Рішення № 102798675, 07.07.2021, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2503/20

Провадження № 2/376/274/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,

при секретарі - Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

Встановив:

У листопаді 2020 року МТСБ України звернулося до суду з вищевказаним позовом.

В позовній заяві представник позивача вказує, що згідно Довідки № 301 907 242 4161217 про ДТП та Постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 26.10.2018 року ( справа № 752/18986/18), ДТП сталося внаслідок рушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 б, 10.1 ПДР України.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ (витяг з бази МТСБУ додається).

Потерпіла особа - власник транспортного засобу Peugeot д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до Наказу № 1446 від 14.02.2019 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 19 256,43 грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення № 912337 від 18.02.2019 року.

Відповідно до Звіту № 54/09/18 про оцінку вартості відновлювального ремонту, вартість відновлювального ремонту ТЗ Peugeot (д.р.н. НОМЕР_1 ) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 19 256,13 грн.

Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 700,00 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 993797 від 09.10.2018 року.

Отже, розмір витрат, пов`язаних з регламентною виплатою МТСБУ склав:

19 256,43 грн. + 700,00 грн.= 19 956,46 грн.

де:

19 256,43 грн. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (відповідно до Звіту № 54/09/18 від 17.09.2018 року);

700,00 грн.- витрати Позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.

Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в розмірі 19 956,46 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 13.11.2019 року було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 претензію за вих. № СУ/52541/4 від 13.11.2019 року прости листом. Однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків, тому на підставі вищевикладеного представник позивача просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, 02002; Ідентифікаційний код 21647131;) 19 956,46 ( дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 46 коп.). шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Представник позивача МТСБУ в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с.35,40, 47).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.37,42,45) та оголошення на офіційному сайті Судової влади (а.с.46), відзив на позов не надав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Згідно з вимогами ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку вимог ст. ст. 280,281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

07.07.2021 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі Христов проти України зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Судом встановлено, що згідно Довідки № 301 907 242 4161217 про ДТП (а.с.7) та Постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 26.10.2018 року ( справа № 752/18986/18) (а.с.8), ДТП сталося внаслідок рушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 б, 10.1 ПДР України.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ (а.с.9).

Потерпіла особа - власник транспортного засобу Peugeotд.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди, що підтверджується копією заяви ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до копії Наказу № 1446 від 14.02.2019 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 19 256,43 грн. (а.с.22), яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно копії Платіжного доручення № 912337 від 18.02.2019 року (а.с.23).

Відповідно до Звіту № 54/09/18 про оцінку вартості відновлювального ремонту, вартість відновлювального ремонту ТЗ Peugeot (д.р.н. НОМЕР_1 ) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ складає 19 256,13 грн (а.с.12-20).

Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 700,00 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується копією платіжного доручення № 993797 від 09.10.2018 року (а.с.23).

Отже, розмір витрат, пов`язаних з регламентною виплатою МТСБУ склав:

19 256,43 грн. + 700,00 грн.= 19 956,46 грн.

Таким чином, позивачем були понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою, в розмірі 19 956,46 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 13.11.2019 року було направлено на адресу відповідачаОСОБА_3. претензію за вих. № СУ/52541/4 від 13.11.2019 року простим листом (а.с.24). Однак з боку відповідача не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). В зв`язку з цим, суд вважає, що подія яка сталася 15.03.2018 року є страховим випадком.

Згідно ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена постановою суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи встановлено, що дії відповідача є неправомірними, зокрема було порушено Правила дорожнього руху, є безпосередній причинний зв`язок, оскільки внаслідок порушення сталося ДТП та пошкодження автомобіля ОСОБА_2 , є вина відповідача, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.10.2018 року.

Пунктом 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (п. 41.1. ст. 41 вищезазначеного Закону).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Слід відзначити, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону (п. 40.3. ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи викладене та сукупність доказів у справі, суд дійшов висновку про те, що вина відповідача у ДТП встановлена, позивачем здійснене страхове відшкодування потерпілому, у зв`язку з чим у позивача є право регресної вимоги про стягнення з відповідача виплаченої суми страхового відшкодування та витрат за послуги експерта.

При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16,1166,1187,1188,1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 3,6,22,29,38,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 2,4,12,13,76,81,82,247,258,259,263 - 265,280 - 284, 351,352,354 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, 02002; Ідентифікаційний код 21647131;) 19 956,46 ( дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 46 коп.) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, 02002; Ідентифікаційний код 21647131;) судовий збір в сумі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.М. Коваленко