Рішення № 102805615, 26.01.2022, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Глібко О. В.

Справа № 644/4157/21

Провадження № 2-а/644/17/22

26.01.2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 січня 2022 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді - Глібко О.В., за участю секретаря - Книшенко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 № 684096, складена 02.05.2021 року інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Євтушенко О.В. відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 8 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, справу закрити.

Крім того, просила витребувати у відповідачів докази, які були в наявності у інспектора при розгляді справи та під час складання оскаржуваної постанови.

В обґрунтування позову зазначила, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 №684096, яка була складена інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Євтушенко Олександром Володимировичем, 02.05.2021 року о 21:10 годині у м. Харкові по пр. Московському біля буд. 307, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем VW Golf державний номерний знак НОМЕР_1 не перемкнув дальнє світло фар не менше як за 250 метрів до зустрічного транспорту, а також рухався з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби. Також, у зазначеній вище постанові визначено, що автомобіль завезений 09.06.2019 року громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а користується гр. ОСОБА_1 , чим порушено п.п. 19.2, 2.9. «В» ПДР України та ст. З80 Митного кодексу України.

У вищезазначеній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , були вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень. Відповідно до пункту 7 постанови визначено, що до постанови додаються докази - відеофіксація на нагрудний відео реєстратор (серія та номер - нерозбірливо), рапорт та пояснення.

Позивач зазначає, що постанова, складена відповідачем із грубими порушенням норм матеріального та процесуального права, у тому числі щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, є безпідставною та підлягає скасуванню.

З моменту зупинки транспортного засобу та до моменту вручення копії оскаржуваної постанови, не зважаючи на її неодноразові вимоги, відповідачем не було надано на ознайомлення жодного доказу начебто вчинених правопорушень, зокрема ті, що наведені в оскаржуваній постанові в графі 7 - запис відео реєстратору, рапорт. Крім того, відповідачем не було надано сертифікат повірки та іншу документацію на технічний прилад, яким здійснювалась фіксація, а також мене не було попереджено про здійснення відеофіксацїї відповідачем.

Відповідач при розгляді справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , допустив численні порушення норм чинного законодавства, а саме; зупинивши її автомобіль, всупереч ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» - не представився, не здійснив підготовку до розгляду справи в порядку, визначеному ст. 278 КУпАП, не розпочав розгляд адміністративної справи відповідно до ст. 279 КУпАП та не зазначив посадову особу, якою здійснюється розгляд адміністративної справи, а також не зазначив правопорушення, щодо яких здійснюється розгляд адміністративної справи, а також, всупереч вимог ст. 268 КУпАП їй, як особі яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права, визначені законом, не було надано можливості скористатися правовою допомогою, не були надані для ознайомлення матеріали справи та докази, на підставі яких відповідачем здійснено звинувачення у вчиненні адміністративних правопорушень, та, між іншим, відповідачем інкриміновані правопорушення не доведені жодним достовірним та допустимим доказом, а розгляд справи відповідачем здійснено без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідачем всупереч вимог закону здійснювалась вибіркова відеофіксація на відеореєстратор без попередження про здійснення такої фіксації, не надано сертифікатів та документів про можливість використання такого технічного приладу, його відповідність нормативним актам МВС України. За таких обставин, вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 №684096, складена 02.05.2021 інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Євтушенко Олександром Володимировичем відносно ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 8 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, складена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки жодне з інкримінованих їй правопорушень відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, які були отримані в порядку, визначеному законом, не було ознайомлено з жодним доказом по справі, які визначені в оскаржуваній постанові, а отримані відповідачем докази із грубим порушенням норм Закону щодо порядку збирання таких доказів - є недопустимими доказами та не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з чисельними порушеннями закону, а тому є незаконною, її вина у вчиненні адміністративних правопорушень не була доведена.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року скарга ОСОБА_1 була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Ухвалою суду від 30.07.2021 року провадження у справі було відкрито, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Витребувано від УПП в Харківській області матеріали по справі про адміністративне правопорушення (постанова серії ДП18 № 684096 від 02.05.2021 року).

Від представника ДПП, УПП в Харківській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що звказаним позовом відповідачі не погоджуються, вважають їх безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне. 02.05.2021 поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Євтушенком Олександром Володимировичем були виявлені адміністративні правопорушення з боку позивачки та винесено у відношенні неї постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 684096 за ч. 8 ст. 121 КУпАП. Згідно фабули оскаржуваної постанови, 02.05.2021 року о 21:10 годині по проспекту Московському, 307 у м. Харкові позивачка керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, номерний знак НОМЕР_1 не перемкнула дальнє світло фар на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспорту, рухалась з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, а також порушила обмеження встановлені Митним кодексом України, а саме - керування автомобілем особою, яка не ввозила його на територію України. Вищевказаний транспортний засіб було ввезено на територію України 09.06.2019 року іншим водієм, в свою чергу позивачка не поміщувала цей транспортний засіб у митний режим тимчасового ввезення та не мала права керувати даним автомобілем. Вказана інформація свідчить про порушення позивачкою вимог ст. 380 Митного кодексу України та ст. ст. 16. 31 Закону України «Про дорожній рух» та скоєння позивачкою адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, ч. 3 ст. 121 КУпАП та ч. 8 ст. 121 КУпАП. Зазначений автомобіль був зупинений працівниками патрульної поліції, відповідно до вимоги статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Пунктом 1 частини 10 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Пунктом 2.9 в ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Пунктом 19.2 ПДР України передбачено, що дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. Світло необхідно перемикати і на більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним перемиканням світла фар покаже потребу в цьому. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього. Статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» визначені основні вимоги щодо ввезення на територію України транспортних засобів. Транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність обов`язковим вимогам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектованими чи переданими у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Крім того, вказує, що обв`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Зі сторони позивачки не надано жодних доказів, що спростовують факт скоєння нею адміністративних правопорушень.

Крім того представник зазначив, що надати на теперішній час відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів за 02.05.2021 року не вбачається за можливе, так як вони були знищені 09.07.2021 року шляхом стирання з серверу у відповідності до акту знищення медіа файлів № 5-21 на підставі вимог інструкції. Вказує, що ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою надійшла до УПП 13.10.2021 року, а до ДПП 18.10.2021 року. Просять поновити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступне. Представництво інтересів у справі за позовом ОСОБА_1 було покладено на старшого юрисконсульта з особливих доручень ВПЗ УПП в Харківській області ДПП Назаренко -Хамаєву О.В., проте у період з 06.10.2021 року по 13.10.2021 року та з 03.11.2021 року по 22.11.2021 року вона перебувала на лікарняних, що фактично унеможливлювало виконувати свої службові обов`язки. Інші працівники відділу, які мають право представляти інтереси УПП в Харківській області та ДПП також не мали змогу здійснити підготовку відзиву на позовну заяву, так як у період часу з моменту надходження ухвали до відділу з 7 працівників працювало лише 2-3 особи, які були навантажені великою кількістю справ та чималою кількістю судових засідань.

Крім того, представник просить долучити до матеріалів справи, в якості доказу лист начальника Харківської митниці за № 7.14-1/20-01/8.5/5983 від 06.12.2021 року, який стосується інформації щодо дати, часу ввезення керованого позивачкою транспортного засобу на митну територію України, митного режиму ввезення автомобіля та дозволених строків його перебування на митній території України, анкетних даних особи, яка ввозила зазначений транспортний засіб на митну територію України.

Від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивачка заперечує проти долучення до матеріалів доказів по справі, а саме запиту від 29.11.2021 року та листа Харківської митниці від 06.12.2021 року, оскільки зазначені документи надані поза межами процесуального строку, встановлені ухвалою суду, а клопотань про поновлення строку на подання відзиву та доказів по справі представником подано не було. Позивачка вказує, що представником відповідачів не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 №684096, яка була складена відносно позивача інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Євтушенко Олександром Володимировичем, а сама по собі оскаржувана постанова, складена працівником поліції, не є доказом, на підтвердження вини позивача у вчиненні інкримінованих правопорушень. Відповідно до п. з ч. з ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Просить розгляд справи по суті, здійснювати без участі позивача та без фіксації судового засідання технічними засобами суду. Просить звернути увагу на те, що відповідачем проігноровано вимогу суду щодо витребування від УПП в Харківській області матеріалів по справі про адміністративне правопорушення (постанова серії ДП18 № 684096 від 02.05.2021 року), які не були надані до суду. З урахуванням наведених позивачем фактів та обставин в позовній заяві та у даній заяві, враховуючи те, що відповідачами в ході розгляду справи 644/4157/21 не доведено вину позивача в інкримінованих правопорушеннях, а також не надано доказів в обґрунтування правомірності прийнятого відносно позивача рішення у формі оскаржуваної постанови. Відповідачами не було додано жодного доказу, на якому ґрунтувався висновок про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, попри те, що в оскаржуваній постанові зазначено, що до такої додається відеофіксація, а також зазначені інші докази, до відзиву відповідачем не долучено та суду не надано матеріали фото/відеофіксації, наявність чи відсутність свідків правопорушення.

Суд, дослідивши клопотання про поновлення процесуального строку, вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки підтверджується наданими письмовими доказами.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, згідно її заяви просила проводити розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідачів в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух" цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Частина 3 статті 121 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 8 статті 121 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною першою статті 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року.

За приписами ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Статтею 481 Митного кодексу України встановлено відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрату транспортних засобів.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 121, ч. 8 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 20.05.2020 р. у справі № 524/5741/16-а згідно із ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 121, ч. 8 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Діяльність органів патрульної поліції, пов`язана з притягненням громадян до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, регламентована, зокрема, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853. Відповідно до вимог пункту 2 розділу IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП.

За змістом ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Щодо посилання позивача ОСОБА_1 в позовній заяві на те, що їй не роз`яснено права та не надано можливість скористатися послугами захисника, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою складеною інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Євтушенко Олександром Володимировичем від 02.05.2021 року у справі про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень. ( а. с.13)

В постанові зазначено, що 02.05.2021 року о 21:10 годині у м. Харкові по пр. Московському біля буд. 307, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем VW Golf державний номерний знак НОМЕР_1 не перемкнув дальнє світло фар не менше як за 250 метрів до зустрічного транспорту, а також рухався з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби. Також, у зазначеній вище постанові визначено, що автомобіль завезений 09.06.2019 року громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а користується гр. ОСОБА_1 , чим порушено п.п. 19.2, 2.9. «В» ПДР України та ст. З80 Митного кодексу України.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до копії постанови від 02.05.2021 року серії ДП 18 № 684096, яка надана позивачем, в графі щодо роз`яснення ОСОБА_1 прав відповідно до ст. ст. 268, 289 КУпАП, міститься відмова позивача від підпису. Водночас, доказів на спростування доводів останньої щодо порушення її права на захист, а саме розгляд справи за відсутності захисника, матеріали справи не містять. Будь-яких заяв чи клопотань з цього приводу, в оскаржувана постанова не містить.

Водночас, суд зазначає, що за приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо позивач заперечує проти адміністративного позову.

В постанові від 02.05.2021 року серії ДП 18 № 684096 зазначено, що до постанови додаються відеофіксація з відеореєстратора, номер приладу встановити неможливо.

При цьому, представник відповідача у поданому відзиві зазначає, що на теперішній час відеозапис розгляду справи відносно ОСОБА_1 в УПП в Харківській області відсутній, оскільки відеозаписи з нагрудних реєстраторів поліцейських за 02.05.2021 року знищені 09.07.2021 року знищені.

На підтвердження вказаних обставин, відповідачем надано акт № 5-21 про знищення медіафайлів, відповідно до якого зазначено, що проведеним аналізом оперативної цінності матеріалів, що зберігаються на носіях боксів збереження відеоматеріаів у період з 21.04.2021 ро по 04.06.2021 року визначено перелік відеоматеріалів, що втратили актуальність. Також додано перелік номерів відеореєстраторів, інформація на яких знищена шляхом стирання з серверу, у зв`язку з відсутністю в них оперативної цінності.

Однак, суд зауважує, що у вказаному переліку знищених відеоматеріалів неможливо перевірити номер відеореєстратора, який вказаний у постанові, так як постанова від 02.05.2021 року в частині п. 7 «До постанови додаються» є нечитабельною, текст розібрати неможливо.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачкою заперечується вчинення адміністративних правопорушень, які їй інкримінуються, а також вказує на порушення з боку відповідача її права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи викладене, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення не долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформації з Державної митної служби України, Харківська митниця від 06.12.2021 року станом на 02.05.2021 року транспортний засіб особистого користування VW Golf державний номерний знак НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України 09.06.2019 року громадянином Марокко через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Гоптівка- Нехотєєвка» митного поста «Магістральний», Харківської митниці ДФС у митному режимі «Тимчасове ввезення» до 1 року з метою особистого користування.

Але, для встановлення факту правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП необхідно встановлення не лише факту порушення обмежень встановлених Митним кодексом України, але й факт використання позивачем цього автомобіля.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які б беззаперечно свідчили про те, що позивач керував транспортним засобом VW Golf державний номерний знак НОМЕР_1 щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме, який не ввозив на митну територію України та не поміщував авто в митний режим транзиту, чим порушив ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.

Отже, сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Так само і не надано жодного доказу, які б свідчили про порушення з боку позивачки ч. 3 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того, в фабулі постанови взагалі не міститься опису обставин того, позивачка допустила порушення ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи, що представник відповідачів не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоведеним.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 9 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Так, ухвалою суду від 30.07.2021 року, за клопотанням позивачки ОСОБА_1 було витребувано від УПП в Харківській області матеріали по справі про адміністративне правопорушення, включаючи і постанову серії ДП 18 № 684096 від 02.05.2021 року, яка в частині п. 7 є нечитабельною.

На виконання вказаної ухвали суду, представник відповідача надав лише акт знищення медіафайлів.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, на час розгляду адміністративної справи щодо позивача були відсутні будь-які фактичні дані, які встановлювали наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 684096 від 02.05.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу скасувати, закривши провадження по справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 8, 9, 77, 205, 242, 243, 250, 255, 286, 295 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Скасувати постановусерії ДП 18 № 684096 від 02.05.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 8 ст. 121, ч. 3 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 27.01.2022 року.

Суддя О.В. Глібко