Ухвала суду № 102807663, 26.01.2022, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/989/14-к

Провадження № 1-кп/445/1/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 Золочівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

за участю прокурора Павука І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бордяковського І.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання прокурора Золочівської окружної прокуратури Львівської області Павука І.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

у провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 12014140210000245 від 10.04.2014 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 -ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10.08.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09.10.2021 включно та визначено розмір застави.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 29.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 28.01.2022 включно.

Прокурор Павук І.М. у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просив суд задовольнити таке, зпідстав вкзаних в клопотанні.

Обвинувачений та його захисник не заперечили проти задоволення даного клопотання.

При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_1 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд послідовно враховує положення ст.ст.177, 178, 183 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Однак, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що така доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Водночас суд виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи схиляння їх до зміни даних ними показань на стадії досудового розслідування, оскільки останні судом не допитувалися.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, суд доходить переконання, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

При розгляді справи судом не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, такий виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню його від суду, тобто підстави для продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою не відпали.

Враховуючи вищенаведене та ризики визначені ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що судовий розгляд неможливо завершити до закінчення строку тримання під вартою, визначених ухвалою суду від 29.11.2021 року, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, такий з урахуванням його тривалості, обсягу доказів, не виходить за межі розумного строку.

Крім того, на переконання суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не здатен забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись 183, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

клопотання прокурора Золочівської окружної прокуратури Львівської області Павука І.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - на строк 60 (шістдесят) днів до 26.03.2022 включно.

Раніше визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 , та покладені на нього обов`язки в разі внесення застави - залишити без змін.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) діб, обчислюється з моменту її оголошення та припиняє свою дію 26.03.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В. М.Сивак