Рішення № 102805316, 25.01.2022, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 643/16475/21

Провадження № 2-а/621/5/22

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лацько А.В.,

розглянувши за відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Зозуля Юрій Анатолійович про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

17.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харків із позовом до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Зозулі Юрія Анатолійовича про скасування постанови, в якому просив скасувати постанову ДПО18 № 642964 від 08.09.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 8 статті 121, частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2021 вказана справа була передана до Зміївського районного суду Харківської області за підсудністю та надійшла до канцелярії суду 01.11.2021.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 04.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

03.12.2021 позивачем було усунуто недоліки вказаної вище ухвали.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що згідно постанови серії ДПО18 № 642965 від 08.09.2021, ОСОБА_1 , 08.08.2021 о 14:44 годині керував автомобілем «Ford Mondeo»», номерний знак НОМЕР_1 в місті Харкові по проспекту Льва Ландау, 27/1, в населеному пункті м. Харків, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху на 44 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом Trucam. При перевірці документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», номерний знак НОМЕР_1 щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України та строки переміщення в митному режимі транзиту, згідно ІПНП транспортний засіб ввезено на територію України 06.08.2018, чим порушено ст. 381.95 Митного кодексу України.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.

З вказаною постановою позивач не згоден оскільки не керував транспортним засобом 08.08.2021, як то зазначено в постанові серії ДП018 № 642965 від 08.09.2021, а був пасажиром автомобіля «Ford Mondeo», яким 08.08.2021 керував ОСОБА_2 . Про що ОСОБА_1 неодноразово зазначалося поліцейським, однак, останні не реагували на заперечення позивача.

Позивачем було заявлено співробітникам поліції клопотання про надання доказів на підтвердження факту керування ним 08.09.2019 автомобілем марки «Ford Mondeo»», номерний знак НОМЕР_1 в місті Харкові по пр. Льва Ландау, 27/1 та факту вчинення адміністративного правопорушення, однак поліцейські таких доказів не надали. На заперечення позивача співробітники поліції також жодним чином не відреагували. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав засобами поштового зв`язку 14.09.2021.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 642964 від 08.09.2021, скасувати вказане в ній стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.12.2021 у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 28.12.2021.

28.12.2021 від представника відповідача Іващенко О.О. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві на позов представник відповідач вказує, що 08.08.2021приблизно о 14:44 годині поблизу будинку 27/1 по проспекту Льва Ландау у місті Харкові за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 000755 виявлений рух транспортного засобу Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 94 км/год, що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 44 км/год та порушенням пункту 12.4 Правил дорожнього руху.

Зазначений автомобіль був зупинений на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до водія, ним виявився позивач, представився, пояснив підстави застосування поліцейських превентивних заходів. В зазначеному транспортному засобі перебував тільки позивач. Інспектор продемонстрував позивачеві відеозапис, здійснений лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 000755.

В діях водія був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Позивач на вимогу поліцейських надав для перевірки свідоцтво про його реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія відповідної категорії.

За результатами перевірки відомостей щодо транспортного засобу Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 , поліцейськими встановлено, що цей автомобіль було тимчасово ввезено на територію України 06.08.2018 через пункт пропуску «Малий Березний - Убля» громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та оформлено у митний режим транзит. Таким чином 08.08.2021 визначений законодавством порядок використання та експлуатації транспортних засобів на іноземній реєстрації був порушений позивачем, а максимально дозволений термін в 10 діб порушено майже на 4 роки. Ці відомості об`єктивно свідчать про порушення позивачем статті 95, 381 Митного кодексу України та статей 16, 31 Закону України «Про дорожній рух», що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сам факт експлуатації та керування зазначеним автомобілем позивач не заперечував.

Позивачеві в повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На задоволення клопотання позивача про залучення до розгляду справи його адвоката інспектор відклав розгляд справи на 10:00 годину 08.09.2021. Дата та час розгляду справи було узгоджено з позивачем безпосередньо на місці зупинки автомобіля.

08.09.2021 позивач прибув на розгляд справи з адвокатом. Жодних клопотань щодо залучення свідків до розгляду справи позивачем не заявлялося. За результатом розгляду справи, з згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, поліцейським встановлений факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122 та частиною 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 642965. Адміністративне стягнення накладене відповідно до вимог статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Твердження позивача щодо порушення його прав є безпідставними і таким яке не відповідає дійсності, а оскаржувана постанова винесена у відповідності до норм чинного законодавства (а.с. 41-53, 61-83)

28.12.2021 судове засідання відкладено за клопотанням позивача на 25.01.2022.

25.01.2022 належним чином повідомлені учасники в судове засідання не з`явилися.

У судове засідання позивач не з`явився, до канцелярії суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та без фіксування технічними засобами, на задоволенні позову наполягав у повному обсязі.

Належним чином повідомлений представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення судового розгляду не надавав.

Належним чином повідомлена третя особа - інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Зозуля Ю.А. у судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглядати справу за його відсутності за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки немає передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, справу розглянуто за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частин 1-4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2021 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Зозулею Ю.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО № 642965, передбачене частиною 8 статті 121, частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.

Копія постанови, серії ДПО № 642965 від 08.09.2021 надіслана позивачу рекомендованим листом 09.09.2021.

У вказаній постанові поліцейський зазначає, що 08.08.2021 о 14:44 годині в м. Харків по пр. Льва Ландау, 27/1 водій керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті м. Харків рухався зі швидкістю 94 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 44 км/год, швидкість руху вимірювалася пристроєм TruCam ТС 000755, чим порушено пункту 12.4 ПДР України, при перевірці документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Ford, номерний знак НОМЕР_2 , щодо якого порушено обмеження встановлені Митним кодексом України, порушено строки його переміщення в митному режимі транзиту, згідно інформації ІПНП, даний транспортний засіб ввезено 06.08.2018 ОСОБА_3 , чим порушено вимоги статті 381 Митного кодексу України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 8 статті 121, частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до фотознімку (файл: 1628433864_pB000_0808_144424.jmf) з пристрою лазерного вимірювання швидкості руху TruCam, серії ТС № 000755, 08.08.2021 о 14:44:24 зафіксовано перевищення встановленого обмеження швидкості руху по вул. М-18, координати широта: 49°56'12.37" N, довгота: 36°17' 10.00" E, що відповідно до геолокації є адресою: пр. Льва Ландау, 2, м. Харків, при встановленому ліміті швидкості руху 50 км/год, автомобіль марки Ford номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух зі швидкістю 94 км/год (а.с. 46, 72).

Згідно довідки з інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (підсистема Митниця) за результатами перевірки відомостей щодо транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_3 , останній було ввезено на територію України 06.08.2018 через пункт пропуску «Малий Березний - Убля», особою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 50, 80).

Щодо доводів позивача щодо відсутності факту керування транспортним засобом та щодо надання йому статусу водія, суд виходить з наступного.

Частина 8 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення України встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Тобто, диспозиція вказаної частини статті визначає дві об`єктивні сторони адміністративного правопорушення:

- керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення;

- керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його переміщення в митному режимі транзиту.

Згідно спірної постанови ОСОБА_1 керував автомобілем щодо якого порушено обмеження встановлені Митним кодексом України, транспортний засіб перебуває на території України з порушенням строків переміщення в митному режимі транзиту понад 10 діб.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абзаці 3 пункту 27 постанови №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем як додатком до відзиву, який долучено до матеріалів справи, надано диск з відеозаписом та роздруківку фото з лазерного вимірювача швидкості TruCam серійний номер ТС 000755, на яких зафіксовано рух транспортного засобу Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 94 км/год. на відстані 156,8 м, та зазначено дату і час фіксації 08.08.2021 о 14:44:24 год (файл: 1628433864_pB000_0808_144424.avi) (а.с. 70).

Представник відповідача у відзиві вказує на те, що працівником поліції було зупинено транспортний засіб Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1 водієм якого був саме ОСОБА_1 . Однак, з наданого представником відповідача відео не вбачається факту виконання ОСОБА_1 функцій водія та факту зупинки транспортного засобу.

Отже, доказів на підтвердження факту виконання ОСОБА_1 функцій водія та факту зупинки транспортного засобу, зазначеного в постанові, особою, уповноваженої на складання постанов про адміністративні правопорушення не надано.

Належних та допустимих доказів факту керування позивачем 08.08.2021 о 14:44 годині транспортним засобом матеріали справи не містять та такі відповідачем не надано.

Таким чином суд вважає, що за відсутності доказів факту керування позивачем транспортним засобом, останнього не можливо вважати водієм в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху України.

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Положеннями статей 245, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Представником відповідача надано акт знищення медіафайлів №7-21, затвердженого начальником управління патрульної поліції в Харківській області ДПП капітана поліції Стрижак Альони 03 грудня 2021 року, з якого вбачається, що відеоматеріали (відео з відеореєстраторів) відзняті в період з 01.08.2021 по 30.10.2021, знищено у зв`язку з втратою актуальності на підставі Наказу МВС від 18 грудня 2018 року №1026 (а.с. 49, 78).

Разом з тим, у постанові серії ДПО № 642965 від 08.09.2021 відсутні посилання на прилади (відео з відео реєстраторів службових автомобілів, відео з нагрудних камер поліцейських), якими здійснювалася фіксація правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові.

Також у оскаржуваній постанові в графі «8. До постанови додається» зазначено лише «Повідомлення (1)», яке крім того не долучено до матеріалів справи, будь які інші посилання на докази, які слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови, представником відповідача та третьою особою не надано та про наявність таких особою уповноваженою на складанняпостанов про адміністративні правопорушення, в постанові серії ДПО № 642965 від 08.09.2021 не зазначено.

Оскільки відповідачем та третьою особою не надано жодних матеріалів, які слугували підставою для прийняття цієї постанови та не надано відеофіксації такого, крім того в самій оскаржуваній постанові не вказано наявність таких, суд вважає, що таких доказів вчинення правопорушення та відеофіксації цього немає.

Також, будь яких доказів від відповідача, які б могли спростувати доводи позивача викладені у позовній заяві щодо відсутності події правопорушення суду не надано

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17, від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, приписами частини 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Як убачається із правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У постанові про адміністративне правопорушення від 08.09.2021 серії ДПО № 642965 інспектор поліції Зозуля Ю.А., не навів жодного доказу на підтвердження наявності адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 в його вчиненні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано жодних доказів на підтвердження факту порушення позивачем ОСОБА_1 ПДР України, а отже, і вчинення ним адміністративного проступку, відсутність самого процесу розгляду справи як такого, не з`ясування оспорювання позивачем вчинення правопорушення, притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, унаслідок чого оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 к.

Оскільки позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 908 грн 00 к., суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що у відповідності до частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», надмірно сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 71, 77, 139, 286, Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення України суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Зозулі Юрій Анатолійович про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 № 642965 від 08.09.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 8 статті 121, частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 к. (квитанція № 97721 від 17 вересня 2021 року в АТ «Ощадбанк»).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.01.2022.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач – Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315, код ЄДРПОУ Управління патрульної поліції у м. Києві – 40108646.

Третя особа – інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Зозуля Юрій Анатолійович, юридична адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. № 315.

Головуючий: