Рішення № 102801630, 27.01.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4844/21

Провадження № 2/484/235/22

Рішення

Іменем України

(заочне)

27.01.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.

секретаря судового засідання - Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , він є власником будинку, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 . На даний час в цьому будинку крім нього , зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніколи не мешкала в даному будинку, не сплачувала комунальні платежі, в утриманні житла участі не брала, особистих речей в будинку не має і взагалі будинком не користується. Договорів найму з позивачем не укладала, для позивача є сторонньою особою, яка порушує його права, як власника. Тому, на підставі ст. 381, 391 ЦК, ст.ст. 150, 156 ЖК України просить визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком, оскільки він позбавлений можливості користуватися і володіти вказаним житловим будинком.

На підставі ст.ст. 274,276 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача , позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно і належним чином, у відповідності до ст. 130 ЦПК України. Заперечень на позов не надала.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача , який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.07.2020 року № 217008557 за позивачем здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2127035548104, номер запису про право власності /довірчої власності 37395072 від 03.07.2020 року.

Згідно довідки від 12.10.2021 року, виданої головою квартального комітету № 49, в будинку АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані громадяни: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевказані особи постійно проживають у вищевказаному будинку з 1978 року. Власники підтримують будинок та земельну ділянку в належному санітарному стані, проводять ремонти, обробляють та утримують присадибну земельну ділянку та сплачують комунальні послуги. Окрім вказаних осіб в будинку ніхто не мешкає.

Згідно акту про не проживання від 12.10.2021 року складеного мешканцями кварталу АДРЕСА_2 проживають та зареєстровані 2 особи: власник- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім них в зазначеному вище будинку АДРЕСА_1 з 13.05.2011 року по сьогоднішній день зареєстрована, але не проживає - громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за вказаною адресою. З 2011 року громадянку ОСОБА_2 у вказаному будинку за вказаною адресою ніхто не бачив. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 самостійно утримують власний будинок, сплачують комунальні послуги, проводять ремонти та утримують в належному санітарному стані присадибну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ч 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 383, 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним(нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1 ст. 156 ЖК УРСР). Аналогічну норму містить також ст.405 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 статті 156 ЖК до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнаний інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть зним спільне господарство.

Виходячи з наведеного, користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сімї власника ( подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

При цьому, право члена сім`ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Тобто виникнення права членів сім`ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім`ї на користування цим будинком. Водночас законом не передбачено перехід прав і обов`язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім`ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку.

Відповідачка ОСОБА_2 не є членом сім`ї власника житлового будинку АДРЕСА_1 , в житловому будинку не проживає з 2011 року, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку не має і взагалі будинком вона не користується. В той же час реєстрація відповідачки ОСОБА_2 створює позивачу перешкоди в користуванні своїм майном.

Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин спір підлягає вирішенню з підстав ст.ст. 383 та 391 ЦК України.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

За такого, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив :

позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_2 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: