
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4853/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, до Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м.Харків, про стягнення 143128,26 грн, за участю представників:
позивача - Панасейко О.Ю (довіреність № 40-1016/24 від 06.03.2020);
відповідача - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м.Харків, 08.12.2021 звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м.Харків, про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 143128,26 грн, з яких: вартість спожитої теплової енергії за Договором про постачання теплової енергії № 3045 від 01.08.2002 в розмірі 138763,81 грн, що утворилась з жовтня 2015 року по квітень 2021 року; 3% річних за період з 27.07.2019 по 19.08.2021 у розмірі 1264,28 грн; інфляційні втрати за період з 27.07.2019 по 19.08.2021 в розмірі 3100,17 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не сплатив за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2021 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №922/4853/21; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні, яке відбулося 25.01.2022, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився; відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.
Копія ухвали-повідомлення від 11.01.2022 про відкладення розгляду справи на 25.01.2022, надіслана на адресу відповідача (згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернута до господарського суду без вручення адресатові, у зв`язку з його відсутністю за вказаною адресою. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача 14.12.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Отже, враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі відповідача, за наявними у справі матеріалами, згідно ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Державне Підприємство "Харківський електромеханічний завод" займає нежитлові приміщення в будинку за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 38, вул. Маршала Батицького, 22, 24, 35.
КП "Харківські теплові мережі" на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 та Договору про постачання теплової енергії № 3045 від 01.08.2002 здійснює постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача, що розташовані за адресою: вул. Ахієзерів, 38, вул. Маршала Батицького, 22, 24, 35 в Харкові.
Відповідно до умов Договору, КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) зобов`язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п. 2.1 Договору, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.
Згідно з п. 6.3 Договору, відповідач повинен був за 10 днів до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням, сплатити позивачу вартість, зазначеної в додатку № 1 до Договору, кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.4 Договору, якщо споживачі розраховуються за показниками приладу обліку при перевищені фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Відповідно до п. 6.5 Договору, споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
Згідно з п. 10 Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
На теперішній час заяв щодо припинення договору від відповідача позивачу не надходило.
Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки за спожиту теплову енергію. Проте, відповідач рахунки не сплатив.
Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача, так і до житлових будинків в цілому. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувачем будинку.
Отже, заборгованість відповідача, що виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань за період з жовтня 2015 року по квітень 2021 року, становить 138763,81 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Факт споживання відповідачем теплової енергії за Договором про постачання теплової енергії № 3045 від 01.08.2002 та їх вартість підтверджується матеріалами справи.
Строк оплати наданих послуг визначено умовами Договору (п. 6.4, 6.5) та є таким, що настав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 138763,81 грн основного боргу.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 1264,28 грн - 3% річних за період з 27.07.2019 по 19.08.2021 та 3100,17 грн інфляційних втрат за той самий період законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 143128,26 грн, у тому числі: 138763,81 грн - вартість спожитої теплової енергії за Договором про постачання теплової енергії № 3045 від 01.08.2002, що утворилася з жовтня 2015 року по квітень 2021 року; 1264,28 грн - 3% річних за період з 27.07.2019 по 19.08.2021 та 3100,17 грн інфляційних втрат за період з 27.07.2019 по 19.08.2021.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надавши правову оцінку обставинам, встановленим на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199; код ЄДРПОУ: 05405575) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; р/р НОМЕР_1 у Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823; код ЄДРПОУ: 31557119) - заборгованість у розмірі 143128,26 грн (у тому числі: вартість спожитої теплової енергії за Договором про постачання теплової енергії № 3045 від 01.08.2002 в розмірі 138763,81 грн, що утворилась з жовтня 2015 року по квітень 2021 року; 3% річних за період з 27.07.2019 по 19.08.2021 в розмірі 1264,28 грн; інфляційні втрати за період з 27.07.2019 по 19.08.2021 в розмірі 3100,17 грн); витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "27" січня 2022 р.
Суддя Н.М. Кухар
Судове рішення № 102797447, Господарський суд Харківської області було прийнято 25.01.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/4853/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: