Ухвала суду № 102809074, 20.01.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/13/20

№ провадження 2/208/967/22

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді: Івченко Т.П.,

за участю: секретаря – Задьора В.І.,

представника відповідача – адвоката Єсіпової К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу», суд -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу».

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Нельги Д.В. від 31 березня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін (Т1 а.с.24).

16 вересня 2020 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області провадження у справі за позовом Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу» - закрито (Т1 а.с.69-70).

03 листопада 2020 року через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга на Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року (Т1 а.с.75-83).

Постановою Дніпровського апеляційного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України залишено без задоволення (Т1 а.с.116-119).

Представником позивача ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року «про закриття провадження» (Т.1 а.с.122-126).

28 липня 2021 року Ухвалою Верховного суду касаційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України – задоволено, Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 вересня 2020 року про закриття провадження – скасовано, постановлено справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (Т1 а.с.242).

26 серпня 2021 року через канцелярію суду надійшли матеріали цивільної справи № 208/13/20 за позовом Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу» з Верховного Суду для подовження розгляду (Т2 а.с.1).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду цивільну справу № 208/13/20 за позовом Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу» передано до провадження судді Івченко Т.П. (Т.2 а.с.3).

Розгляд справи призначено на 07 жовтня 2021 року 10 годину 30 хвилин (Т.2 а.с.4).

06 вересня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача – ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції (Т.2 а.с.7).

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року клопотання представника позивача «про проведення судових засідань в режимі відеоконференції» задоволено (Т.2 а.с.10).

До судового засідання призначеного на 07 жовтня 2021 року позивач будучи сповіщеним відповідно до ст.130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив, на відеоконференцзв`язок за Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року не вийшов (т.2 а.с.6).

До судового засідання призначеного на 19 листопада 2021 року позивач будучи сповіщеним відповідно до ст.130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (Т.2 а.с.15).

До судового засідання призначеного на 20 січня 2022 року позивач будучи сповіщеним відповідно до ст.130 ЦПК України не прибув, причину неявки суду не повідомив (Т.2 а.с.30).

20 січня 2022 року в судовому засіданні адвокат Єсіпова К.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 зазначила, що представник позивача будучи належним чином сповіщений зловживає своїми правами, не з`являється до судового засідання втретє, не виходить на відеоконференцзв`язок, чим проявляє неповагу до суду та сторони відповідача, враховуючи зазначене, просила залишити позовну заяву Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу» без розгляду.

Вивчивши матеріали стави, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням

чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Крім того, відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року по справі № № 359/7882/19, провадження № 61-9885св21.

Як встановлено судом позивач був в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 07 жовтня 2021 року, 19 листопада 2021 року та 20 січня 2022 року не з`явився, заяви про розгляд справи без участі представника до суду не подав.

Суд враховує, що розгляд справі відбувається під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та те, що строки, визначені статтями ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(зі змінами) введено обмеження перевезення пасажирів автомобільним транспортом міжміського сполучення, та заборонено перевезення залізничним транспортом, також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 р. № 228 «Питання перевезень авіаційним транспортом» обмежено прийняття та відправлення повітряних суден щодо перевезення пасажирів.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211значно обмежено перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.

Запроваджені заходи значно ускладнюють та роблять неможливим для сторін реалізувати своє право на участь у розгляді їх справи в суді через обмеження пересування як в межах території країни так і в межах населених пунктів.

Також, зазначеною постановою було рекомендовано забезпечити за технічної можливості роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63 цієї Конституції.

Отже, право на судовий захист встановленест.55 Конституції України не може обмежуватись навіть за умови оголошення карантину.

В тому числі, не може бути обмежено право встановлене ч.5 ст. 4 ЦПК України, а саме на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

З огляду на те, що розгляд справ в загальному провадженні передбачає участь сторони у розгляді справи шляхом особистої участі в судовому засіданні, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також шляхом подання письмових доказів та пояснень під час розгляду справи в порядку письмового провадження, то за умов карантину та введених обмежень пересування територією країни, доцільним для забезпечення права на участь в розгляді справи, є розгляд справи в режимі відеоконференції або в порядку письмового провадження.

В той же час, позбавлення сторони права на участь у розгляді своєї справи через карантинні заходи суперечило б вимогам Конституції України, ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та було б не пропорційним між використаними засобами та поставленою метою.

Частиною 1 ст.6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

У ст.6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (§44 Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок).

У пунктах 1-4 розділу ІІІ цього Порядку визначено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі відеоконференцзв`язку (комплекс технічних засобів та програмного забезпечення (за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua) або інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку та відповідають вимогам законодавства) та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

В заяві учасник справи обов`язково вказує:

- назву суду;

- номер судової справи;

- дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції;

- своє прізвище, ім`я та по-батькові;

- свій статус в судовій справі;

- електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі;

- назву системи, яка пропонується для проведення відеоконференцзв`язку (у разі використання іншого програмного забезпечення, ніж розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua);

- номер телефону для зв`язку із судом;

- відмітку про наявність або відсутність електронного підпису.

Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.

Позивач не був позбавлений можливості порушити перед судом клопотання про проведення розгляду справи призначеної на 19 листопада 2021 року та 20 січня 2022 року поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України.

Однак, відповідно до довідки керівника апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Михайловської Н.І. від 20 січня 2022 року станом на 20 січня 2022 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду Д-3, по справі № 208/13/20 на офіційну пошту Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за період з 07 жовтня 2021 року по 20 січня 2022 року жодного клопотання від Департамента патрульної поліції та з офіційної електронної пошти public@patrol.police.gov.ua - не надходило.

Судом надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатньої можливості для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Отже, враховуючи, що у період з 07 жовтня 2021 року по 20 січня 2022 року позивач належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, в судові засідання призначені на 07 жовтня 2021 року та 20 січня 2022 року явку свого представника не забезпечив, клопотань з приводу проведення судових засідань призначених на 07 жовтня 2021 року та 20 січня 2022 року в режимі відеоконференцзв`язку або проведення розгляду справи без його участі до суду не подавав, суд приходить до висновку про необхідність залишити позов Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу» без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд-

постановив:

Позов Департамента патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди в порядку регресу» - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Копію ухвали вручити учасникам цивільного провадження в залі судового засідання під розписку, позивачу надіслати невідкладно рекомендованою поштою для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.