Ухвала суду № 102799524, 27.01.2022, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/5624/21

провадження № 2/570/373/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Кушнір Н.В., розглянувши заяву про самовідвід по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до Дядьковицької територіальної громади, Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, визнання недійсними та скасування Державних актів про право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

оскільки представник позивача у даній справі адвокат Блащук Т.В. є матір`ю помічника судді ОСОБА_10 - Блащука О.О. подана заява про самовідвід судді Кушнір Н.В.

Враховуючи відсутність необхідності заслуховувати особисті пояснення учасників справи, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути заяву про самовідвід у їх відсутність та відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до таких висновків.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 ЦПК України, серед яких однією з підстав зазначено інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р. передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. У рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно із суб`єктивним критерієм, з урахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді. Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Зважаючи на складність і різноманітність цивільних справ, життєвих явищ, із ними пов`язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік для самовідводу судді. Перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, наведений у ст.36 ЦПК України не є вичерпним. Це пояснюється тим, що існують різноманітні життєві ситуації, які неможливо передбачити та спрогнозувати, саме тому закон не може містити вичерпного переліку. Необхідно зазначити, що «інші обставини», про які йде мова щодо суб`єктивних підстав відводу, можуть бути різні, вони можуть і не бути об`єктивними, які б реально свідчили про упередженість судді. Але закон не вимагає їх перевірки на відповідність даним критеріям ні суддею, ні іншими учасниками процесу. Достатньо лише, аби вони існували. Таким чином, процесуальний закон не наділяє повноваженнями сам суд встановлювати обставини, які б свідчили про його упередженість, та оцінювати ці обставини за своїм внутрішнім переконанням.

Отже, незважаючи на відсутність підстав для самовідводу за об`єктивним критерієм, однак з огляду на те, що представник позивача у даній справі адвокат Блащук Т.В. є матір`ю помічника судді ОСОБА_10 - Блащука О.О. та для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час розгляду даної справи, головуючий підлягає самовідводу.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначені ч.1 ст.353 ЦПК України, якою не передбачено оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду такої ухвали. Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Згідно з ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Разом з тим, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

задоволити самовідвід судді Кушнір Н.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дядьковицької територіальної громади, Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, визнання недійсними та скасування Державних актів про право власності на земельну ділянку.

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дядьковицької територіальної громади, Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, визнання недійсними та скасування Державних актів про право власності на земельну ділянку до канцелярії Рівненського районного суду Рівненської області для передачі її до провадження іншого судді в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кушнір Н.В.