Рішення № 102801084, 24.01.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34790/21

Провадження № 2/127/5714/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Вінницягаз» про захист прав споживачів шляхом припинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Вінницягаз» про захист прав споживачів шляхом припинення дій та просив зобов`язати відповідача припинити нарахування боргу в розмірі 4891,6 грн. та зобов`язати відповідача провести належний розрахунок за спожитий природний газ споживачу ОСОБА_1 , № рахунку НОМЕР_1 , за період з 1 січня 2016 по 31 грудня 2021 з урахуванням наданого ТОВ «Вінницягаз Збут» розрахунку (станом на серпень 2021 року). Мотивував тим, що він є користувачем послуг з розподілу та користуванн природним газом, відповідно сплачує кошти за вказані послуги. Проте кожного місяця відповідач повідомляє позивача про борг який складає 4891,60 грн з яким ОСОБА_1 не погоджується, а зазначає, що взагалі існує переплата, це і стало причиною звернення його до суду з позовом.

Ухвалою суду від 22.12.2021 провадження по справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив відповідно до якого назвав позов необгрунтованим, та безпідставним, та зазначив, що заборгованість утворилася саме за отримання послуги за постачання природного газу, а не розподілу. Також зазначає, що позивачем не враховано заборгованість станом на травень 2018, та за допомогою матиматичних розрухунків у позивача наявна заборгованість, яка станом на серпень 2021 складає 3880,08 грн., тому у задоволені позову просив відмовити.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є користувачем послуг з постачання та розподілу природного газу, за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , даний факт відповідачем не заперечується.

Відповідно до розрахунку наданого ТОВ «Вінницягаз Збут» ( на 6 а.с.) на травень 2018 року заборгованість з газопостачання надані ТОВ "Вінницягаз Збут" за адресою АДРЕСА_1 ( особовий рахунок0100197127) складає на травень 2018 року 8199 грн на серпень 2021 року 3880 грн. , де вартість за спожитих послуг складає 19240,21 грн, сума сплачених коштів - 21008,82 грн, сума монетизованої пільги - 2550,31 грн.

Відповідно до квитанції про сплату за комунальні послуги станом на листопад місяць 2021 за ОСОБА_1 існує заборгованість за спожитий природний газ у сумі 4891,60 грн.(а.с.7).

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Між сторонами у даному випадку виникли договірні відносини з приводу постачання природного газу, адже сторонами не заперечується, що позивач є споживачем послуг, які надаються відповідачем. Зокрема, відповідач надавав ці послуги, позивач у свою чергу їх приймав, користуючись природним газом (прийняв оферту), приєднавшись таким чином до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2500.

Так, Правилами постачання природного газу визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633,634,641 та 642 ЦК України шляхом заочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Тобто борг (факт його нарахування позивачу) не є окремим правочином, а лише частиною договірних відносин між сторонами. Юридичними наслідками порушення умов договору, до яких відноситься неправильний розрахунок заборгованості (неналежне виконання зобов`язання), можуть бути припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України), а не визнання боргу недійсним.

Відтак, борг не є правочином і норми, що передбачають недійсність правочину до питання щодо скасування боргу не можуть бути застосовані.

У випадку незгоди із правильністю нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими) споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Зазначений розрахунок може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо стягнення з позивача заборгованості за послуги з постачання природного газу, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку такому доказу.

Вказаний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц, провадження №61-909св17.

Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГРМ та Правилами.

Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі врегульовано розділом ІХ Кодексу ГРМ.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до газорозподільної системи (ГРМ) від суміжних суб`єктів ринку природного газу (газодобувних підприємств, виробників біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, оператора газотранспортної системи України, та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам газорозподільної станції (оператор ГРС), та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється на підставі договору розподілу природного газу, укладеного між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор затверджує типові та схвалює примірні договори відповідно до Закону.

На виконання зазначених законодавчих вимог 30 вересня 2015 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» та постанову № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам».

01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу», яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Вказаними законодавчими актами впроваджено розмежування послуг та обов`язків оператора ГРМ та постачальника природного газу.

Після виокремлення послуги з розподілу природного газу, ціна природного газу, що сплачується побутовими споживачами (постачання), зменшується на розмір тарифу на послуги розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Так, за змістом пункту 1.2 Типового договору умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ.

За приписами пункту 5.1 Типового договору постачання природнього газу побутовим споживачам облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та договором (пункт 5.2 Типового договору).

За змістом абзацу другого пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV Кодексу ГРМ.

Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики. Оператор ГРМ зобов`язаний розмістити на власному сайті інформацію про розміри коефіцієнтів приведення об`ємів природного газу до стандартних умов, у разі якщо вузли обліку природного газу споживачів не забезпечують такого приведення.

Пунктом 1 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем встановлено, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподіл/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються данні лічильника газу побутового споживача.

Розділом 9 главою 4 пункту 5 Кодексу ГРМ визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Визначені за умови цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Аналогічний порядок обліку природного газу та визначення фізичних обсягів споживання (розподілу) природного газу відображені і в Правилах.

З аналізу наведених норм слідує, що визначення обсягів споживання (розподілу) природного газу, а також приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов здійснюється Оператором ГРМ.

Оператором ГРМ за адресою відповідача є АТ «Вінницягаз», який відповідає за облік природного газу у побутових споживачів, та згідно наявних в матеріалах справи квитанцій отримує плату за розподіл природного газу, саме до компетенції АТ «Вінницягаз» відносяться вирішення питань щодо припинення приведення об`єму природного газу до стандартних умов, а також здійснення нарахування за фактичними показниками лічильника, які заявлені позивачем у позовній заяві, тому суд відхиляє пояснення представника відповідача, щодо його компетенції не входить постачання природного газу, відповідно до якого і утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку ( на а.с. 6) з червня 2018 року по серпень 2021 року вартість поставленого газу складає 19240 грн, сплачено 21008 .82 грн. , отримано монетизованої пільги на суму 2550.31 грн що відповідає викладеним позивачам обставинам. Про те позивач не надає доказів і не спростовує зазначеного в розрахунку боргу на червень 2018 року, який складає 8199 грн, та жодним чином не спростовує кіцевого боргу 3880 .08 грн.

19240+8199-(21008.82+2550.31) =3880.08 грн.,

Згідно повідомлення про оплату рахунку № 0100197127 від 07.12.2021 року квитанції РГК Вінниця ГАЗ ( на а.с. 7) за листопад 2021 року борг складає 4483.48 грн.

Позивач не надав суду розрахункові відомості чи повідомлення про оплату за вересень- листопад 2021 року. Отже, вирішити питання про належність чи неналежність проведених розрахунків на грудень 2021 року суд зробити не може.

Тому суд вважає, що позивач не надав доказів порушення свого права, яке підлягає захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати належить віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 76, 81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

задоволенні пощовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Вінницягаз» про захист прав споживачів шляхом припинення дій, - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Акціонерне товариство «Вінницягаз», адреса: вул. К. Широцького, 24, м.Вінниця, код ЄДРПО 03338649.

Повний текст рішення суду складено 24.01.2022.

Суддя: