
справа № 314/3907/19
провадження № 1-кп/336/433/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2022 р. Колегія суддів Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А.,
суддів Боєва Є.С., Карабак Л.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання Брагіної І.В.
прокурора Турченка А.В.
захисника - адвоката Козар М.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за матеріалами об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 115, ст. 348 КК України, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлене клопотання, яке надійшло через канцелярію суду 24.01.2022, про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, яке обґрунтоване тим, що під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1- 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме ОСОБА_1 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, а тому, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і невідворотного покарання, обвинувачений ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, може переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_1 не одружений, дітей не має та не має стійких соціальних зв`язків, що вказує на те, що останній може у будь-який момент залишити територію Запорізької області та переховуватись від суду, чим перешкоджатиме судовому розгляду кримінального провадження. Також прокурор посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілих та свідків, тим самим перешкодити кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Поводить себе у судових засідання неналежним чином, не дотримується порядку, у зв`язку з чим останнього колегія суддів змушена видаляти із зали судового засідання.
Захисник Козар М.В. проти клопотання прокурора заперечував, заявив про недоведеність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, невідповідність обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставинам справи, можливості обрати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого, посилаючись на те, що обвинувачений досить тривалий час утримується під вартою.
ОСОБА_1 у судовому засіданні фактично відмовився висловити свою позицію, вів себе агресивно та вимагав видалити його із зали судового засідання.
Колегія суддів, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку сторони захисту, дійшла такого висновку.
Обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового розслідування обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Востаннє обвинуваченому продовжено строк дії обраного запобіжного заходу включно до 28.01.2022 ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30.11.2021 року.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.
Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На користь реального існування ризиків високого ступеню ймовірності, визначених прокурором, слід віднести те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України, в тому числі і в період іспитового строку, тобто у вчиненні злочинів тяжких та особливо тяжких, за вчинення яких законом, зокрема, передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання неодноразово порушував свої процесуальні обов`язки, передбачені п.3 ч.7 ст. 42 КПК України, своєю поведінкою в суді демонструє небажання підкорятися порядку, внаслідок таких дій судом було до нього, як до порушника порядку судового засідання, застосовано передбачений ч. 1 ст. 330 КПК України захід.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На переконання суду, наявні достатні підстави вважати, що, знаходячись на волі, усвідомлюючи суворість можливого покарання, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі і щодо потерпілих в цьому кримінальному провадженні, що є ризиками, передбаченим п. п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, матиме реальну можливість незаконного впливу на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні.
За таких обставин, обрання ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, що визначені прокурором, оскільки обвинувачений, вважаючи протиправним усе кримінальне провадження відносно нього, вочевидь не буде виконувати обов`язки покладені на нього судом.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд вважає за необхідне продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд, враховуючи також сімейний стан і стан здоров`я ОСОБА_1 , який не одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів, а також приймаючи до уваги ту обставину, що ризики, за наявності яких судом було обрано і продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даний час не відпали.
Оскільки обставини по справі з часу останнього продовження строку дії запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України не тільки не зменшились, а з урахуванням поведінки обвинуваченого - збільшилися, то це унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на підставі чого суд доходить висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб.
Керуючись статтями 177, 178, 197, 315, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто з 26 січня 2022 року по 24 березня 2022 року включно.
Строк дії ухвали до 24 березня 2022 року включно.
Тримати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на час дії запобіжного заходу.
Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення ухвали.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: О.А. Савеленко
Судді: Є.С. Боєв
Л.Г. Карабак
Судове рішення № 102807420, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 26.01.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 314/3907/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: