Ухвала суду № 102809861, 26.01.2022, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 433/701/15-ц

Провадження № 6/419/8/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Новоайдарський районний суд Луганської областіу складі: головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоайдар Луганської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», в інтересах якого діє представник – Балашов Віталій Володимирович, про заміну сторони виконавчого провадження, боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

встановив:

ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . У своїй заяві представник заявника зазначив, що 25.06.2015 року Новоайдарським районним судом Луганської області було ухвалене рішення по справі №433/701/15-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованості за кредитним договором в сумі 44942,62 грн та судових витрат у розмірі 663,63 грн з кожного.

06.03.2019 року укладено договір №146 про відступлення прав вимог між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ТОВ «Глобал Спліт».

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а саме ТОВ «Глобал Спліт» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем по виконавчих провадженнях.

У зв`язку з наведеним, представник ТОВ «Глобал спліт» просив суд замінити сторону відносно виконання виконавчого листа по справі №433/701/15-ц щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, а саме на стягувача – ТОВ «Глобал Спліт».

Сторони у судове засідання не з`явились, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Представник заявника надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Заявник посилаючись на укладання договору відступлення права вимоги надав наступні докази, зокрема:

-копію Договору №146 про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги від 06.03.2019 року;

-копію додатку №1 до Договору №146 про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги від 06.03.2019 року;

- копію протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-12-22-000001-b від 12.02.2019 року;

- копію платіжного доручення № 5 від 05.06.2019 року;

-витяг заочного рішення з ЄДРСР у справі №433/701/15-ц.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої сторони на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - заміна сторін чи третіх осіб (право попередників) іншою особою (правонаступником) у разі вибуття з процесу суб`єкта спірних чи встановлених судом правовідносин.

При процесуальному правонаступництві має місце перехід процесуальних прав та обов`язків під час процесу від однієї особи, яка була стороною або третьою особою у справі, до іншої, яка не брала участі у справі.

Основою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правах та обов`язках. У цивільному праві воно поділяється на універсальне та сингулярне, коли правонаступництво відбувається щодо всіх прав та обов`язків суб`єкта цивільних відносин, а також коли стосується лише певної частини таких прав та обов`язків.

Отже, вступаючи у процес, правонаступник має довести своє право на правонаступництво прав та обов`язків конкретного суб`єкта цивільних процесуальних правовідносин.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до положеньст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно п. 3.4 Договору №146 про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги від 06.03.2019 року, Банк та Новий кредитор зобов`язані повідомити Боржників про відступлення права вимоги за Основними договорами протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання чинності цим Договором у порядку, передбаченому чинним законодавством. Сторони погоджуються, що, відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, Новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням Боржників про відступлення Прав вимоги за Основними договорами на підставі цього Договору. Новий кредитор також погоджується, що Банк не відповідає перед Новим кредитором, якщо одержані Новим кредитором від Боржників суми за Основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від Боржників Новий кредитор при укладенні цього Договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, або сплачених Новим кредитором Банку за цим Договором.

В даному випадку заявник не надав суду доказів на підтвердження виконання умов, передбачених ст. 516 ЦК України та п. 3.4 Договору №146 про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги від 06.03.2019 року.

Крім того, представником заявника до заяви про заміну стягувача його правонаступником, не додано доказів того, що станом на час звернення до суду борг божником або ж у примусовому порядку, в т.ч. перед Банком (так як відсутні підтвердження виконання п.3.4 Договору), не було погашено, тобто що існують зобов`язання, які допускають заміну стягувача.

Судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа, виданого Новоайдарським районним судом Луганської області у справі №433/701/15-ц, - до 05 липня 2016 року.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 (аналогічні положення були закріплені у ч.2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606, який втратив чинність з дня набрання чинності Законом №1404 05.10.2016) стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Наведене дає підстави для висновку, що юридична/фізична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа та заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

За загальними положеннями процесуального правонаступництва, визначеними в ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження (ст.1 Закону №1404, ст.1 Закону №606, чинного до 05.10.2016).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України №1404 строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Отже, стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі - починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, адже якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону №1404, п.1 ч.1 ст.26 Закону №606). Відтак, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Таким чином, заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, якщо відповідна заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

Викладене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, який суд не може не врахувати в силу приписів ч.4 ст.263 ЦПК України.

Верховний Суд зауважив, що інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

За ст.22 Закону №606, який був чинний при видачі виконавчого листа у даній справі, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом (крім посвідчень комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення). Вказаний строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Разом з тим, згідно з положеннями ч.5 розділу ХІІІ Закону №1404 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

До заяви не подано жодних підтверджуючих документів, що виконавчий лист пред`явлено до виконання, як і не надано документів щодо відкриття виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу стягувачу, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити стадію виконання рішення суду та строки виконання цього рішення.

Суд зазначає, що доказів наявності підстав для переривання такого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявником до суду не надано. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За викладених обставин, беручи до уваги висновок Верховного Суду, правові підстави для задоволення заяви відсутні, а заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, оскільки заява про заміну стягувача подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, із заявою про поновлення такого строку заявник до суду не звертався.

За таких обставин, суд вважає, що заява ТОВ «Глобал Спліт» не підтверджена доказами та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 81, 442 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», в інтересах якого діє представник – Балашов Віталій Володимирович, про заміну сторони виконавчого провадження, боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. О. Глазкова