Ухвала суду № 102801219, 25.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №133/965/17

Провадження №1-в/127/594/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

прокурора – Чернова А.В.,

захисника – Жукова В.П.,

представника установи – Стебло Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці, клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке мотивоване тим, що він відбуває покарання в ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» вже 6 років та 2 місяці, за час відбування покарання має вісім заохочень, ні одного стягнення, офіційно працевлаштований, чим довів своє виправлення, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання доставлений не був, оскільки надав суду заяву про проведення розгляду клопотання без його участі в якій також зазначив, що подане ним клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_1 – адвокат Жуков В.П. підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, оскільки за час відбування покарання ОСОБА_1 має чотири заохочення, стягнення стосовно нього не застосовувались, тому він довів своє виправлення та підлягає умовно-достроковому звільненню.

Прокурор Чернов А.В. заперечував, щодо задоволення клопотання ОСОБА_1 про умовно – дострокове звільнення, оскільки засуджений за час відбування покарання працював лише певний період у 2020 році та один місяць у 2021 році, характеризується посередньо, тому враховуючи поведінку ОСОБА_1 за весь період відбування покарання він не довів своє виправлення та не може бути звільнений умовно-достроково.

Представник ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» - Стебло Я.В. з приводу клопотання про умовно – дострокове звільнення покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення захисника Жукова В.П., думку прокурора та представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)», дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи на засудженого, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно – дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

У відповідності до положень п. 17 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20.04.2018 за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України, із застосуванням ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набув законної сили, згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області 17.07.2018.

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 за період відбування покарання в ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» характеризується посередньо, залучався до робіт у виробничій майстерні в дільниці СТО різноробочим, дисциплінарних стягнень немає, адміністрацією установи заохочувався вісім разів за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, не конфліктний.

Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб узятих під варту, у засудженого ОСОБА_1 встановлено середній рівень ризику (234 бала).

Відповідно до довідки виданої головним бухгалтером ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_1 за період відбування покарання був працевлаштований у майстерні в період часу з березня 2020 року по жовтень 2020 року, а також у грудні 2020 року та у березні 2021 року, за що йому була нарахована заробітна плата.

Крім того, комісією установи 04.08.2020, протокол №14, ОСОБА_1 було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, як особі, що не довела своє вправлення.

Умовно – достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Враховуючи викладене, а також те, що засуджений ОСОБА_1 неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак знову вчинив ряд кримінальних правопорушень, за час відбування покарання характеризується посередньо, був працевлаштований лише певний період, своєю поведінкою в сукупності за весь час відбування покарання не довів своє виправлення, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про умовно – дострокове звільнення.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою – в той же строк, з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити засудженому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко