Ухвала суду № 102799747, 27.01.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/823/22

Провадження 2-з/712/7/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити позов ОСОБА_1 до пред`явлення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об`єкту нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:01:019:0115; площа земельної ділянки: 0.0466; місце розташування АДРЕСА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 44858873, який зареєстрований за ОСОБА_2 .

Направити копію ухвали для виконання до відділу реєстрації речових прав управління з питань реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (18007, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170).

Зазначену заяву обґрунтовує тим, що вона має намір звернутись до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення та витребування майна з незаконного володіння.

Позовні вимоги, серед іншого, будуть обґрунтовані тим, що 07.09.2016 року її чоловік ОСОБА_3 , на підставі заповіту, посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Романій Н.В. 06.04.1993 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1279, отримав свідоцтво про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . До складу спадщини увійшли: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2016 року спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з житлового будинку з прибудовою під літ. «А-І», «а» дерев`яний, обкладений цеглою, загальною площею 54,4 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м. та надвірних споруд: сараї під літ. «Б, б, В», погріб під літ «Г», вбиральня під літ. «Д», огорожа під № 1-4, колодязь № «5». ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер в результаті пожежі в будинку за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 . Вона являється єдиною спадкоємицею після смерті свого чоловіка. За її заявою заведено спадкову справу № 65780263. З інформації з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно їй стало відомо, що право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 з 17.04.2020 року зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА - БУД ЧЕРКАСИ», код ЄДРПОУ 43262252.

13 травня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси виніс ухвалу у справі № 712/4118/20, якою наклав арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1020209271101, який зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА - БУД ЧЕРКАСИ».

12 серпня 2020 Соснівський районний суд м. Черкаси виніс ухвалу у справі № 712/4715/20, якою наклав арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1020209271101, який зареєстрований за ОСОБА_2 .

14 грудня 2021 Соснівський районний суд м. Черкаси виніс рішення у справі № 712/4715/20, яким визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопи Богдана Анатолійовича №52006792 від 17.04.2020 року, згідно якого 17.04.2020 року зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Альфа-Буд Черкаси». Визнав за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Витребував у ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, 25.01.2022 з інформації з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно мені стало відомо, що 01.11.2021 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Підставою для державної реєстрації стало рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 12-37, виданий 21.10.2021, видавник: Черкаська міська рада; відомості з ДЗК, серія та номер: 51031876, виданий 01.11.2021, видавник: Державний земельний кадастр; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 61379322 від 05.11.2021 09:13:58, ОСОБА_5 , Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, Черкаська обл.

Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:01:019:0115, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); форма власності приватна; площа земельної ділянки 0.0466; місце розташування АДРЕСА_1 .

21.10.2020 Черкаська міська рада ухвалила рішення № 12-37, яким вирішила затвердити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2 громадянина ОСОБА_2 . Передати громадянину ОСОБА_2 земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0466 га (кадастровий номер 7110136700:01:019:0115) безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відтак, має намір в судовому порядку визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 21.10.2020 № 12-37 та витребувати майно з незаконного володіння ОСОБА_2 .

Зважаючи на те, що на даний час будь-які обмеження у розпорядження ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою відсутні, в неї є обґрунтовані підстави вважати, що спірне майно може бути відчужене до вирішення спору по суті, а тому можливе судове рішення на користь позивача втратить свою ефективність.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у визначений позивачем спосіб, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд виходить з того, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження земельної ділянки.

Суд зазначає, що заборона на відчуження квартири, щодо якої між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності ОСОБА_2 .

Відповідно до частин першої, другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності заяви, є правом суду, а не обов`язком.

Забезпечення позову у цьому спорі, який має майновий характер, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Вищезазначене узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, задоволити частково.

Заборонити відчуження об`єкту нерухомого майна: земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:01:019:0115; площа земельної ділянки: 0.0466; місце розташування АДРЕСА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 44858873, яка зареєстрована за ОСОБА_2 .

В іншій частині відмовити.

Направити копію ухвали для виконання до відділу реєстрації речових прав управління з питань реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (18007, м. Черкаси, вул. Благовісна, 170).

Роз`яснити заявнику, що позовна заява має бути подана до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: