Рішення № 102804512, 27.01.2022, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2544/21

Номер провадження 2-о/184/4/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

присяжних - Касьянова М.Г., Гаврилюк Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Гуцало П.С.,

представників заінтересованих осіб - Андрієнко Я.В. , Живодьора М.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління ДМС у Дніпропетровській області, Південно-Східне Міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про оголошення померлим ОСОБА_4 », -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду з заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим. Посилається на те, що з 2011 року вона перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , вони спільно мешкали в м. Дніпро та у м. Покров, вели господарство, разом вирішували всі фінансові та побутові питання. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_5 . ОСОБА_4 визнавав себе батьком сина, приймав участь у його вихованні, забезпечував всім необхідним, дбав про неї та їхню дитину. У свідоцтві про народження дитини батьком їхнього сина вказаний ОСОБА_4 . Через розбіжність у поглядах на деякі питання у січні 2015 року вони почали жити окремо. ОСОБА_4 мешкав у свого батька за адресою: АДРЕСА_1 . Навіть, коли вони мешкали окремо, ОСОБА_4 дбав про неї та їхнього сина, телефонував, направляв кошти, відвідував їх, дарував подарунки. ОСОБА_4 займався оптовим постачання продукції різного призначення, обладнання, металоконструкцій, продажем продуктів харчування та експортно-імпортними операціями. Тривалий час він перебував у відрядженнях, міг по декілька днів не бути на зв`язку. Проте, при першій нагоді телефонував їй, своїм батькам, цікавився сином. В кінці квітня 2016 року будь-який зв`язок з ОСОБА_4 припинився. Батьки ОСОБА_4 не знають, де їх син, що з ним, спільним друзям також не було відомо його місцезнаходження. Їм було відомо, що ОСОБА_4 поїхав у відрядження по справах, пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Через вищевказане вона звернулась до суду з заявою про визнання його безвісті відсутнім. Рішенням Орджонкідзевського міського суду Дніпропетрвоської області від 12 червня 2019 року його було визнано безвісно відсутнім з 01 травня 2016 року. Починаючи з травня 2016 року від ОСОБА_4 не було отримано будь-якої інформації, він не повідомляв про себе родичам чи знайомим, не було жодної спроби зв`язатися з сином чи надати йому будь-яку допомогу. Всі спроби розшукати ОСОБА_4 не дали позитивних результатів. Зважаючи на це, вважає, що є всі підстави, що ОСОБА_4 помер. Оголошення ОСОБА_4 померлим є необхідним для врегулювання питання про прийняття спадщини за цією особою, для вирішення питання про можливий виїзд її сина за межі території України, для отримання соціальних виплат від держави для їхнього сина через смерть батька.

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали вимоги, висловлені в заяві та просять суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління ДМС у Дніпропетровській області - Андрієнко Я.В. в судовому засіданні не заперечувала проти заяви заявника та її представника.

Представник заінтересованої особи Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області - Живодьор М.М. в судовому засіданні не заперечував проти заяви заявника та її представника.

Представник заінтересованої особи - Південно-Східне Міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник заінтересованої особи - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши заявницю та її представника, представників заінтересованих осіб, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені заявницею вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини Серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 14.08.2012 року. Батьки: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 (а.с.18).

Згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 12.06.2019 року ОСОБА_4 було визнано відсутнім з 01 травня 2016 року. Рішення набрало законної сили 13 липня 2019 року (а.с.7-9).

Згідно пояснень заявниці, починаючи з травня 2016 року від ОСОБА_4 не було отримано будь-якої інформації, він не повідомляв про себе родичам чи знайомим, не було жодної спроби зв`язатися з сином чи надати йому будь-яку допомогу. Всі спроби розшукати ОСОБА_4 не дали позитивних результатів. Зважаючи на це суд вважає, що є всі підстави, що ОСОБА_4 помер.

Як визначено у ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно до ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Факт безвісної відсутності ОСОБА_4 також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання, згідно яких повідомив, що ОСОБА_4 - його рідний син. Відносини між ними були добрі, вони спілкувались. В квітні 2016 року син пропав, на той час він знаходився в зоні АТО. Після цього вони більше не спілкувались і де він, що з ним, йому невідомо.

Окрім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання, згідно яких повідомила, що вона знайома з заявницею. Вона хрестила їх дитину, вони дружать. Цивільний чоловік заявниці - ОСОБА_8 зник в 2016 році і більше вона його не бачила. Вона не знає, що з ним на теперішній час.

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав показання, згідно яких повідомив, що вона знала ОСОБА_10 , він його кум. Вони часто спілкувались, дзвонили один одному. Зв`язок з ОСОБА_11 обірвався у 2016 році, він зник. Де він і що з ним, зараз йому невідомо.

Оголошення ОСОБА_4 померлим необхідно заявниці для врегулювання питання про прийняття спадщини за цією особою, для вирішення питання про можливий виїзд їхнього сина ОСОБА_5 за межі території України, для отримання соціальних виплат від держави для їхнього сина через смерть батька.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У ч. 1 ст. 306 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені у ст. 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Оскільки ОСОБА_4 , як у місці свого постійного проживання так і в будь-якому іншому місці не з`явився впродовж останніх 7 років, то на даний час є всі підстави для оголошення його померлим.

Підстав вважати, що ОСОБА_4 переховується від правоохоронних органів, кредиторів тощо з метою уникнення відповідальності, немає.

Таким чином, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що вимоги заяви є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Оскільки день вірогідної смерті ОСОБА_4 у точності не може бути встановлено, його необхідно оголосити померлим з дня набрання цим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України передбачено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Керуючись ст.ст.46, 47 ЦК України, ст.ст. 19, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305-308 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління ДМС у Дніпропетровській області, Південно-Східне Міжрегіональне Управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про оголошення померлим ОСОБА_4 » - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_2 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Роз`яснити, що відповідно до ст.48 ЦК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено - 28 січня 2022 року.

Присяжні: ОСОБА_12 ОСОБА_13 .

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш