Ухвала суду № 102806851, 27.01.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/556/21 Провадження № 2/304/38/2022

У Х В А Л А

27 січня 2022 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/556/21 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17 грудня 2018 року між банком та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 171218021, за яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 50 000 грн строком на 36 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 16 грудня 2021 року на придбання енергозберігаючого обладнання, а саме придбання обладнання та матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції зовнішніх стін. Крім цього позивач зазначає, що 19 липня 2019 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1907190211, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 50 000 грн строком на 36 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 18 липня 2022 року на придбання обладнання та матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів. Також 19 липня 2019 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №1907190211, за яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 50 000 грн строком на 36 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 18 липня 2022 року на придбання обладнання та матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів. Згідно п. 2.4.1. вказаних Кредитних договорів за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) у розмірі 17,99 % та здійснювати повернення кредиту рівними частинами у розмірі по 1 388,89 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до десятого числа місяця, наступного за звітним, починаючи відповідно із січня 2019 року та серпня 2019 року. Однак, взяті на себе зобов`язання щодо сплати основного боргу та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі та строки, визначені кредитним договором, відповідачем не виконано, починаючи з 10 квітня 2020 року виникло прострочення виконання зобов`язань, а відтак згідно домовленостей між сторонами, що передбачені у п. 3.10.2. кредитного договору, терміни остаточного погашення кредиту за договорами є такими, що настали через порушення зобов`язань позичальника. Позивач вказує, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком не погашена та становить 118 538,29 грн, з яких за кредитним договором № 171218021 від 17 грудня 2018 року станом на 12 квітня 2021 року становить 30 283,14 грн, а також станом на 13 квітня 2021 року за кредитними договорами № 1907190211 та № 1907190212 від 19 липня 2019 року – 44 149,72 грн та 44 105,43 грн відповідно. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак попередньо направив суду заяву, в якій просив вирішити питання про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету спору (повне погашення заборгованості за договором), при цьому повернути позивачу сплачений ним судовий збір у розмірі 2 270 грн. Мотивує заяву тим, що у результаті проведених заходів з позасудового врегулювання спору заборгованість за договорами про споживчий кредит № 171218021 від 17 грудня 2018 року, а також №1907190211 та № 1907190212 від 19 липня 2019 року погашена у повному обсязі, а відтак вважає, що на даний момент предмет спору відсутній, що у свою чергу є підставою для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, однак її представник – адвокат Мельник Я.Ю. подав суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечив.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та подане позивачем клопотання, суд приходить до такого висновку.

Встановлено, що 17 грудня 2018 року та 19 липня 2019 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори про споживчий кредит № 171218021, № 1907190211 та № 1907190211, за якими відповідачу надано кредити у розмірі по 50 000 грн за кожним договором строком на 36 місяців з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 16 грудня 2021 року та 18 липня 2022 року відповідно, на придбання енергозберігаючого обладнання, а також обладнання та матеріалів для проведення робіт з теплоізоляції (термомодернізації) зовнішніх стін, підвальних приміщень, горищ, покрівель та фундаментів (а. с. 11-16, 26-31, 42-47).

Згідно п. 2.4.1. вказаних договорів за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) у розмірі 17,99 % та здійснювати повернення кредиту рівними частинами у розмірі по 1 388,89 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до десятого числа місяця, наступного за звітним, починаючи відповідно із січня 2019 року та серпня 2019 року.

Однак, починаючи з квітня 2020 року у відповідача виникло прострочення виконання зобов`язань за вказаними договорами, через що на підставі п. 3.10.2. кредитного договору (порушення зобов`язань позичальником), терміни остаточного погашення кредиту за договорами є такими, що настали, та станом на 12 та 13 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком склала відповідно 30 283,14 грн, 44 149,72 грн та 44 105,43 грн (а. с. 6-8, 21-23, 37-39).

В той же час судом встановлено, що у заяві банку від 11 січня 2022 року надісланої на адресу суду, позивачем визнається той факт, що ОСОБА_1 у добровільному (позасудовому) порядку погасила заборгованість за кредитними договорами у повному обсязі (а. с. 96-зворот).

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.

Відтак, оскільки у даному випадку сума заборгованості за Договорами про споживчий кредит, яка заявлена позивачем, повністю погашена відповідачем, що в свою чергу свідчить про відсутність на даний момент предмета спору, то провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Вирішуючи питання про повернення судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України зазначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Матеріали справи свідчать, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір згідно меморіального ордеру № 9771206608 від 28 квітня 2021 року у розмірі 2 270 грн (а. с. 5).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу судового збору у вказаному розмірі.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. 256, ст. 2, 7, 10, 55, 76-80, 258-261 ЦПК України, п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Повернути Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 312356, ЄДРПОУ 09312190, р/р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; місцезнаходження: 88000 м. Ужгород, вул. Корзо, 15) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн, сплачений згідно меморіального ордеру № 9771206608 від 28 квітня 2021 року.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий: Чепурнов В. О.