Рішення № 102801889, 17.01.2022, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/915/19

2/950/7/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

за участю секретаря - Гладкової С.В., представника позивача - Берестовської С.О. , відповідачки - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фермерського господарства "Т.М.Б." до ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі,

встановив:

Голова Фермерського господарства «Т.М.Б.» звернувся з цивільним позовом про визнання договору оренди землі недійсним до ОСОБА_5 , яка була замінена правонаступником - ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_5 є власником 4 земельних ділянок, розташованих на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія CM №001065, виданого Лебединською районною державною адміністрацією Сумської області від 10 жовтня 2003р. 1 листопада 2017р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір оренди землі, у відповідності з умовами яких вона передала Позивачеві у строкове платне користування строком на 20 років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,21 га кадастровий номер 5922980400:07:000:0323, розташовану в адміністративних межах Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області та належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія CM №001065 від 10 жовтня 2003р. Право оренди на таку земельну ділянку за Позивачем було зареєстровано в установленому законодавством порядку державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Садівської сільської ради Сумської області Береговець Р.М. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 38143605 від 15 листопада 2017р., про що останнім було надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15 листопада 2017р. В подальшому Позивачеві стало відомо, що 20 квітня 2018р. ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_4 . Договір оренди землі №4, у відповідності з умовами якого передала останньому 4 земельні ділянки, належні їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія CM №001065 від 10 жовтня 2003р., в т.ч. і земельну ділянку площею 2,21га, яку раніше передала в оренду Позивачеві згідно Договору оренди землі від 01 листопада 2017р. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 3 квітня 2019р. право оренди за ОСОБА_4 на підставі Договору оренди землі №4 від 20 квітня 2018р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було зареєстровано державним реєстратором Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області Лазівською Н.І. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40835596 від 26 квітня 2018р.). При цьому така державна реєстрація права оренди такої земельної ділянки була проведена у зв`язку зі зміною кадастрового номера такої земельної ділянки з номера 5922980400:07:000:0323 на номер 5922980400:07:001:0109. Факт зміни кадастрового номера такої земельної ділянки підтверджується довідкою Відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 27 грудня 2018р. вих.№56/136/18.

Позивач вважає, що Договір оренди землі №4 від 20 квітня 2018р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 2,2064га кадастровий номер 5922980400:07:001:0109, право оренди якої зареєстровано згідно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40835596 від 26 квітня 2018р. має бути визнано недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги визнала, але після смерті, була замінена правонаступником ОСОБА_2 , якка позовні вимоги не визнала наполягала на тому, щоб договір оренди землі залишився той, який укладений з ОСОБА_4 .

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав з тих підстав, що договір оренди землі з ОСОБА_4 зареєстрований та є чинним, кадастрові номери не збігаються, ОСОБА_4 обробляє земельну ділянку двадцять років.

Під час розгляду справи були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_5 за життя була власником чотирьох земельних ділянок, розташованих на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, на цей час Сумського району Сумської області, що встановлено з підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія CM №001065, виданого Лебединською районною державною адміністрацією Сумської області від 10 жовтня 2003р. (а.с.8) в тому числі на земельну ділянку площею 2,21 га кадастровий номер 5922980400:07:000:0323.

1 листопада 2017р. між ОСОБА_5 та Ферммерським господарством «Т.М.Б.» був укладений Договір оренди землі (а.с.9-10), у відповідності з умовами яких ОСОБА_5 передала Фермерському господарству «Т.М.Б.» у строкове платне користування строком на 20 років належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,21 га кадастровий номер 5922980400:07:000:0323, розташовану в адміністративних межах Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, на цей час с. Бишкінь Сумського району Сумської області та належну їй на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія CM №001065 від 10 жовтня 2003р.

Право оренди на таку земельну ділянку за Фермерським господарством «Т.М.Б.» було зареєстровано в установленому законодавством порядку державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Садівської сільської ради Сумської області Береговець Р.М. - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 38143605 від 15 листопада 2017р., про що останнім було надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15 листопада 2017р.(а.с.12).

20 квітня 2018р. ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_4 . Договір оренди землі №4 (а.с.13-14), у відповідності з умовами якого передала останньому 4 земельні ділянки, належні їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія CM №001065 від 10 жовтня 2003р., в т.ч. і земельну ділянку площею 2,21га, яку раніше передала в оренду Позивачеві згідно Договору оренди землі від 1 листопада 2017р.

Відповідачка ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року до участі у справі, залучені правонаступники дочка відповідачки ОСОБА_2 та син ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 21 грудня 2021 року все майно, яке належало ОСОБА_5 було успадковане дочкою ОСОБА_5 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 3 квітня 2019р. (а.с.16-22) право оренди за ОСОБА_4 на підставі Договору оренди землі №4 від 20 квітня 2018р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було зареєстровано державним реєстратором Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області Лазівською Н.І. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40835596 від 26 квітня 2018р.). При цьому така державна реєстрація права оренди такої земельної ділянки була проведена у зв`язку зі зміною кадастрового номера такої земельної ділянки з номера 5922980400:07:000:0323 на номер 5922980400:07:001:0109. Факт зміни кадастрового номера такої земельної ділянки підтверджується довідкою Відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 27 грудня 2018р. вих.№56/136/18 (а.с.15).

Ст.13 Законом України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Ст.17 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право зокрема: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Відповідно до вимог ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також суд зазначає, що Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. №1127. Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття, отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень: 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача, отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно вимог ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. П. 2 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування 'їх подвійної державної реєстрації.

В той же час державний реєстратор при проведенні державної реєстрації права оренди земельної ділянки, щодо якої заявлені позовні вимоги не провів перевірку поданих ним документів на предмет проведення державної реєстрації права оренди такої земельної ділянки за іншими орендарем і відповідно провів повторну державну реєстрацію права оренди такої земельної ділянки.

Згідно з ч.ч.1, 2, п. "в" ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

З огляду на роз`яснення надані в абз.1 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №6 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК Украаїни, саме на момент вчинення правочину.

Ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч.2 ст.16 ЦК України встановлено, що одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів є: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право.

За таких обставин суд дійшов висновку, що умови Договору оренди землі №4 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , щодо передачі в оренду останньому земельної ділянки площею 2,2064га кадастровий номер 5922980400:07:001:0109, розташованої на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області порушує законні права Фермерського господарства «Т.М.Б.», як орендаря такої земельної ділянки, а за таких обставин має бути визнаний судом недійсний.

У відповідності до ч. 1 ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за таких обставин суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь позивача з відповідачів по 960 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141 259, 263-265 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 626 ЦК України, ст. 152 Земельного Кодексу України, ст.ст.6, 13, 17, 25, 27 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Т.М.Б." задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі № 4 від 20 квітня 2018 року укладений між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 2,2064 га кадастровий номер 5922980400:07:001:0109 розташованої в адміністративних межах Бишкінської сільської ради Сумського району Сумської області, право оренди якої зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40835596 від 26 квітня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої - АДРЕСА_1 на користь Фермерського господарства "Т.М.Б." (вул. Тараса Шевченка, 97 А м. Лебедин Сумської області, код ЄДРПОУ 35068062) судові витрати у справі - судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 960 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого - АДРЕСА_2 на користь Фермерського господарства "Т.М.Б." (вул. Тараса Шевченка, 97 А м. Лебедин Сумської області, код ЄДРПОУ 35068062) судові витрати у справі - судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 960 грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Повний зміст рішення виготовлений 27.01.2022.

Суддя Бакланов Р. В.