Рішення № 102811819, 25.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/13393/20 н/п 2/766/422/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

з участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 25.06.2007 року, відповідно до якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. При цьому щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором, проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 14.07.2020 року утворилася заборгованість в розмірі 34083,57грн., яка складається з: 25448,38грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0,00грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 25448,38грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 8635,19грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00грн. – заборгованість за відсоткам нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00грн. – нарахована пеня; 0,00грн. – нарахована комісія. У зв`язку з викладеним просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 22122,63грн. та судові витрати в розмірі 2102,00грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позові на у відповіді на відзив та просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, який складається з анкети-заяви та Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

На підтвердження зазначених обставин Банком додано до позовної заяви «анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку» від 25.06.2007., в якій зазначено особисту інформацію відповідачки, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, серію та номер паспорта, сімейний стан, освіту, адресу проживання, номери засобів зв`язку, інформацію щодо місця роботи тощо.

В анкеті-заяві також зазначається, що, ознайомившись з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами «Приватбанку», позичальник просить оформити на своє ім`я Преміальну картку.

В анкеті-заяві передбачено зазначення позичальником бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка «Універсальна/Gold» № НОМЕР_1 із кредитним лімітом 26000 грн. Крім того, позивачем надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до п.9.12 «Умов та правил надання банківських послуг», договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань більш ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 відсотків від суми позову.

З розрахунку заборгованості за вказаним договором, який надано позивачем вбачається, що станом на 14.07.2020 року утворилася заборгованість в розмірі 34083,57грн., яка складається з: 25448,38грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0,00грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту; 25448,38грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 8635,19грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00грн. – заборгованість за відсоткам нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00грн. – нарахована пеня; 0,00грн. – нарахована комісія.

Також позивачем була представлена виписка з особового рахунку за договором з ОСОБА_2 .

З даної банківської виписки вбачається, що позивач активно в період з 2007 року по липень 2020 року користувалася банківськими послугами та кредитними картками, виданими на її ім`я, як знімала кошти, розраховуючись за покупки, так і поповнювала рахунок.

Аналізуючи наявний у справі письмовий розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку ОСОБА_2 , видно, що позивач користувалася кредитним лімітом, знімала грошові кошти та своєчасно повертала їх, не допускаючи прострочення строків повернення та утворення заборгованості. Разом з тим, з даних письмових доказів вбачається, що 31.10.2019 року позивачем повністю погашена заборгованість за карткою, внесено у загальній сумі 25000,00грн., з яких 14000,00грн. та 11000,00грн. Залишок після операції становить 900,26 гривень, а 04.11.2019 року відбувся переказ з картки на суму 15319,15 гривень та 10351,50 гривень. Залишок після операції мінус 25634,88 гривень. Зняття саме цієї суми в подальшому призвело до утворення всієї пред`явленої в позові заборгованості.

Проте відповідач ОСОБА_2 не погодилася із добровільним зняттям цієї суми коштів та вказала, що ці грошові кошти в сумі 25670,65грн. були зняті без її волі та без її участі, шляхом вчинення шахрайських дій невідомими особами, про що вона зверталася до відділу поліції та до банку. При цьому банківська картка завжди перебувала із відповідачем та будь-якої особистої інформації про картку або пін-код вона нікому не повідомляла.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах , установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до пункту 6.10, 6.11 Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ Приватбакну (далі - Умови та правила) клієнт зобов`язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру, ПІНу, сім-карти мобільного телефону, отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку за телефонами (безкоштовно) по Україні.

Пунктом 4.7 Умов та правил передбачено, що банк зобов`язаний в разі виникнення овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення власника або довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Правилами, про втрату/крадіжку картки або про можливість несанкціонованого використання картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням картки.

Згідно пункту 7.1 Умов та правил клієнт дає свою згоду на заблокування коштів, які знаходяться на відповідному рахунку, звернувшись до банку особисто чи за телефоном(0562)39-00-00, НОМЕР_2 .

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч. 4, 5 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так згідно рішення Херсонського міського суду Херсонської області №766/14153/20 від 20.04.2021 року позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунках – задоволено; визнано неправомірними дії Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» щодо нарахування за картковим рахунком ОСОБА_2 № НОМЕР_1 процентів у тому числі, але не виключно згідно ст.625 ЦК, пені, комісії, за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04.11.2019р.; зобов`язано Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» зупинити нарахування за картковим рахунком ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" будь-яких процентів у тому числі, але не виключно згідно ст.625 ЦК, пені, комісії, за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04.11.2019р.; зобов`язано Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» списати нараховані з 04.11.2019р. за картковим рахунком ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" процентів у тому числі, але не виключно згідно ст.625 ЦК, пеню, комісію, за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04.11.2019р.; зобов`язано Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» станом на 09-00 год. 04.11.2019 рік, яке постановою Херсонського апеляційного суду від 14.07.2021 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2021 року в частині зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» списати нараховані з 04.11.2019 року за картковим рахунком ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" процентів утому числі, але невиключно, згідно ст.625ЦК, пеню, комісію, за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04.11.2019 року скасувано, ухвалено у вказаній частині нове судове рішення ,у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» списати нараховані з 04.11.2019 року за картковим рахунком ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" процентів утому числі, але невиключно, згідно ст.625ЦК, пеню, комісію, за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 04.11.2019 року відмовлено; рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2021 року в іншій частині залишено без змін.

В постанові Херсонського апеляційного суду від 14.07.2021 року встановлено, що «Таким чином, судом першої інстанції було встановлено, що 04 листопада 2019 року невідомими особами без згоди та відома позивача була використана її кредитна картка. Невідомі позивачеві особи отримали доступ в систему «Приват-24» та від імені позивача перевели з карткового рахунку № НОМЕР_1 кошти позивача в сумі 25670,65 грн.

Позивач неодноразово зверталась з письмовими заявами до АТ КБ «Приватбанк», щодо результатів розгляду її заяви сформованої 04 листопада 2019 року у телефонному режимі за номером підтримки клієнтів, щодо вказаних шахрайських дій та зняття коштів з її банківської картки.

З листа АТ КБ «Приватбанк» від 29.04.2020 року надісланого позивачу, вбачається, що переказ коштів позивача був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Приват-24, вхід до якої здійснено під авторизацією клієнта, що, на думку банку можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації. Банком відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про призупинення нарахування відсотків та списання заборгованості з підстав відсутності впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів з рахунку останньої.»

Крім того в даній постанові встановлено, що « У зв`язку з неправомірним, без волевиявлення позивача, переказом грошових коштів на іншу картку через IVR-меню суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги про зобов`язання банку припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення спірних операцій (транзакцій) 04 листопада 2019 року року, та відновити залишок коштів на картковому рахунку до того стану, в якому він був перед виконанням спірних фінансових операцій, тобто станом на 04 листопада 2019 року.».

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до вимог пункту 6.3 Положення Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.04.2010 року N 223, які діяли в період виникнення спірних правовідносин, користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Відповідно до пунктів 6 - 9 Положення № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

При з`ясуванні спірних обставин справи суд виходить із загальних засад цивільного процесуального законодавства, до яких відноситься змагальність сторін (ст.12, 81 ЦПК України), що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, відповідно до статті 76 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Встановивши, що ПАТ КБ «Приватбанк» не надано доказів, які б безспірно підтверджували, що ОСОБА_2 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції, та приймаючи до уваги те, що грошові кошти у розмірі 25670,65 грн, як кредитні кошти банку, були списані з її рахунку внаслідок недозволеної платіжної операції, а ПАТ КБ «ПриватБанк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_2 , суд приходе до висновку про відсутність вини ОСОБА_2 , як підстави цивільно-правової відповідальності за позовом ПАТ КБ «Приватбанк».

Водночас суд враховує, що відповідач одразу після виявлення у неї заборгованості за несанкціонованим нею платежем звернулася до банку та відділення поліції про шахрайське зняття коштів з кредитної картки без її розпорядження.

Крім того, після звернень відповідача до банку з вини його працівників банківський рахунок відповідача не було заблоковано.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що операції з картками відповідача відбулися шляхом введення коду підтвердження, отриманого саме відповідачем на її телефонний номер, а не шляхом переадресації SMS та дзвінків з номера відповідача на інший номер без її відома.

Таким чином, суд доходить висновку про недотримання банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Умов та правил надання банківських послуг, оскільки є факт здійснення операцій за кредитним рахунком відповідача, які нею не замовлялися та не оформлялися, без її присутності та без використання платіжної картки, що завдало їй шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку вона має погашати, та нарахування плати у великому розмірі за кредитні кошти, які нею не отримувались, тому відсутні законні підстави для стягнення з відповідача необґрунтовано нарахованої заборгованості за кредитним рахунком та у задоволенні позову про їх стягнення необхідно відмовити.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 202/10128/14-ц, від 20.06.2018 року по справі № 691/699/16-ц, від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.

Таким чином з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позову, а тому у його задоволенні суд відмовляє.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд відповідно до ст. 141 ЦПК України відмовляє у стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1068, 1073 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 353, 354, 355 ЦПК України, суд-

постановив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна