Рішення № 102808102, 26.01.2022, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/634/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" січня 2022 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Лежигубської О.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м.Підгайці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що оскаржувана постанова була винесена без його участі. Вказав, що він не керував автомобілем, а лише сидів на пасажирському сидінні, при цьому транспортним засобом керував ОСОБА_2 . Із проглянутого відеозапису, який наявний у відповідача та здійснювався на мобільний телефон працівника поліції, видно, що у автомобілі, який належить його батькові, усі освітлювальні прилади, в тому числі підсвітка номерного знака, передні фари, працювали. Про наявність у нього аптечки чи вогнегасника працівники поліції його не запитували. Вони їхали автомобілем із м. Тернопіль в м. Підгайці, з пристебнутими ременями безпеки. Згодом пояснив, що того дня коли його вперше поблизу с. Вага Тернопільського району Тернопільської області, було зупинено працівниками поліції, які їхали попереду нього, то за кермом перебував він, однак після вказаної зупинки, він сів на пасажирське сидіння, а автомобілем продовжив керувати ОСОБА_2 , оскільки він був знервований. На місці зупиники він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, оскільки вважає, що його було безпідставно зупинено. Чому ним, або його представником не було додано до адміністративного позову відеозаписів здійснених поліцейськими, які на його думку підтверджують незаконність оскаржуваної постанови, пояснити не зміг. Він не говорив працівникам поліції, які зупинили їх в той вечер вдруге, що за кермом знаходився ОСОБА_2 , який часто керує автомобілем, яким він користується.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 20 листопада 2021 року близько 22 години він разом із ОСОБА_1 повертались з роботи з м. Тернопіль додому в м. Підгайці. Всю дорогу автомобілем керував він, при цьому поблизу с. Вага Тернопільського району Тернопільської області їх наздогнали працівники поліції та зупинили. Перевіривши у нього посвідчення водія, він сів у автомобіль, а ОСОБА_1 ще з ними про щось розмовляв. Номерний знак у автомобілі підсвічувався та фари світили. Працівники поліції того дня зупиняли їх один раз. Він рідко керує автомобілем, яким користується позивач.

В судовому засіданні, яке відбулось 14 січня 2022 року, представник позивача Скиба В.М. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю з підстав викладених у адміністративному позові та додав, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та неправомірно, оскільки належних доказів вчинення позивачем правопорушень, немає. Відеозаписи здійснено працівниками поліції за допомогою мобільного телефона, а не технічними приладами чи засобами, які застосовуються працівниками поліції. На таких відеозаписах, з якими він ознайомився у ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, чітко видно, що ОСОБА_1 виходить із автомобіля через пасажирські двері, а також, що у транспортному засобі освітлювався номерний знак та світили фари. Вважає безпідставними доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов. Крім того, просить стягнути із відповідача судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 9000 гривень та судовий збір сплачений позивачем при поданні позову до суду.

В судове засідання 26 січня 2022 року представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, підтримання ним позовних вимог та прохання про розгляд справи у його відсутності викладено у поданій суду заяві, що не суперечить вимогам ч.3 ст.194 КАС України.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачем подано відзив на позов у якому з підстав викладених у ньому просить у задоволенні позову відмовити, а справу розглядати у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних підстав.

Положенням ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розглянута 20 листопада 2021 року.

Проте, судом не встановлено будь-яких доказів того, що відповідачем при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , було дотримано вимог ст.ст.278-280 КУпАП, зокрема ним не було враховано обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33-35 КУпАП та не з`ясовано інших обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема не було достовірно підтверджено, або ж спростовано, належними та допустимими доказами, твердження позивача стосовно того, що у автомобілі працювали всі освітлювальні прилади, зокрема підсвітка номерного знака та фари в режимі ближнього світла, а також, що ОСОБА_1 був пристебнутий ремнем пасивної безпеки.

На підтвердження викладених у відзиві на позов обставин, відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, зокрема й відеозаписів з відеореєстратора патрульного автомобіля та портативного відеореєстратора поліцейських, про які йдеться у ньому.

Твердження позивача про те, що він не керував транспортним засобом, а ним керував ОСОБА_2 , коли вдруге того ж дня їх було зупинено тими ж працівниками поліції за с. Вага Тернопільського району Тернопільської області в напрямку м. Підгайці, суд оцінює критично, вважає їх голослівними, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами, і такими, що спрямовані на уникнення особи від адміністративної відповідальності.

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_2 дані ним в судовому засіданні та не бере їх до уваги, оскільки вони частково спростовані поясненнями самого позивача, а також є плутаними та непослідовними.

Також свідком на вимогу суду було пред`явлено посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 2002 року, яке видане на ім`я ОСОБА_3 , при цьому згідно пред`явленого ним паспорта громадянина України, прізвище, ім`я та по батькові останнього - ОСОБА_2 .

Виходячи із встановлених у справі обставин, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 був водієм, тобто 20 листопада 2021 року близько 21 години 19 хвилин в с. Вага Тернопільського району, керував транспортним засобом марки "ВАЗ 21150", державний номерний знак " НОМЕР_2 ", а отже є суб`єктом адміністративних правопорушень, зазначених у оскаржуваній постанові.

Разом з тим, суд, звертає увагу на те, що винесенню оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 , передував формальний підхід працівника поліції до виконання ним своїх службових обов`язків та вимог ст.280 КУпАП.

Так, працівником поліції не було достовірно з`ясовано та підтверджено належними і допустимими доказами в розумінні вимог ст.251 КУпАП, чи саме ОСОБА_1 винний у вчиненні вищезазначених правопорушень, чи підлягав він адміністративній відповідальності за повідомлених ним обставин, а також не було з`ясовано інших обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Такий розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції, відносно позивача, суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права останнього передбачені Конституцією України, КУпАП та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).

За наведених вище обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.ч.1, 5, 6 ст.121, ст.125 КУпАП, є недоведеним.

Судом не здобуто, а відповідачем не представлено доказів наявності у діях позивача, за наведених у поданій позовній заяві та встановлених в судовому засіданні, обставин, складу вищевказаних адміністративних правопорушень, зокрема його вини, як основної і обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач не представив суду належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність його дій та винність позивача у вчиненні даного правопорушення.

За змістом ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Положенням ч.1 ст.283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам вказаної статті.

Встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Не зазначення відповідачем у постанові, що оскаржується, відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, є підставою для визнання вказаного запису недопустимим доказом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 15 листопада 2018 року (справа №524/5536/17).

Відповідачем не подано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про те, що він не вчинив вищезазначених адміністративних правопорушень.

Викладене дає підстави вважати, що відповідачем не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є неналежними та не достатніми для однозначного висновку про винність позивача в порушенні Правил дорожнього руху, поза розумним сумнівом.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підставний, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень слід стягнути судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 454 грн.

В силу ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до адміністративного позову додано акт приймання - передачі наданих послуг №11/1 до Договору про надання правової допомоги з представництва інтересів в суді від 29 листопада 2021 року, у пункті 1 якого вказано, що виконавець (адвокат Скиба В.М.) надав, а замовник (позивач ОСОБА_1 ) прийняв юридичні послуги щодо опрацювання, підготовлення та передачі до Підгаєцького районного суду Тернопільської області адміністративного позову (уточнення, клопотання) до УПП в Тернопільській області ДПП про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі №БАВ 00577445 від 20 листопада 2021 року. Вартість вказаних послуг за цим актом складає 9000 гривень, що складається з розрахунку 1000 гривень за одну годину правової допомоги.

Однак, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивач звернувся в суд з позовом до ГУНП в Тернопільській області, а не до УПП в Тернопільській області ДПП про оскарження постанови серії БАВ №577445 від 20 листопада 2021 року, а не постанови №БАВ 00577445 від 20 листопада 2021 року.

Згідно п.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 29 листопада 2021 року, представник позивача - адвокат Скиба В.М. зобов`язався надати правову допомогу ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а не в даній справі. Крім того, вказаним договором не передбачена погодинна оплата за виконану роботу адвокатом, як це зазначено у акті приймання - передачі наданих послуг №11/1.

З таких підстав, суд вважає за необхідне у стягненні із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 9000 гривень, відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, ст.ст.247, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову поліцейського СРПП ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області серії БАВ №577445 від 20 листопада 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути із Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судові витрати понесені позивачем при поданні адміністративного позову до суду, а саме судовий збір в сумі 454 гривні.

У стягненні із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 9000 гривень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місце знаходження: м. Тернопіль вул. Валова, 11, індекс 46001, код ЄДРПОУ 40108720.

Головуючий: Р. О. Горуц