Ухвала суду № 102805651, 24.01.2022, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/276/22

Провадження № 2-з/645/16/22

У Х В А Л А

іменем України

24 січня 2022 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П. , розглянувши заяву Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Харківської міської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви по цивільній справі за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Харківської міської ради звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви по цивільній справі за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна, в якому просить суд накласти арешт на 3-кімнату квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначили, що Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова до Фрунзенського районного суду м. Харкова буде подано позовну заяву в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дергачівської міської ради Харківської області Зоткіна С.В. № 59604335 від 02.08.2021 про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 28927863101, на підставі якого нежитлові приміщення 4-го поверху № ХІЛІІ, ЬХІУ, 130-:-134, площею 106,8 кв.м. в житловому будинку літ. «А-5», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , змінено на об`єкт житлової нерухомості: 3- кімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 28927863101, проведену за рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. № 37764340 від 25.10.2017, з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна; витребування у ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 4-го поверху № ХІЛІІ, ЬХІУ, 130-:-134, площею 106,8 кв.м., в житловому будинку літ. «А-5», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 28927863101), що на момент пред`явлення позову за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обліковуються як 3-кімнатна квартира АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 28927863101), що утворилася в результаті перепланування та зміни цільового призначення вищевказаних приміщень, та щодо зобов`язання Харківської міської ради прийняти вищевказаний об`єкт нерухомості. Підставою зазначеного позову є наявність судового рішення, яким підтверджено незаконність набуття ТОВ «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» права власності на спірні нежитлові приміщення, які в подальшому були відчужені ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 25.10.2017 та змінені на 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_3 , при відсутності факту добросовісності останньої, як набувача даного майна, що є правовою підставою для витребування у ОСОБА_1 спірного майна на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради у порядку ст. 387 ЦК України. Так, Рішенням 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 №283/16, Харківська міська рада дозволила ТОВ «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» приватизувати шляхом викупу нежитлових приміщення 4-го поверху, розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_2 . У подальшому 09.03.2017 між TOB «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 5462-В-С, відповідно до якого TOB «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» приватизувало вказані нежитлові приміщення. У подальшому право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № XLIII, LXIV, 130-:-134, площею 106,8 кв.м., розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі - продажу від 25.10.2017, укладеного між TOB «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» та ОСОБА_1 , перейшло до останньої. Водночас, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. 25.10.2017 за індексним номером 37764340 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на вищевказані нежитлові приміщення. У зв`язку з численними порушеннями вимог законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, вищевказане рішення міської ради та договір купівлі-продажу були оскаржені Харківською місцевою прокуратурою № 3 до Господарського суду Харківської області. Рішенням господарського суду Харківської області від 04.02.2020 відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ ЕН СІ-Стиль» та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна у ОСОБА_1 , скасування запису про проведену державну реєстрацію за ОСОБА_1 . Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору, прийнято нове рішення, яким визнано незаконним та скасовано п. 7 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади Харкова» від 06.07.2016 № 283/16. Визнано недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 09.03.2017 Х° 5462-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "EM ЕН СІ-СТИЛЬ" (код ЄДРПОУ 34954500), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрованим в реєстрі за № 644. В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо витребування на користь Харківської міської територіальної громади вищевказаного спірного майна у ОСОБА_1 та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності № 23011814 від 25.10.2017 на вищевказані нежитлові приміщення за останньою, рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2020 у справі № 922/3852/19 залишено без змін. Постановою Верховного суду від 13.04.2021 вищевказану постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 залишено без змін. Так, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився суд касаційної інстанції, щодо незаконності та необхідності скасування рішення міської ради від 06.07.2016 № 283/16 в частині відчуження TOB «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» шляхом викупу об`єкту комунальної власності територіальної громади м. Харкова» (нежитлового приміщення), а також визнання недійсним договору купівлі продажу майна від 09.03.2017 у зв`язку з тим, що рішення прийнято з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 29, Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 11, 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги прокурора до відповідача ОСОБА_1 про витребування спірного майна та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності № 23011814 від 25.10.2017 заявлено передчасно, оскільки на час звернення прокурора до суду з вимогою про витребування у відповідача ОСОБА_1 спірного об`єкту нерухомості на користь Харківської міської ради, рішення Харківської міської ради № 283/16 від 06.07.2016 не скасовано, а договір купівлі- продажу нежитлових приміщень № 5462-В-С від 09.03.2017 не визнано недійсним. Оскільки спірні нежитлові приміщення вибули з комунальної власності на підставі п. 7 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади Харкова» від 06.07.2016 № 283/16 та договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 09.03.2017 № 5462-В-С, скасованих у судовому порядку у справі № 922/3852/19 через їх незаконність, волі територіальної громади м. Харкова на таке вибуття не було. Водночас, встановлено, що право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № XLIII, LXIV, 130-:-134, площею 106,8 кв. м., розташовані в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі - продажу від 25.10.2017, укладеного між TOB «ЕМ ЕН СІ-СТИЛЬ» та ОСОБА_1 , перейшло до останньої.

Сторони до судового засідання не викликалися.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцем знаходження предмета спору, якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Позивачем заявлено вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим заявлений захід забезпечення позову є співрозмірним та взаємопов`язаним з позовними вимогами.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, заявник не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, також не надано доказів про вчинення відповідачем дій щодо реалізації майна, підготовчих дій до його реалізації, тощо. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення його прав. Можливість відчуження відповідачем майна іншій особі не доведене, а припущення позивача не обгрунтоване. заявником викладені в заяві обставини не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому ускладнить суду виконання рішення суду.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України,-

У х в а л и в:

У задоволенні заяви Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Харківської міської ради про забезпечення позову до подачі позовної заяви по цивільній справі за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах – Харківської міської ради до ОСОБА_1 про витребуваннямайна – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 15 днів з дня складання повного тексту. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали

Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2022 року.

Суддя Фрунзенського районного

суду м. Харкова О.П.Шарко