Ухвала суду № 102810343, 26.01.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.01.2022

Справа №642/618/22

Провадження № 1кс/642/385/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л., за участю секретаря Мананкової І.В., розглянувши клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Алехіної К.О. про арешт майна у кримінальному провадженні №42021220000000448 від 22.11.2021 за ч.2 ст.189 КК України, -

встановив:

Старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Алехіна К.О. звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021220000000448 від 22.11.2021 за ч.2 ст.189 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження № 42021220000000448 від 22.11.2021 за ч.2 ст.189 КК України.

25.01.2022 старшим слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Алехіною К.О. за погодженням із заступником начальника відділу Харківської обласної прокуратури Семинякіним І.В. повідомлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлиман, Борівського району, Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та який працює на посаді поліцейського відділення № 3 взводу № 3 роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області рядовий поліції, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та свобод потерпілого, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища та з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_1 , який займає посаду поліцейського відділення № 3 взводу № З роти № 2 батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області та має спеціальне звання рядовий поліції, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 26.01.2021, виник злочинний умисел, направлений на конкретну злочинну мету - отримання доходу шляхом вимагання чужого майна - грошових коштів у неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також обмеження його прав та законних інтересів, шляхом використання свого службового становища.

Для цього ОСОБА_1 у січні 2021 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) в ході телефонної розмови з телефонного номеру -38050-585-48-95 у рішучій усній формі пред`явив неповнолітньому ОСОБА_2 вимогу щодо передачі йому грошових коштів в сумі 500 доларів США під приводом повернення неіснуючого боргу за начебто надану ОСОБА_1 неправомірну вигоду співробітникам Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за непритягнення неповнолітнього ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за крадіжку металобрухту із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , на що неповнолітній ОСОБА_2 , розуміючи безпідставність даної вимоги, відмовився надавати зазначену ОСОБА_1 суму коштів.

В подальшому протягом 2021 року, точні дати під час досудового розслідування не встановлені, в ході неодноразових телефонних розмов та за допомогою месенджера «TELEGRAM» ОСОБА_1 продовжував вимагати від неповнолітнього ОСОБА_2 передати йому грошові кошти в сумі 500 доларів США, при цьому, з метою створення у очах неповнолітнього ОСОБА_2 уявлення про серйозність погроз, повідомляв йому про вжиття заходів, з використанням свого службового становища та дружніх зв`язків, спрямованих на фальсифікацією у відношенні ОСОБА_2 матеріалів кримінального провадження за нібито вчинення неповнолітнім кримінального правопорушення, подальшим притягненням його до кримінальної відповідальності та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, 14.01.2022 ОСОБА_1 в ході телефонної розмови із сестрою ОСОБА_2 - неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив що в тому разі, якщо в подальшому її брат ОСОБА_2 не буде підіймати слухавку під час дзвінків ОСОБА_1 , то він залучить осіб, які нанесуть останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Неповнолітній ОСОБА_2 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, а тому, сприймаючи його погрози як реальні, побоюючись за своє життя та здоров`я, погодився на незаконні вимоги останнього.

В подальшому, на виконання незаконної вимоги ОСОБА_1 за попередньою домовленістю за допомогою месенджера «TELEGRAM» про зустріч, 24.01.2022 близько 13 год. 45 хв. біля будівлі Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 6.14, ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_1 , де останній, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вимогу передачі чужого майна під погрозою застосування фізичного насильства над потерпілим ОСОБА_2 , а також обмеження його законних прав та інтересів, діючи умисно з корисливих мотивів, одержав від неповнолітнього ОСОБА_2 обумовлені грошові кошти, а саме 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 24.01.2022 становило 14159, 05 гривень України, після чого був затриманий на місці вчинення злочину.

В ході затримання ОСОБА_1 проведений його особистий обшук під час чого з кишені куртки вилучено грошові заздалегідь ідентифіковані грошові кошти на загальну суму 500 доларів США.

25.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, а саме вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та свобод потерпілого, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища та з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

В ході затримання ОСОБА_1 виявлено та вилучено наступні речі: грошові кошти номіналом 100$ на загальну суму 500 доларів США з наступними номерами: FF09515223C(F6), AB33975167V(B2), АЕ39193162А(Е5), КА16647746А(А1), НВ86647662М(В2), які поміщені у сейф-пакет ДБР №В2020910; мобільний телефон марки Vivo S20SE, разом із двома сім-картками: ВФ- Україна за номером НОМЕР_1 та Київстар, номер якої не встановлено, який поміщений у сейф-пакет ДБР №В2020909.

Вилучені грошові кошти повністю збігаються із серією та номером купюр, які оглядались та вручались 24.01.2022 потерпілому ОСОБА_2 співробітниками Харківського управління ДБВ НП України на виконання доручення прокурора та належать Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Таким чином, грошові кошти в сумі 500 доларів США несуть в собі інформацію та сліди вчинення кримінального правопорушення.

Вилучений мобільний телефон марки Vivo S20SE, разом із двома сім- картками: ВФ-Україна за номером НОМЕР_1 та Київстар належить підозрюваному ОСОБА_1 . Аналіз контактів та СМС у вказаному телефоні надасть можливість з`ясувати обставини щодо вимагання передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та свобод потерпілого, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища та з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень від ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, постановою слідчого від 25.01.2022 зазначені речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, зазначене у клопотанні, та яке визнане речовими доказами у кримінальному провадженні.

Підставою арешту вищевказаного майна є необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати у його відсутність.

Власники майна в судове засідання також не з`явилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяви з проханням слухати у їх відсутність, проти задоволення клопотання не заперечують.

Неприбуття в судове засідання слідчого, прокурора, іншого власника майна, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Крім того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Суд, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи, приходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження № 42021220000000448 від 22.11.2021 за ч.2 ст.189 КК України.

25.01.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, а саме вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав та свобод потерпілого, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища та з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

В ході затримання ОСОБА_1 виявлено та вилучено наступні речі: грошові кошти номіналом 100$ на загальну суму 500 доларів США з наступними номерами: FF09515223C(F6), AB33975167V(B2), АЕ39193162А(Е5), КА16647746А(А1), НВ86647662М(В2), які поміщені у сейф-пакет ДБР №В2020910; мобільний телефон марки Vivo S20SE, разом із двома сім-картками: ВФ- Україна за номером НОМЕР_1 та Київстар, номер якої не встановлено, який поміщений у сейф-пакет ДБР №В2020909.

Вказані речі є речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а їх повернення може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Алехіної К.О. про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 24.01.2022 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 за адресою: за адресою: АДРЕСА_4 , біля будівлі Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, в рамках кримінального провадження №42021220000000448 від 22.11.2021 за ч.2 ст. 189 КК України, а саме на:

-грошові кошти номіналом 100$ на загальну суму 500 доларів США з наступними номерами: FF09515223C(F6), AB33975167V(B2), АЕ39193162А(Е5), КА16647746А(А1), НВ86647662М(В2), які поміщені у сейф-пакет ДБР №В2020910, власником яких є Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України;

-мобільний телефон марки Vivo S20SE, разом із двома сім-картками: ВФ-Україна за номером НОМЕР_1 та Київстар, номер якої не встановлено, який поміщений у сейф-пакет ДБР №В2020909, власником якого є підозрюваний ОСОБА_1 .

Місцем зберігання майна визначити ТУ ДБР у м. Полтаві за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а власником майна - у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Л.Л.Шрамко