Ухвала суду № 102809387, 27.01.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/90/22

Провадження № 1-в/192/23/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року смт Солоне

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тітової О.О.,

за участю секретаря Біжко Ю.М.

прокурора Дадима Н.С.

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне Дніпропетровської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)», клопотання засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, який має дитину 2015 р.н., з середньою спеціальною освітою, засудженого:

- 25.10.2018 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2016 у виді 9 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено – 4 роки 9 місяців позбавлення волі,

про застосування положень ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення,

ВСТАНОВИВ:

До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування положень ч.5 ст. 72 КК України та зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 30.04.2015 по 28.10.2016.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання підтримав, просив його задовольнити та зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в умовах СІЗО з 30.04.2015 по 28.10.2016 оскільки відбуває покарання також за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2016 в рамках якого перебував під вартою у період з 30.04.2015 по 28.10.2016.

Прокурор Дадим Н.С. в судовому засіданні вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 був зарахований строк попереднього ув`язнення за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 25.10.2018.

Представник ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд клопотання у відсутність представника колонії.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, вислухавши засудженого, з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

ОСОБА_1 відбуває покарання в Солонянській ВК№21 за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 25.10.2018 у виді 4 років 9 місяців позбавлення волі.

Вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 25.10.2018 ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст.186 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 28.10.2016 у виді 9 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено – 4 роки 9 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 визначено рахувати з моменту взяття його під варту, а саме з 25.05.2018 року. Зазначений вирок набрав законної сили 21.01.2019 року.

Відомості про перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО у строк зазначений засудженим в клопотанні з 30.04.2015 по 28.10.2016 матеріали справи не містять, однак судом встановлено, що ОСОБА_1 за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 28.10.2016 був засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки та звільнений від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.

Тобто, за цим вироком суд, відповідно до ст.75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування призначеного покарання та звільнив останнього від його відбування з випробуванням. Отже, з часу ухвалення 28.10.2016 вироку Заводським районним судом м.Дніпродзержинська ОСОБА_1 вважається звільненим від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, який починає перебіг з дати ухвалення вироку суду.

Під час розгляду клопотання судом також встановлено, що вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 25.10.2018 ОСОБА_1 призначено покарання згідно з положеннями ст.71 КК України - частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 28.10.2016 у виді 9 місяців позбавлення волі та остаточно до відбуття призначено – 4 роки 9 місяців позбавлення волі. Строк покарання визначено рахувати з часу затримання ОСОБА_1 – 25.05.2018.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до викладених засудженим ОСОБА_1 обставин невідбутою частиною покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2016 є покарання у виді 4 років позбавлення волі за винятком часу тримання його під вартою в порядку запобіжного заходу, тобто 2 роки 6 місяців 2 дні, із розрахунку: 4 роки позбавлення волі призначених вироком суду – 1 рік 5 місяців 28 днів час перебування під вартою = 2 роки 6 місяців 2 дні позбавлення волі.

Враховуючи, що вироком суду від 25.10.2018 застосовано принцип часткового приєднання невідбутого ОСОБА_1 покарання, яке становить 2 роки 6 місяців 2 дні позбавлення волі, а ОСОБА_1 з цього строку приєднано лише 9 місяців позбавлення волі, оскільки від відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.10.2016 суду він був звільнений на підставі ст.75 КК України, зазначений вирок суду переглядався в апеляційному порядку та вирок набрав законної сили 21.01.2019, підстави для зарахування строку попереднього ув`язнення у період з 30.04.2015 по 28.10.2016 відсутні.

Перебування ОСОБА_1 в СІЗО в період з 30.04.2015 по 28.10.2016 не відноситься до питань, як підлягають вирішенню судом відповідно до положень ст.539 КПК України у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із чим клопотання засудженого не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування положень ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування у строк покарання строку попереднього ув`язнення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Повна ухвала складена 27.01.2022.

Суддя О.О. Тітова