Ухвала суду № 102797634, 27.01.2022, Господарський суд Чернігівської області

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27 січня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/74/22

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Белова С.В. у порядку наказного провадження розглянуто заяву №б/н від б/д та додані до неї документи, які подані заявником (стягувачем):

Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ”,

код ЄДРПОУ 41823846; пр. Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013

ел. адреса: info@cn.enera.ua

до боржника: Бобровицької міської ради, код ЄДРПОУ 04061990

вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 19252,65 грн

Без виклику учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” звернулося до Господарського суду Чернігівської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Бобровицької міської ради 19252,65 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником договору №11061/1ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 29 листопада 2021 року.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2, 4 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.

Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст.150 ГПК України, відповідно до п. 4, 5 ч. 2 якої у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника та обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із наведених приписів, при зверненні заявника до господарського суду із заявою про видачу судового наказу та при викладенні обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника, останнім мають бути зазначені та надані належні, допустимі, достовірні та вірогідні докази, на підтвердження заявлених ним вимог та обставини їх виникнення.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” пред`являє вимоги до Бобровицької міської ради про стягнення 19252,65 грн заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року.

У поданій заяві заявник зазначає, що 29 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” та Бобровицькою міською радою, укладено договір №11061/1ВЦ про постачання електричної енергії споживачу, у доказ чого заявником до заяви додано копію вказаного договору.

Згідно п.14.1. договору №11061/1ВЦ про постачання електричної енергії споживачу, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Договір діє до 31.12.2021 року.

Відповідно до Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 29 листопада 2021 року, початком постачання електричної енергії є 29 листопада 2021 року.

Заявник у заяві зазначає, що, на виконання умов укладеного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” поставило Бобровицькій міській раді у період з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року електричну енергію в об`ємі 48352 кВт/год на загальну суму 219544,06 грн. Заявник зазначає, що відповідач частково оплатив вартість спожитої електричної енергії у розмірі 199991,41 грн, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 19252,65 грн.

Крім того, у доказ своїх вимог заявником до заяви додано: копію рахунку-фактури за листопада 2021 року та копію акту прийняття-передавання активної електричної енергії за листопад 2021 року.

Договору, який би діяв у період постачання електричної енергії, а саме у період з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року заявником суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження своїх вимог, а саме не надано договору, який би діяв у період постачання електричної енергії споживачу (з 01 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року).

За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу.

Керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (код ЄДРПОУ 41823846; пр. Перемоги, 126 Б, м. Чернігів, 14013) у видачі судового наказу про стягнення з Бобровицької міської ради (код ЄДРПОУ 04061990; вул. Незалежності, 46, м.Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400) 19252,65 грн заборгованості за спожиту електроенергію за листопад 2021 року.

Ухвала складена та підписана 27 січня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/