Ухвала суду № 102803583, 21.01.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23703/21

Провадження № 2-а/522/89/22

УХВАЛА

21 січня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Звонецької І.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністратине правопорушення № 593/17 від 20.11.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністратине правопорушення № 593/17 від 20.11.2017 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року провадження по справі відкрито.

У судове засідання призначене на 21 січня 2022 року сторони з`явились. З`явився представник позивача Будняк В.М. та представник відповідача Картавцева А.М.

Під час судового засідання від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення строків на подачу позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

Суд заслухавши думки сторін та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, судом виявлено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не заявлено клопотання про його поновлення.

Так, у відповідності до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Окрім того, частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Разом із тим, згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлено, що оскаржувана постанова була винесена 20.11.2017 року. Разом із тим, позовна заява про скасування постанови надіслана на адресу суду 09.12.2021 року, тобто поза межами 10-тиденного строку для її оскарження. У тексті позову позивач просить поновити строк на звернення до адміністративного суду, посилається на те, що про існування зазначеної постанови позивачу стало відомо лише в вересні 2021 року під час надання представнику позивача під розписку листа Другого Приморського ВДВС м. Одеса ПМУМЮ від 27.08.2021 № 59871. Однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не надає. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Управлінням було направлено лист № 01-8/810 вх від 19.10.2017 року з вимогою надання правоустановлюючих та дозвільних документів на проведення будівельних робіт та забезпечити безперешкодний доступ до об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 за номером поштового відправлення 6500905491754, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 20.10.2019 року. Вищевказаний лист був отриманий Позивачем 27.10.2017 року, що підтверджується його особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення.

Матеріали вказаної перевірки в яких зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 20.11.2017 року о 11 годині, яка вказана у супровідному листі № 01-3/222-Г від 06.11.2017 року та протоколі надіслано позивачу за номером поштового відстеження № 6504902837060 та отримано 16.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення з особистим підписом позивача.

Суд критично ставиться до посилання позивача про підробку підписів у рекомендованих повідомленнях про вручення від 27.10.2017 року та 16.11.2017 року, адже вказаний факт не підтверджений наявними матеріалами справи доказами. Крім того, суд зазначає, що звернення до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення не може буди належним доказом підробки підпису у рекомендованих повідомленнях, адже наявність такого звернення підтверджує лише підозру позивача про підробку даних підписів, а не встановлює факт такої підробки.

Крім наявних рекомендованих повідомлень про вручення листів від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради обізнаність позивача про спір з приводу реконструкції свідчить звернення представника ОСББ «Наш любий дім» до Одеського міського голови, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Прокуратури Одеської області та відповідь Приморської районної адміністрації про вжиття заходів належного реагування з метою недопущення самовільного будівництва власником квартири АДРЕСА_2 .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Виходячи з наведеного, виходячи з наявних у суду матеріалів справи суд знаходить непереконливим посилання позивача не необізнаність щодо притягнення до адміністративної відповідальності за не забезпечення безперешкодного доступу до вказаного об`єкту для проведення позапланової перевірки з 20.11.2017 року до 01.09.2021 року.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно правових позицій Верховного Суду, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Необхідно також вказати, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на викладе, суд вважає, що наведені представниками позивача причини пропуску строку позовної давності для звернення з даним адміністративним позовом не є поважними.

У відповідності до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 до УДАБК ОМР про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 241, 242-243, 248, 256, 286, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови у справі про адміністратине правопорушення № 593/17 від 20.11.2017 року - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст ухвали виготовлений 26.01.2022 року.

Суддя А.В. Науменко