Рішення № 102798973, 27.01.2022, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2250/21

Провадження № 2/539/90/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

за участю секретаря – Джадан І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позові вказала, що 26 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Платінум Банк» укладено договір 1269/7545ЕСЬКС4Р82 про отримання кредитних коштів, загальною сумою 39811, 20 грн.

Жодних письмових претензій чи вимог з моменту погашення кредиту позивач починаючи з моменту укладення договору не отримувала.

Жодних інших кредитних договорів позивач та ПАТ «Платінум Банк»» не укладали.

У березні 2021 року позивачка дізналася, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 62827902 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 3.07.2020 року про стягнення з боржника яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість в розмірі 45334,18 грн.

З метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивач звернулася до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. і отримала відповідь приватного виконавця з додатками: копію кредитного договору №1269/7545ЕСLКС4РS2 від 26.01.2016 року укладеного між Позивачем та ПАТ «Платінум Банк», копію виконавчого напису від 3.07.2020 року внесеного в реєстр за № 7384, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

Жодних документів, що свідчили б про перехід права вимоги від ПАТ «Платінум Банк» до ТОВ «ФК Кредит-Капітал», які нібито були правонаступниками прав і обов`язків ПАТ «Платінум Банк», та між останніми і відповідачем, який став правонаступником прав і обов`язків надалі за договором відступлення прав вимоги за кредитними договорами №14/05/2020-ФА від 14.05.2020 року та доказів про повідомлення належним чином позивача про дані обставини.

Жодних боргових зобов`язань позивач ОСОБА_1 перед ТОВ ФК «АЛАНД» не мала та не має.

Про існування договорів факторингу Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «АЛАНД» позивачці нічого не відомо.

Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис є спірним, вчиненим з порушеннями вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, поза межами трирічного загального строку давності, без отримання письмових доказів законності такої вимоги в частині стягувача та наявності і безспірності стягуваної заборгованості.

З огляду на вищезазначене позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, 3.07.2020 року внесеного в реєстр за № 7384 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» ( ЄДРПОУ 42642578) заборгованості в розмірі 45334,18 грн. Також позивач просила покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, при цьому від позивача до суду надійшла заява в якій вона прохала справу розглядати без її участі, свої позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Треті особи по справі приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець Клітченко О.А. в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені, що підтверджується поштовими повідомленнями, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідач відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

На підставі статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.

Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини справи дослідивши докази в порядку заочного провадження суд вважає за необхідне позов задовольнити.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме така правова позиція сформульована в постанові ВСУ від 05 липня 2017 року за результатами касаційного перегляду цивільної справи №754/9711/14-ц.

Водночас, відповідно до ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд обмежений у можливостях перевірки доказів, окрім тих, що подані сторонами по справі, інакше це буде порушенням принципу диспозитивної цивільного судочинства.

При вирішенні даного спору суд виходитиме з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст.80 ЦПК України.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження №62827902 на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 3.07.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 45334,18 грн.

Згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 3.07.2020 року(а.с.17), який вчинено на підставі заяви ТОВ «Фінансової компанії «Аланд», запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №1269/7545ЕСLКС4РS2 від 26.01.2016 року заборгованість в розмірі 44834,18 грн., з яких: 36 709,90 гривні – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8 124,28 гривень – прострочена заборгованість за процентами.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 500 гривень.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 26.01.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Платінум Банк» було укладено кредитний договір за яким Банком було надано позивачу суму кредитних коштів з визначенням умов та терміну погашення кредиту (а.с.13-16).

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 р. № 1172, в разі стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин , для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості та не обґрунтовано період стягнення заборгованості, який перевищує встановлений для вчинення виконавчого напису, а позивач взагалі оспорює суму боргових зобов`язань за вищевказаним кредитним договором та ставить питання щодо закінчення строку позовної давності.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду в сумі 908 гривень 00 копійок (а.с.1) підлягає стягнення з відповідача, відповідно до положення п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4-13, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578, адреса місця знаходження: 01033, м. Київ, вул.Саксаганського,14 оф.301), треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович(адреса місця знаходження: 10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35) та приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна( 02002 м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4 корп. А оф.35) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, 3.07.2020 року внесеного в реєстр за № 7384 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» ( ЄДРПОУ 42642578) заборгованості в розмірі 45334,18 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення – за його письмовою заявою.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко