Ухвала суду № 102805383, 27.01.2022, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/299/2022 Справа № 641/10443/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді – Музиченко В.О.

при секретарі - Думчиковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою АТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.

Ухвалою суду від 13.05.2021 року прийнято до провадження зустрічним позов ОСОБА_1 та об`єднано в одне провадження з первісним позовом АТ КБ «Приват банк».

Представник АТ КБ «Приват банк» надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в судові засідання призначені на 13.05.2021, 23.06.2021, 16.08.2021, 13.09.2021, 11.11.2021, 07.12.2021, 27.01.2022 не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Конверти з відправленням (судові повістки) адресовані ОСОБА_1 , разом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, повернуті відділенням поштового зв`язку до суду із зазначенням причини повернення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення – «адресат відсутній».

Відповідно до ч.1, 3 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Як свідчать матеріали судової справи, ОСОБА_1 свою адресою вказує: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 04.01.2021 року зазначено, що місце реєстрації ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-якого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з помітною про причини невручення.

Відповідно п. 4 ч.8 ст. 128 КПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином ОСОБА_1 був повідомленим про судові засідання та суд забезпечив можливості реалізувати надані йому законом права.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов?язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з?явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не з?явився до суду без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як зазначено в правовому висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-24063 ск 15), незалежно від причини повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому слід звернути увагу на те, що законодавець вказав суду на те, що позовна заява залишається без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 вересня 2020 року в справі №658/1141/18, зазначено, що згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року в справі №310/12817/13, зазначено, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Крім того, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 повторно не з`явився у судове засідання, не направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе залишити зустрічний позов без розгляду.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 3 ст. 257 ЦПК України).

Керуючись , ч.3 ст. 131, п.3 ч.1, ст. 257, ч.3 ст. 257 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Суддя -В. О. Музиченко