Рішення № 102811541, 19.01.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18809/21

Провадження № 2/522/2280/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Середи А.В.,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської Області Шуляченко М.Б. перебуває виконавчий напис № 85777, вчинений 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С., згідно якого з нього підлягає стягненню 30 438,73 грн на підставі кредитного договору, укладеного між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Даний виконавчий напис позивач вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим просить суд визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

01.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

19.01.2022 до суду від позивача надійшла заява, у якій просить суд здійснити розгляд справи у його відсутність, а позовні вимоги задовольнити.

19.01.2022 сторони в судове засідання не з`явилися.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 917351472, згідно якого останньому було надано кредит без конкретної споживчої мети на суму 11 250,00 грн, право вимоги за яким на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 28.11.2018 № 28/1118-01 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 05.08.2020 № 05/0820-01 є ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис № 85777 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» заборгованість у загальній сумі 31 638,73 грн.

26.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком М.Б. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису та відкрито виконавче провадження № 66613796.

26.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченком М.Б. винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 18 ЦК України та ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Однак, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначене вище узгоджується з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс 17, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 61-154св18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 644/6221/16-ц зазначив, що з огляду на те, що адміністративними судами було скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, відповідні положення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не підлягають застосуванню. Тобто перелік діє у попередній редакції, за якого виконавчий напис має вчинятися на оригіналах нотаріально посвідчених угод. Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 31.10.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Підписаний 13.11.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 917351472, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Крім того, на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнанні їх. Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. Натомість відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності зобов`язання позивача за яким вчинено спірний виконавчий напис, а саме: отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. За таких обставин, позивач був позбавлений можливості подати до нотаріуса свої заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Зазначені правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 759/6167/18, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17.

З огляду на викладене, спірний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 грн

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 85777, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Код ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 177) заборгованості в сумі 30 438,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (Код ЄДРПОУ 42254696, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 177) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 908,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення суду складено 26.01.2022.