Ухвала суду № 102800739, 19.01.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23221/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Кваші А.В., секретаря Ромась Г.Г., за участю прокурора Борецької Л.М., захисника Коломійця С.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новоград-Вольнський Житомирської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, проживаючого за адресою:, АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020100100005482 від 13 липня 2020 року),

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Судом, у відповідності до частини третьої статті 331 КПК України, поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою

Прокурор Борецька Л.М. просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час застосування запобіжного заходу на досудовому слідстві не зменшилися та продовжують існувати та надала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Захисник Коломієць С.В. заперечував проти продовження строку тримання під вартою, вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим, а ризики не доведені.

Крім того, захисник просить суд врахувати стан здоров`я ОСОБА_2 , а також те, що, на його думку, в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» медичним персоналом Філії ЦОЗ ДКВС в м.Києві та Київській області ОСОБА_2 не надається необхідна медична допомога.

Враховуючи викладене та явну, на думку захисника, недоведеність висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, наявні ризики для його життя у випадку подальшого перебування в умовах слідчого ізолятора, погіршення стану здоров`я та ненадання необхідної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, захисник просить суд змінити обвинуваченим запобіжний захід на інший, не пов`язаний з обмеженням волі,

Обвинувачені підтримали думку захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 10 лютого 2022 року включно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, санкцією якої визначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, що відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідно до класифікації злочинів, визначеної статтею 12 КК України.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховуватися від суду, ризик продовження злочинної діяльності, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків. При цьому такі ризики судом оцінюються у світлі факторів пов`язаних саме із особою кожного з обвинувачених, їх моральністю, відсутністю певної визначеної зайнятості особи, родом занять, майновим станом, відсутністю таких соціальних та сімейних зв`язків, які б надавали суду достатні гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, встановлено, що на розгляді Ємільчинського районного суду Житомирської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Також, відповідно до листа Київської міської медичної частини від 15.11.2021 №1617-КММЧ/КИ-21 ОСОБА_2 15.11.2021 обстежений за допомогою мобільного діагностичного комплексу та консультативними лікарями терапевтом та невропатологом. Діагноз: міжреберна невралгія. Призначене симптоматичне амбулаторне лікування. Стан здоров`я ОСОБА_2 задовільний. За станом здоров`я може приймати участь в судовому засіданні.

ОСОБА_1 обстежений за допомогою мобільного діагностичного комплексу та консультативним лікарем-терапевтом. Діагноз: гострої терапавтичної паталогії не виявлено. Лікування не потребує. За станом здоров`я може приймати участь в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що будь-які менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть забезпечити уникнення дійсних і наявних ризиків та виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладених на них процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинувачених, який на думку суду, буде гарантією виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладених на них обов`язків.

Крім того, щодо стану здоров`я ОСОБА_2 суддя вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Устатті 49 Конституції України задекларовано, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Статтею 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2.3, 2.6, 2.7 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104, зареєстрованим в Мінюсті 10.02.2012 за № 212/20525, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Отже, з огляду на гарантоване Конституцією та законами України право обвинуваченого ОСОБА_2 , незалежно від місця його перебування, на належні медичне обслуговування та надання медичної допомоги, на вільний вибір лікаря-фахівця, а також враховуючи скарги адвоката на неналежне надання медичної допомоги ОСОБА_2 в умовах слідчого ізолятора, суддя, в межах своїх повноважень, уважає за необхідне звернути увагу керівництва слідчого ізолятора на необхідність виконання вимог вищевказаних законів та нормативно-правових актів щодо медичного обслуговування та надання належної якості медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 9, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 372, 376 ч.2 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 19 березня 2022 року включно.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 19 березня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 гривень.

Визначити ОСОБА_1 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_2 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Покласти на та ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обв`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області невідкладно забезпечити проведення повного медичного обстеження обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та надати необхідне лікування.

Зобов`язати начальника ДУ «Київський СІЗО» у разі встановлення лікарями погіршення стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити його лікування профільними спеціалістами, у тому числі з наданням можливості його транспортування до відповідного медичного закладу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: