Рішення № 102809458, 26.01.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/766/21

Провадження № 2-др/216/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

26 січня 2022 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю: секретаря судового засідання Черниш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиної Алін Анатоліївни, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року, ухваленого за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиної Алін Анатоліївни, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20.08.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №2913, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» заборгованості за кредитним договором в розмірі 66421,21 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

25.01.2022 представник позивача - адвокат Кузьменко А.В. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки під час складання повного тексту рішення судом в мотивувальній та резолютивній частині рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових, за виключенням судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до положень частини 4 статті 270 ЦПК України суд не вбачає необхідності викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним за власною ініціативою ухвалити додаткове рішення у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, судом задоволено позовні вимоги позивача, але не було вирішено в повному обсязі питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав обґрунтований розрахунок витрат по справі та детальний опис послуг, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, в установлений законом строк, в якому зазначено розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи у розмірі 6200,00 грн.

На підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги представником відповідача було надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №1-02/21 від 02.02.2021; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; меморіальний ордер; звіт №1 про виконання договору від 12.07.2021.

Розподіляючи витрати, які відповідач поніс на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критерію розумності таких витрат.

З попереднього розрахунку надання послуг адвокатом вбачається, що вказані послуги надавалися позивачу адвокатом та полягають у тому, що адвокат здійснив: складання та направлення адвокатського запиту до приватного виконавця в сумі 700,00 грн, складання та подання позовної заяви в сумі 3000,00 грн, складання та подання заяви про забезпечення позову в сумі 1000,00 грн, участь в судовому засіданні (один судовий день, не залежно від причин відкладення справи) 02.04.2021 у сумі 1500,00 грн.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на позовну заяву та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6200,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при подані заяви про забезпечення позову було сплачено судовий збір в сумі 454,00 грн, а тому суд вважає за можливе стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 247, 264, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з: витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О. Кузнецов