Ухвала суду № 102803884, 26.01.2022, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2393/21

№ 1-кп/207/147/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Моспан С.Б.

за участю прокурора Чуйко С.С.

захисника Борщевича І.О.

захисника Єсіпової К.В.

захисника потерпілого Мельник І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське кримінальне провадження № 12021041780000232 від 16.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 146 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв`язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Єсіпова К.В. заявили, клопотання про застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту, оскільки він має батька похилого віку, виписку із медичної картки ОСОБА_3 надали, який потребує сторонньої допомоги, крім того вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд враховує те, що ОСОБА_2 обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину, згідно данних, які викладені в обвинувальному акті, є неодноразово судимою особою, останній раз звільнився з місць позбавлення волі 27.09.2018 по відбуттю покарання, крім того проживає за межами Дніпропетровської області, в матеріалах справи відсутні данні, які б підтверджували стійкі соціальні зв`язки обвинуваченого. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило. Враховуючи вищевикладене, суд вважає продовжити строк тримання під вартою.

У задоволенні клопотання захисника Єсіпової К.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає, відмовити.

Відповідно до вимог п.п. 1,3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, та враховуючи матеріали справи, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж на шістдесят днів, тобто по 26 березня 2022 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 146, КК України до 26 березня 2022 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника Єсіпової К.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.К. Подобєд