Рішення № 102804897, 25.01.2022, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2378/21

Номер провадження №2-о/351/21/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі помічника судді Пустовойтової Л.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просить встановити факт належності правовстановлюючих документів, мотивуючи тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області для надання інформації щодо призначення пенсії. При перевірці документів було виявлено, що у трудовій книжці від 14.06.1976, яка підтверджує трудовий стаж на першій сторінці в графі прізвище допущено помилку, а саме вказано « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 ».

На даний час заявник готує документи для оформлення пенсії у зв`язку із даними розбіжностями останньому відмовлено у прийнятті документів, а тому він змушений звернутися в суд із даною заявою.

ОСОБА_1 подав до суду заяву, якою заяву підтримав повністю, просив її задоволити, справу просив розглядати без його участі,.

Представник заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , та ксерокопії паспорта серії НОМЕР_2 виданого на ОСОБА_1 , слідує, що правильним прізвище заявника є « ОСОБА_2 ».

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Із наданої заявником трудової книжки вбачається розбіжність у написані прізвища заявника у паспорті та у її трудовій книжці, що зумовило необхідність останнього звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними в свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.

Судом встановлено, що правильним прізвищем заявника є « ОСОБА_2 ».

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що заяву слід задоволити та встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки від 14.06.1976, виданої на « ОСОБА_1 ».

На підставі викладеного, п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" та керуючись ст.ст. 315, 319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт, що трудова книжка від 14 червня 1976 року видана на « ОСОБА_1 » належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ