Рішення № 102799130, 27.01.2022, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/888/21

номер провадження 2/546/65/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Окленд», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» грошових коштів у сумі 15885,84 грн, та стягнути з відповідача на її користь понесені позивачкою судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 липня 2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №005 – 16057-230713, на виконання умов якого вона щомісячно сплачувала необхідні платежі до повного погашення боргу. Проте в серпні 2021 року на адресу позивачки надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. ВП №65791857, за змістом якої із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» підлягає стягненню заборгованість у сумі 13928,04 грн. Однак позивачці не було відомо про існування зазначеного боргу перед банком та про вчинення виконавчого напису її не повідомляли. Також вона отримала постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. при примусовому виконанні ВП №65791857 від 15.06.2021, яким за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плата із стягувача в розмірі 150,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. В постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватний виконавець виконавчого округу Скрипник В.М. при примусовому виконанні ВП №65791857 від 15.06.2021 зазначає про стягнення основної винагороди у сумі 1407,80 грн з позивачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» Виконавчий напис, як зазначає позивачка, вона не отримала.

ОСОБА_1 вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його видачі не перевірено безспірності заборгованості позивачки перед ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» та факт завчасного повідомлення її як боржника про існування заборгованості перед банком.

Посилаючись на вищезазначені обставини ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просить його задовольнити. Судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн, судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн просила стягнути з відповідача на її користь.

Ухвалою судді від 17 вересня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 20 вересня 2021 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 26 жовтня 2021 року, яке було відкладене на 06 грудня 2021 року у зв`язку з неявкою у судове засідання представника відповідача. Судове засідання, яке призначено на 06 грудня 2021 року, було відкладено на 27 січня 2022 року.

У судове засідання позивачка 27 січня 2022 року позивачка та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, разом з позовною заявою позивачка подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 21).

Представник відповідача у судові засідання 06 грудня 2021 року та 27 січня 2022 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки не повідомив (а.с.а.с. 63, 72). Відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому ЦПК України, не подав, будь-яких заяв чи клопотань від сторони відповідача щодо розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання не з`явилися треті особи, повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Отже, за письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280-281 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи по справі, доходить наступних висновків.

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 15 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. при примусовому виконанні виконавчого напису № 10508, виданого 15.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65791857 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» заборгованості за кредитним договором № 005-16057-230713 від 23.07.2013 на загальну суму 14078,40 грн (а.с.а.с. 7-8). Також, в межах виконавчого провадження № 65791857 приватним виконавцем 15.06.2021 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.а.с. 9-10, 11-12, 13-14, 15-16)

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

У частині 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Як вбачається з матеріалів справи письмову вимогу про погашення заборгованості про усунення порушень основного зобов`язання позивач по справі не отримував. Вказаного висновку відповідач не спростував.

Верховний Суд в постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 зазначив, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як встановлено судом, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження існування не лише безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, а й будь-якої заборгованості.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» до ОСОБА_1 та вчинила виконавчий напис в порушення вимог ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 15.03.2021 за № 10508, таким, що не підлягає виконанню, а тому вимоги позивачки є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції про сплату судового збору № 0.0.2264167067.1 від 14.09.2021 встановлено, що позивачкою при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн та 454,00 грн судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією № 0.0.2264167986 від 14.09.2021 (а.с. 1, 24).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі ТОВ «Фінансова компанія «Окленд» в розмірі 1362,00 грн на користь позивачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вищевказаний висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Так, 15 вересня 2021 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Казаковим О.А. укладений договір надання правової допомоги та представництво в суді (далі - Договір) (а.с. 17).

Відповідно до п. 1.1. Договору, адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта в цивільній справі за позовом Клієнта до ТОВ «ФК ОКЛЕНД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в Решетилівському районному суді Полтавської області та Апеляційному суді Полтавської області.

Пунктом 1.5. Договору встановлена фіксована сума гонорару адвоката - 7000,00 грн.

Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

15 вересня 2021 року адвокат Казаков О.А. прийняв від ОСОБА_1 в якості гонорару адвоката грошові кошти в сумі 7000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 51 від 15.09.2021 (а.с. 18).

Враховуючи вищезазначене, те, що заяв чи клопотань від відповідача, зокрема, про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, їх неспівмірності тощо, до суду не надходило, суд доходить висновку, що з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Окленд» підлягають стягненню судові витрати на користь позивачки ОСОБА_1 , понесені нею у зв`язку з отриманням професійної правової допомоги у розмірі 7000,00 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5, ст. 10, 12, 81, 89, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Окленд», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 10508, вчинений 15 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Окленд» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп., а всього – 8362 (вісім тисяч триста шістдесят дві) гривні 00 коп.

Роз`яснити сторонам положення частини 7 статті 158 ЦПК України, відповідно до якої вжиті по даній справі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивачки - ОСОБА_2 , службова адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Окленд», місцезнаходження: вул. Ризька, б. 73-Г, офіс 7, м. Київ, 04060, ідентифікаційний код юридичної особи 44048193.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, службова адреса: вул. Тарасівська, 18, офіс 12, м. Київ, 01033.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, робоча адреса: вул. Академіка Маслова, б. 15/4, каб. 1, м. Кременчук Полтавської області, 39600.

Суддя Ю.В. Зіненко