушення.

За такого, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідальність за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що згідно ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні шляхом підкупу, умовляннями, погрозами або іншими формами поза межами суду, шляхом особистих зустрічей або телефонних дзвінків.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину на утриманні, працює на керівній посаді, на якій має численні нагороди та подяки, характеризується позитивно, раніше не судимий, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину.

Слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, позбавить його можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати та спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м`які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне встановити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу 90 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 223290 грн., адже така застава здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням викладеного вище.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає , що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і є помірною для підозрюваного, виходячи із вищезазначених досліджених доказів. А також слідчий суддя вважає, що при такому визначеному розмірі застави, перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про те, що за матеріалами справи відсутні будь-які докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, а також про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя з`ясовує про обставини підозри в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так, з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, і закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. Висновки, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного не містять. Не виявлено таких обставин і при розгляді вищевказаного клопотання слідчим суддею.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слід покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого групи слідчих - начальника відділення СВ Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області Пушкар Г.М. за погодженням з прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва Шияна Є.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №42021152010000066 від 26.10.2021 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Шпола Шполянського району Черкаської Області , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі « Миколаївський слідчий ізолятор» до 24.03.2022 року.

Визначити розмір застави в розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, що становить 223290 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_1 у разі звільнення під заставу такі зобов`зання:

- прибувати за першою вимогою до слідчого , прокурора чи суду.

- не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи.

-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим з приводу обставин кримінального правопорушення

-здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Попередити ОСОБА_1 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_1 діє до 24.03.2022 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: Ж.П.Павлова