Рішення № 102799009, 26.01.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/3348/21

Номер провадження 2/541/278/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 січня 2022 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання Раданович Ю.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (адреса: вул. Гоголя, 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37645) про визнання права власності по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами,-

установив:

10.12.2021 року до Миргородського міськрайонного суду надійшли матеріали позовної заяви поданої представником позивачів за довіреністю – ОСОБА_3 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. Ухвалою судді від 15.12.2021 року відкрито спрощене провадження з викликом сторін , розгляд справи призначено на 26.01.2022 року. ( а.с. 31)

Із позову вбачається, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 проживають в житловому будинку який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , (бувша адреса до впорядкування АДРЕСА_3 ) . Даний житловий будинок з господарськими будівлями складається відповідно до технічної документації з житлового будинку ( літ. – А-1) , прибудова – ( літ.- а) , літня кухня- гараж ( літ. – Б), погріб ( літ. – В) , сарай – прибудова ( літ. – Г) , сарай ( літ. – Д) , сарай ( літ. – Е) , сарай ( літ. – Є) , вбиральня ( літ. – Ж) , колодязь питний № 1 , огорожа № 2 , ворота з хвірткою № 3 , огорожа № 4 . Дане домогосподарство відносилось до колгоспного двору , рішенням виконавчого комітету Савинцівської сільської ради від 26.03.1997 року було вирішено оформити право приватної власності на домоволодіння за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до погосподарської книги № 6 села Савинці за 1991-1995 роки , особовий рахунок домогосподарства значиться № НОМЕР_1 , на період 1991-1995 років в домогосподарстві проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх дочка ОСОБА_4 , яка вибула з домогосподарства. Тобто , позивачі вказують що на 15.04.1991 року в їх домогосподарстві проживала ще їх дочка , яка в подальшому вибула та втратила своє право на виділення долі в бувшому колгоспному дворі , а в 1997 році після ухвалення рішення виконавчого комітету про оформлення права приватної власності на них двох – свідоцтва про право власності вони не отримали та не провели державну реєстрацію.

На сьогодні позивачі виготовили технічні документи на будинковолодіння , взяли виписку з погосподарської книги щодо будинку в сільській раді та звернулись до державного реєстратора із заявою про реєстрацію житлового будинку з господарськими будівлями по Ѕ частині за кожним але їм було відмовлено на тій підставі, що у виписці відсутня інформація про повну адресу домогосподарства , наявні розбіжності в площі об`єкта нерухомого майна у виписці з погосподарської книги та технічному паспорті , не поданий документ що посвідчує речове право на земельну ділянку. Тому позивачі звернулись із позовом до суду в якому прохали визнати за ними право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по Ѕ частині за кожним.

В судове засідання 26.01.2022 позивачі та їх представник не з`явилися, від представника позивачів надійшла заява в якій представник вказала що підтримує позовні вимоги та прохає справу розглянути у їх відсутність (а.с.40-43), представник відповідача від Великосорочинської сільської Ради в судове засідання не з`явився , надав до суду заяву в якій прохав розглянути справу у їх відсутність ( а.с. 37) .

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування підготовчого процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Позивачами по справі є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_2 ( а.с. 8) . Їх інтереси відповідно до довіреності представляє ОСОБА_3 ( а.с. 10-14) , житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , (бувша адреса до впорядкування АДРЕСА_3 ) ( а.с. 15) Даний житловий будинок з господарськими будівлями складається відповідно до технічної документації з житлового будинку ( літ. – А-1) , прибудова – ( літ.- а) , літня кухня- гараж ( літ. – Б), погріб ( літ. – В) , сарай – прибудова ( літ. – Г) , сарай ( літ. – Д) , сарай ( літ. – Е) , сарай ( літ. – Є) , вбиральня ( літ. – Ж) , колодязь питний № 1 , огорожа № 2 , ворота з хвірткою № 3 , огорожа № 4 .( а.с. 20-25) ., загальна вартість житлового будинку з господарськими будівлями становить 80 943 гривні ( а.с. 16) . Дане домогосподарство відносилось до колгоспного двору , рішенням виконавчого комітету Савинцівської сільської ради від 26.03.1997 року було вирішено оформити право приватної власності на домоволодіння за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 18) , відповідно до погосподарської книги № 6 села Савинці за 1991-1995 роки , особовий рахунок домогосподарства значиться № НОМЕР_1 , на період 1991-1995 років в домогосподарстві проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх дочка ОСОБА_4 , яка вибула з домогосподарства.( а.с. 19. ) , згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості щодо зареєстрованих прав власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 – відсутні( а.с. 17) , земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 – не приватизована ( а.с. 27) , державний реєстратор виніс рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на таких підставах - у виписці відсутня інформація про повну адресу домогосподарства , наявні розбіжності в площі об`єкта нерухомого майна у виписці з погосподарської книги та технічному паспорті , не поданий документ що посвідчує речове право на земельну ділянку.( а.с. 26) , позивачі звернулись до суду із позовом в якому прохали визнати за ними право власнсності на житловий будинок з господарськими будівлями по Ѕ частині за кожним ( а.с. 3-5) .

Відповідно до ст.ст. 316; 317; 318; 319; 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до положень статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положеннями ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти. Порядок ведення по- господарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню по- господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69. Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V).

Відповідно до абзацу другого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року мають вирішуватись за нормами, що регулюють власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" передбачено, що положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося; На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. За приписами ст. 120, 121, 123 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні. Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки та господарські (присадибні) будівлі (далі – об`єкти нерухомого майна), які побудовані до 05 серпня 1992 року не потребують прийняття в експлуатацію, для оформлення права власності на такі об`єкти достатньо лише їх зареєструвати. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, збудовані до 05 серпня 1992 року, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі – «Порядок»). Відповідно до п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на об`єкт нерухомого майна, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. У разі коли об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по- господарського обліку, замість зазначених вище документів подаються: виписка із по- господарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав). Таким документом може бути рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Проведення технічної інвентаризації щодо таких об`єктів нерухомого майна, збудованих до 05 серпня 1992 року є необов`язковим. Для державної реєстрації права власності необхідно подати оригінали вищезазначених документів, а також оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру заявника, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Тобто , судом з`ясовано що Державний реєстратор відмовив позивачам у державній реєстрації прав власності житлового будинку з господарськими будівлями на підставі технічної документації та виписки з по- господарської книги оскільки у виписці відсутня інформація про повну адресу домогосподарства , наявні розбіжності в площі об`єкта нерухомого майна у виписці з по- господарської книги та технічному паспорті , не поданий документ що посвідчує речове право на земельну ділянку. Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позивачі на законних підставах набули право власності на нерухоме майно – житловий будинок з господарськими будівлями що підтверджується випискою з по- господарської книги , але враховуючи у розбіжностях площі та відсутністю чіткої адреси та не оформлення права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку не мають змоги оформити право власності в поза судовому порядку , тому позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 77, 81, 89,141, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України; ст.ст. 316; 317; 318; 319; 321 , 392 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до

Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами - задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний

номер платника податків НОМЕР_2 та за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 – право власності по Ѕ ( одній другій) частині за кожним на житловий будинок з господарськими будівлями який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення .

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. В. Ситник