Ухвала суду № 102813144, 26.01.2022, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/104/22

381/4608/21

УХВАЛА

26 січня 2022 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстратор Горохова Ольга Валеріївна про скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстратор Горохова Ольга Валеріївна про скасування державної реєстрації права власності, посилаючись на те, що 19.11.2019 року Фастівським міськрайонним судом Київської області винесено рішення за позовом ОСОБА_2 до Фастівської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, яким позов задоволено та визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вказане право власності було зареєстровано 26.12.2019 року в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно за № 2001726632112. Постановою Київського апеляційного суду від 08.09.2020 року, вказане рішення було скасовано, а позивача визнано – як особа позбавлена права забезпечення житлом позачергово. У зв`язку із скасуванням рішення, він звернувся в письмовій формі до Фастівського відділу державної реєстрації юридичних осіб з заявою про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 , однак отримав відмову. Як зазначає позивач, факт скасування судового рішення, яке слугувало підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, є підставою для скасування відповідного рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, оскільки скасована підстава набуття третьою особою права влансості, а отже й підстава проведення державної реєстрації прав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Так, устатті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з вимогами частини першої статті 18 ЗаконуУкраїни «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 (справа №826/14759/18) зазначила, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно до статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Пунктом 3 частини першої статті 2 Закону №1952-IV, заявником щодо вчинення реєстраційних дій є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Таким чином, державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису про право власності № 34932027

Отже, в даному випадку спірні правовідносини у сфері державної реєстрації прав виникли між двома суб`єктами, позивачем та держреєстратором, а тому даний спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, оскільки даний спір має ознаки публічно-правового, він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстратор Горохова Ольга Валеріївна про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

Керуючись ст. 186 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_3 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 , Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстратор Горохова Ольга Валеріївна, код ЄДРПОУ 04054926, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, вул. І.Ступака, 5 про скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий суддя Г.В. Соловей