Ухвала суду № 102812058, 24.01.2022, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12537/21

Провадження № 2/643/1395/22

УХВАЛА

24.01.2022 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Харківська міська рада

про визнання особи такою, що втратила право користування

приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Крім того, на підтвердження фактів, зазначених у позовній заяві, позивач просив викликати свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.07.2021 року вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

21.07.2021 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.07.2021 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 643/12537/21, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2021 року.

08.09.2021 року підготовче засідання відкладено на 22.09.2021 року у зв`язку з перебування судді у відпустці.

Протокольною ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2021 відповідно до частини 3 статті 189 Цивільного процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.10.2021 року.

19.10.2021 року підготовче засідання відкладено на 03.11.2021 року.

03.11.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшла заява, відповідно до змісту якого представник позивача просить суд:

- підготовче засідання, призначене на 03.11.2021 року, проводити без присутності позивача та його представника;

- долучити до матеріалів справи додаткові докази;

- залучити до участі у справі в якості третьої особи Харківську міську раду.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.11.2021 підготовче засідання відкладено на 08.12.2021 року, на підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Харківську міську раду.

Протокольною ухвалою від 08.12.2021 задоволено клопотання позивача про виклик свідків, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 643/12537/21 до судового розгляду по суті на 24.01.2022 року.

24.01.2022 року представником позивача подано клопотання, відповідно до змісту якого він просить суд поновити процесуальний строк для подання клопотання про витребування додаткових доказів у справі та витребувати у Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України інформацію щодо того, чи знаходиться відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в місцях попереднього ув`язнення та позбавлення волі за період з 1990 року по теперішний час, із зазначенням даних щодо вироку (ухвали), періоду ув`язнення, найменування установи в якій він утримується (утримувався), а також витребувати у КНП «Міська поліклініка № 11» ХМР наступну інформацію: чи перебуває на обліку в КНП «Міська поліклініка № 11» ХМР ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; якщо перебуває, то за якою адресою; чи звертався ОСОБА_3 до КНП «Міська поліклініка № 11» ХМР за медичною допомогою останнім часом, з будь-якою скаргою на погане самопочуття? Також представник позивача просить суд викликати у якості свідка ОСОБА_6 .

Відповідач у судове засідання року не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, причину неявки суду не повідомив.

Третя особа у судове засідання з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, причину неявки суду не повідомила.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку для подання клопотання від 24.01.2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту статті 127 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він відновленню.

Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. Суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Цивільний процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В даному випадку, оцінивши викладені представником позивача в обґрунтування вказаного клопотання обставини, через які він був позбавлений можливості своєчасно подати клопотання про витребування доказів та виклик свідка, суд вважає їх поважними, у зв`язку з чим вважає за необхідне на підставі частини 1 статті 127 Цивільного процесуального кодексу України клопотання представника позивача задовольнити та поновити пропущений строк.

При цьому, суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1, 2 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (частини 1-3 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України).

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 84 Цивільного процесуального кодексу України не обмежують суд в праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасникiв даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від iнших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 89, 263, 376 Цивільного процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити та витребувати додаткові докази.

Що стосується клопотання представника позивача виклик свідка, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями частин 1-3 статті 91 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача задовольнити та викликати у якості свідка ОСОБА_6 .

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13-15 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне оголосити у судовому засіданні перерву.

Керуючись ст. ст. 2, 84, 91, 127, 222, 240, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Оголосити у судовому засіданні перерву до 01.03.2022 року о 11 год. 00 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Московського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є, каб. № 48.

2. Поновити позивачу строк для подання клопотань про витребування додаткових доказів у справі та виклик свідка.

3. Клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі № 643/12537/21 задовольнити.

4. В порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувати у Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України інформацію щодо того чи знаходиться відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в місцях попереднього ув`язнення та позбавлення волі за період з 1990 року по теперішний час, із зазначенням даних щодо вироку (ухвали), періоду ув`язнення, найменування установи в якій він утримується (утримувався).

5. В порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувати Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради наступну інформацію:

- чи перебуває на обліку в Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ?

- якщо перебуває, то за якою адресою?

- чи звертався ОСОБА_3 до Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради за медичною допомогою, останнім часом, з будь-якою скаргою на погане самопочуття?

6. Попередити Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України та Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка № 11» Харківської міської ради, що відповідно до частини 7 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

7. Явку учасників справи у судове засідання визнати обов`язковою.

8. Викликати у судове засідання свідка ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_3 ).

9. Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного процесуального кодексу України попередити свідка ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду (ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України).

10. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

11. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://ms.hr.court.gov.ua/sud2027/.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.01.2022 року.

Суддя Н.В. Новіченко