Рішення № 102813441, 27.01.2022, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1895/21

провадження № 2/694/99/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

27.01.2022 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сакун Д.І. з участю секретаря судового засідання Матвієнко А.А. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) в інтересах якої діє адвокат Бабенко Руслан Володимирович ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: вул.. Благовісна 68, м.Звенигородка, Черкаської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Управління активами»( код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.. Стельмаха, 9А офіс 203 ) треті особа, : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович ( 01001, м.Київ, вул.. Мала Житомирська 6/5, тел. НОМЕР_4 ), Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ( місцезнаходження: 20202, м.Звенигородка, вул. В.Погорілого 1, тел.. 04740-224-74) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

20.10.2021 до Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява в якій позивач просить визнати виконавчий напис №243243 від 27 червня 20210 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 47457,00 грн. таким, що не підлягає виконанню; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4962 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 08.09.2021 року, головним державним виконавецем Крикуном Сергієм Адамовичем Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66749479 про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість в розмірі 47457,00 гривень, також винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 4745,70 грн. та витрати в сумі 150 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження №66749479 винесена на підставі виконавчого напису №№243243 від 27 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, однак вказаний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичемз грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, наслідком чого є відкриття третьою особою неправомірного виконавчого провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого напису, яке відкрито на підстави заяви відповідача ТОВ «Фінансова компанія Управління активами». Вказаний виконавчий напис не підлягає до виконання так як на момент вчинення даного виконавчого напису у неї не існувало та не існує заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», борг не визнає, і документи які підтверджували безпірність заборгованості у вказаного нотаріуса відсутні, тобто виконавчий напис № 243243 від 27.06.2021 року приватного Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича - є незаконним, протиправним, таким який вчинено з порушенням закону.

Отже, у зв`язку із відсутністю заборгованості між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», та те, що позивач борг не визнає, і документи які підтверджували безпірність заборгованості у вказаного нотаріуса відсутні, тобто виконавчий напис № 243243 від 27.06.2021 року приватного Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича - є незаконним, протиправним, таким який вчинено з порушенням закону. Відсутність доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, свідчить що такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» був належно повідомлений про розгляд справи що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що відповідач особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, а також відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак, відзив до суду на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи були належно повідомлені про розгляд справи що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що треті особи особисто отримали ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, однак, пояснень щодо позову не надали, про причини неподання суду пояснень до позову не повідомили.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2021 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, належним чином завірену копію справи щодо вчинення виконавчого напису № 243243 від 27.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 47457,00 грн.

Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у суді.

19.11.2021 року від відповідача ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» на адресу суду надійшли клопотання про врегулювання спору за участю судді,клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Також заява про визнання позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, також те. Що відповідач позов визнав, вважає, що позов підлягає до задоволення.

У суді встановлено, що 27.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1548962.

27.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №243243, яким стягнув з позивача заборгованість у розмірі 47457,00 грн.

08.09.2021 року, головним державним виконавецем Крикуном Сергієм Адамовичем Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66749479 про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість в розмірі 47457,00 гривень, також винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 4745,70 грн. та витрати в сумі 150 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак,згідно з правовим висновком Верховного Суду в постанові від 23.01.2018 року в справі №310/9293/15, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Розрахунок боргу, здійснений стягувачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах, пені та штрафів, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, для одержання вищевказаного виконавчого напису, відповідач не надав приватному нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, оригінал кредитного договору, оскільки останній був підписаний в електронному вигляді, а Переліком не передбачено подання копії електронного договору в паперовій формі.

Ознакоюбезспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року було сформовано узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні та вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Жодного доказу отримання позивачем вимоги про погашення боргу нотаріусу надано не було, оскільки реєстр згрупованих поштових відправлень свідчить лише про передачу поштової кореспонденції до поштового відділення, а не про отримання її адресатом. Повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення. Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).

Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги стягувача. Відтак нотаріус не мав змоги упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх, оскільки докази отримання надані не були.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності суми заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, кредитний договір на підставі якого було стягнено заборгованість не був посвідчений нотаріально.

За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача, що викладені у позові. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем жодними належними, допустимими та переконливими доказами не спростовано доводи позивача, як і не надано документи, які б підтверджували його право звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису відносно ОСОБА_1 , документи, які б підтверджували безспірність розміру заборгованості та підтвердження направлення і отримання ОСОБА_1 , вимоги про усунення порушень. Тобто, відповідач не скористався своїм правом на подання доказів на спростування позиції позивача. Крім того, відповідачем визнано позовні вимоги позивача в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - підлягають до задоволення.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивача, а також той факт, що відповідачем позовні вимоги визнано. Тож, у контексті наведеного, суд вважає, що позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання підлягає задоволенню, як обґрунтований і доведений.

Відтак суд вважає, вимоги доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог ч. 2. ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України ).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналізуючи наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності, враховуючи всі аспекти та складність справи, яка не представляє складності, позов, поданий позивачкою невеликого змісту, не потребує значного часу для його виготовлення, на думку суду такі витрати позивача не були неминучими.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивачки надано копію договору про надання правничої допомоги року від 19.10.2021 року (а.с. 14), акт прийняття-передачі виконаних робіт від 19.10.2021 року (а.с. 18), квитанція № 39 від 19.10.2021 року про оплату послуг по наданню правової допомоги в сумі 3600 грн. (а.с.19).

Таким чином, з врахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи категорію справи, яка не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено без участі сторін, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3600 грн..

Крім цього, як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 19.10.2021 року № 44, а також судовий збір за заяву про забезпечення позову в розмірі 454 грн., підтверджується квитанцією від 19.10.2021 року № 43, які підлягають стягненню з відповідача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81,157, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) в інтересах якої діє адвокат Бабенко Руслан Володимирович ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: вул.. Благовісна 68, м.Звенигородка, Черкаської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Управління активами»( код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.. Стельмаха, 9А офіс 203 ) треті особа, : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович ( 01001, м.Київ, вул.. Мала Житомирська 6/5, тел. НОМЕР_4 ), Звенигородський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ( місцезнаходження: 20202, м.Звенигородка, вул. В.Погорілого 1, тел.. 04740-224-74) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис №243243 від 27 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості в розмірі 47457,00 грн.таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія Управління активами»( код ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження за адресою: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.. Стельмаха, 9А офіс 203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 )судові витрати в сумі 4962 грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 27.01.2022.

Суддя Д.І. Сакун