Рішення № 102797216, 13.01.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року Справа № 915/1338/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (код ЄДРПОУ 43080257, 01021, м. Київ, вул. Шовковична, 10, оф. 28, адреса для листування: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Баланюка Сергія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

про визнання укладеним договору,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Окольчишина І.М., згідно ордера,

В С Т А Н О В И В:

03.09.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" від 31.08.2021 до фізичної особи-підприємця Баланюка Сергія Олександровича, якою позивач просить суд укласти між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" та фізичною особою-підприємцем Баланюком Сергієм Олександровичем договір №04-04/06/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення у редакції позивача, що наведена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Спілка є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права та/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Згідно з приписами статті 1 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» та вимогами частини третьої статті 20 Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» користувачі, у тому числі і відповідач, зобов`язані укласти з організацією колективного управління договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, оскільки відповідачем здійснюється кабельна ретрансляція (програм) організацій мовлення. Спілка надіслала на адресу відповідача проєкт договору, однак договір досі не укладено.

До позовної заяви позивачем додано письмове опитування учасників справи як свідків на підставі ст. 90 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1338/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 08.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05 жовтня 2021 року об 11:20 год., встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

23.09.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити повністю.

Заперечення відповідача обгрунтовано посиланням на норми ч. 2, 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 180, ч. 3 ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 1, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» та мотивовано тим, що 04.06.2021 позивач звернувся до відповідача з листом-офертою №04-04/06/21, до якого додано два примірники проєкту договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, підписаних та скріплених печаткою позивача. Листом №73 від 17.06.2021 відповідач надіслав 22.06.2021 позивачу підписаний договір №04-04/06/21 з протоколом розбіжностей, в якому зафіксовано всі зміни відповідно до зміни дати договору з 10.04.2020 на запропоновану відповідачем - 04.06.2021, що є датою листа-оферти позивача. Листом №03-01/07/21 від 01.07.2021 позивач повідомив відповідача, що вимушений відмовити у прийнятті протоколу розбіжностей, проте з позовною заявою звернувся до суду лише 31.08.2021, з пропуском встановленого ч. 7 ст. 181 ГК України строку. Позивач не надав доказів, що відповідач прямо погодився на застосування умов спірного договору до відносин сторін, які виникли до його укладення, зокрема з 10.04.2020.

29.09.2021 відповідачем подано до суду на виконання ухвали суду від 08.09.2021 письмові відповіді на запитання позивача, викладені у письмовому опитуванні від 31.08.2021 у формі заяви свідка та докази її надсилання позивачу.

05.10.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 08 листопада 2021 року о 10:50 год.

08.11.2021 судове засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою від 29.11.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження у справи на 30 днів та призначено підготовче засідання у справі на 20 грудня 2021 року об 11:00 год.

20.12.2021 представником позивача подано до суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача.

20.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 13.01.2022 об 11:10 год.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

13.01.2022 представником позивача подано до суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача.

Ухвалами від 31.12.2021 та від 10.01.2022 судом забезпечено участь представників сторін у судовому засіданні 13.01.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 13.01.2022 представник відповідача підтримала правову позицію, викладену у відзиві, позов визнала частково, вважала можливим укладення договору з урахуванням набранням ним чинності з моменту набрання законної сили рішенням суду. Представник відповідача також заявила про намір подати докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

На підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Громадська спілка є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, що підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 №14.

Фізична особа-підприємець Баланюк Сергій Олександрович є суб`єктом господарювання, що відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №00769-п здійснює на території України діяльність провайдера програмної послуги з 26.12.2018 по 26.12.2028.

З 10.03.2020 по 09.04.2020 позивачем та представниками провайдерів програмної послуги, а також їх об`єднань було проведено переговори стосовно встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. 09-10.04.2020 було складено і підписано Протокол щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Згідно з протоколом переговорів затверджено такі тарифи винагороди (доходу від прав) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення за кожного абонента користувача: 2020 рік - 0,40 грн.; 2021 рік - 0,90 грн.; 2022 рік - 1,50 грн.; 2023 рік - 2 грн.; 2024 рік - 2,50 грн.; 2025 рік - 3 грн.

04.06.2021 Громадською спілкою було надіслано відповідачеві лист з пропозицією укласти договір №04-04/06/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення разом з двома примірниками проєкту такого договору підписаними уповноваженим представником позивача та скріпленими печаткою Громадської спілки.

Листом №73 від 17.06.2021 відповідач надіслав 22.06.2021 позивачу підписаний договір №04-04/06/21 з протоколом розбіжностей, в якому зафіксовано зміни відповідно до зміни дати договору з 10.04.2020 на запропоновану відповідачем - 04.06.2021, що є датою листа-оферти позивача.

Листом №03-01/07/21 від 01.07.2021 позивач повідомив відповідача про вимоги ч. 1 ст. 642 ЦК України та відмову у прийнятті протоколу розбіжностей.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом договір між сторонами не укладено на умовах позивача.

Предметом спору у даній справі є визнання укладеним договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення у редакції позивача, що наведена у позовній заяві.

При вирішенні даного спору судом враховано наступне.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

У частині другій статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить і визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Близька за змістом позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі № 905/514/19, від 24.10.2019 у справі №46/406, від 07.05.2019 у справі № 914/1002/18.

У цій справі Спілка обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів як суб`єкта суміжних прав у зв`язку з відмовою відповідача від укладання на умовах позивача договору з акредитованою організацією колективного управління (Спілкою) у відповідній сфері - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частинами першою і другою статті 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до статті 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України, укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами першою - третьою, сьомою статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до приписів статті 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору; день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі №61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 905/887/19, від 16.01.2020 у справі №905/514/19, від 24.10.2019 у справі №46/406, від 08.10.2019 у справі №908/203/19.

Згідно положень статті 1 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон № 3792) кабельна ретрансляція - прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (далі - Закон № 2415).

Так, пунктом 1 частини першої статті 12 Закону № 2415 встановлено, що організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема, укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Частиною шостою статті 12 Закону № 2415 встановлено, що обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Обов`язкове колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно у таких сферах, зокрема, кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Відповідно до приписів абзаців першого, тринадцятого частини другої статті 20 Закону № 2415, тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.

Тарифи, узгоджені на переговорах про встановлення тарифів чи визначені судом, є обов`язковими для всіх користувачів за відповідною категорією та застосовуються з дати завершення переговорів про встановлення тарифів на підставі відповідного договору.

Частиною третьою статті 20 Закону № 2415 визначено, що користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про авторське право і суміжні права», укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

У разі укладення користувачем договору з акредитованою організацією колективного управління та виконання ним передбачених таким договором зобов`язань користувач звільняється від будь-яких інших претензій щодо даної категорії прав, виду об`єкта авторського права і (або) суміжних прав і способу його використання згідно зі сферою акредитації організації колективного управління, з якою він уклав договір, крім тих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких на загальнодоступному веб-сайті даної організації колективного управління зазначено, що вони не охоплюються договором. У разі надходження таких претензій вони вирішуються організаціями колективного управління.

Відповідно до положень ст. 42 Закону України від 21.12.1993 № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення», ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.

Суб`єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію держави - члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, має право здійснювати ретрансляцію програм та передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.

Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами цього Закону.

Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Беручи до уваги приписи частин першої, шостої статті 12 та частини третьої статті 20 Закону № 2415, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства користувачі зобов`язані укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 № 906/1205/20, від 19.10.2021 у справі № 912/3580/20, від 11.11.2021 №912/3574/20.

Судом встановлено, що позивач є акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Водночас відповідач відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР №00769-п є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність провайдера програмної послуги (строк дії ліцензії з 26.12.2018 по 26.12.2028).

Відповідно до вимог чинного законодавства провайдери програмної послуги, які здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги на підставі ліцензії та відповідного дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення), а використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється на підставі відповідного договору, який укладається між провайдером програмної послуги (користувачем у розумінні Закону №2415) та організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері. Укладання такого договору є обов`язковим в силу вимог чинного законодавства.

Враховуючи наявність відповідної ліцензії на діяльність провайдера програмної послуги у відповідача та наявність акредитації у Спілки у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, суд дійшов висновку про те, що в силу чинного законодавства укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення, між фізичною особою-підприємцем Баланюком С.О. та Спілкою є обов`язковим.

Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проєкт договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проєкт договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (частина друга статті 181 ГК України).

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Договір повинен бути розроблений та відповідати договору, який затверджується компетентним органом.

З огляду на те що примірний чи типовий договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, на час розгляду цієї справи, відповідними органами не розроблений, під час вирішення спору у таких справах та дослідженні умов спірного правочину слід враховувати загальні правила цивільного законодавства та виходити з них.

Проєкт договору, запропонований позивачем, містить всі істотні умови для даного виду договорів і є обов`язковим для відповідача як користувача об`єктами авторського та суміжних прав за відповідною категорією.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Звертаючись з позовом, Спілка просила суд визнати укладеним договір з моменту затвердження в установленому Законом порядку остаточних тарифів, тобто з 10.04.2020 (пункт 5.1 проєкту договору).

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №906/1205/20 зазначив, що відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування.

В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.206.2018 у справі № 905/889/16 та від 19.06.2019 у справі № 915/802/18.

Отже, є неможливим укладення спірного договору з 10.04.2020 у редакції позивача, оскільки умови договору визначають для відповідача зобов`язання, які не існували раніше, а саме до дати набрання чинності рішенням суду про визнання договору укладеним.

При цьому суд зазначає, що умови щодо поширення дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення, можуть бути передбачені лише за волевиявленням сторін договору.

Судом встановлено, що спірні правовідносини щодо укладення договору виникли між сторонами у справі у червні 2021 року, зокрема проєкт спірного договору було надіслано позивачем відповідачу 04.06.2021,

Листом №73 від 17.06.2021 відповідач надіслав 22.06.2021 позивачу підписаний договір №04-04/06/21 з протоколом розбіжностей, в якому зафіксовано зміни відповідно до зміни дати договору з 10.04.2020 на запропоновану відповідачем - 04.06.2021, що є датою листа-оферти позивача.

Листом №03-01/07/21 від 01.07.2021 позивач повідомив відповідача про вимоги ч. 1 ст. 642 ЦК України та відмову у прийнятті протоколу розбіжностей.

Виходячи з положень частини третьої статті 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

У переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим у силу вимог закону, або такі, що погоджені сторонами.

Судом не встановлено існування будь-яких правовідносин Спілки з відповідачем з 10.04.2020 (дати затвердження тарифів) до 04.06.2021 (дати звернення позивача з пропозицією укласти спірний договір). Не встановлено також обставин щодо волевиявлення відповідача на укладення договору, зокрема, з урахуванням умов пункту 3.1.2, 5.1, пункту 1 Додатку №3 до Договору саме у редакції, запропонованій позивачем.

Отже, оскільки такого погодження сторонами на попередній період судом не встановлено, то, відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 10.04.2020.

Враховуючи, що предметом розгляду цієї справи є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Крім того, суд зазначає, що у проєкті договору, запропонованому позивачем, зокрема, у розділі 5 «Строк дії та зміни умов Договору» Спілкою викладено пункт 5.2 договору у такій редакції: «Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 31.12.2025 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку».

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк дії договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав Законом № 2415 або будь-яким іншим законом не визначений.

З урахуванням положень частини першої статті 13 ЦК України, згідно з якою цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що строк дії договору має бути визначений з урахуванням строку акредитації позивача, тобто в межах повноважень Спілки, визначених Законом, та має бути встановлений до 10.09.2022, оскільки вчинення будь-яких дій, пов`язаних з управлінням у сфері використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції, поза межами строку акредитації Спілки неможливе, а згідно з даними Реєстру організацій колективного управління акредитація надана Спілці 10.09.2019 строком на 3 роки. Таким чином, договір не може бути чинним з дати припинення у позивача статусу акредитованої організації.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 30.09.2021 у справі №906/1205/20.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини першої статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно положено статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: стосовно дати укладення договору, а також змісту абзацу першого підпункту 3.1.2, пунктів 5.1, 5.2 договору, частини першої додатку № 3 до договору в такій редакції:

абзац перший підпункту 3.1.2 договору: «в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером та інформацію про Кількість абонентів»;

пункт 5.1 договору: «Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду у справі №915/1338/21»;

пункт 5.2 договору: «Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно»;

частину першу додатку № 3 до договору № 04-04/06/21: «Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі: з дати укладення Договору і до 10 вересня 2022 року - 1,50 грн».

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

28.02.2021 Громадською спілкою (клієнт) і адвокатським об`єднанням «Гур`єр та партнери» (Об`єднання) укладено договір №01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити Об`єднанню зазначені послуги.

Відповідно до пункту 2.1 Договору обсяг, спосіб надання та вид професійної правничої допомоги (юридичних послуг), яка надається клієнту, визначається Об`єднанням самостійно на основі письмового звернення клієнта (уповноваженої особи клієнта) з конкретним дорученням, під яким сторони розуміють факт надіслання клієнтом на адресу Об`єднання відповідного повідомлення у спосіб, передбачений пунктами 6.8 або 6.9 Договору.

20.11.2020 Об`єднанням і Громадською спілкою укладено додаткову угоду №107 до Договору №01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги, за умовами якої:

- клієнт доручає, а Об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовом клієнта до Товариства (пункт 1);

- сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта Об`єднанням надаються такі види правничої допомоги: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; складання інших процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді (пункт 2);

- загальна сума гонорару (винагороди) складає 20000 грн та сплачується клієнтом протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати ухвалення місцевим господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження (пункт 3).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої і дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог по суті, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом спору є вимога немайнового характеру, ураховуючи вимоги статей 129, 130 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Вважати укладеним з моменту набрання законної сили рішенням у справі №915/1338/21 договір № 04-04/06/21 між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (01021, м. Київ, вул. Шовковича, 10 оф. 28, ідентифікаційний код 43080257) та фізичною особою-підприємцем Баланюком Сергієм Олександровичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, з урахуванням додатків до цього договору, на наступних умовах:

ДОГОВІР № 04-04/06/21

про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних

прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення

м. Київ « » 20

Громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (далі - Спілка), що здійснює обов`язкове колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №14 від -10.09.2019, в особі Генерального директора Калениченка Павла Анатолійовича, який діє на підставі Статуту з однієї сторони, та

Фізична особа-підприємець Баланюк Сергій Олександрович (далі - Провайдер), в особі Баланюка Сергія Олександровича, який (яка) діє на підставі_____, з іншої сторони, разом надалі - Сторони,

керуючись положеннями Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», домовились про наступне:

1. Основні визначення

Провайдер - юридична особа, або фізична особа-підприємець, яка здійснює кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав і є користувачем згідно ст.1 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Об`єкти прав - об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строк майнових прав на які не сплив до моменту їх використання Провайдером.

Абонент - унікальний споживач (фізична чи юридична особа, фізична особа-підприємець) послуг Провайдера з надання доступу до пакетів телепрограм (передач) організацій мовлення, які містять у собі об`єкти авторського права і суміжних прав, незалежно від технології надання послуг.

Кількість абонентів - середня кількість Абонентів у звітному кварталі, яка визначається як середній показник Абонентів на перший та останній день звітного кварталу.

Територія - (Україна, місто) територія дії дозволу за цим Договором_____.

Тариф - розмір щомісячної винагороди (відрахування на користь правовласників) за використання Об`єктів прав за кожного абонента, затверджений у відповідності до процедури переговорів, передбаченої Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», за якою рішення оформлене Протоколом переговорів щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення від 09 квітня 2020 року.

Щоквартальна винагорода (відрахування) за цим Договором розраховується як добуток Кількості абонентів за звітний період на Тарифи, зазначені у Додатку №3 до цього Договору, та натри місяці звітного кварталу.

Для цілей оподаткування будь-яка винагорода (відрахування) за використання Об`єктів прав за цим Договором, що належить до виплати Провайдером на користь Спілки, є роялті та не є об`єктом оподаткування ПДВ згідно абз. 2 п.п. 196.1.6. п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України та відповідно до п. п. 14.1,225 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України.

2. Предмет Договору

2.1. На умовах, визначених цим Договором, Спілка надає Провайдеру дозвіл на використання Об`єктів прав шляхом кабельної ретрансляції на Територію, а Провайдер зобов`язується виплачувати Спілці щоквартальну винагороду (відрахування) відповідно до умов цього Договору.

2.2. Збір винагороди (відрахування) здійснюється Спілкою з метою справедливого розподілу доходу правовласникам, які передали та які не передали Спілці управління своїми правами.

2.3. Провайдер не має права передавати третім особам отриманий за цим Договором дозвіл.

2.4. Провайдер виплачує Спілці винагороду (відрахування) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, в розмірі та порядку, визначеному цим Договором, для виплати доходу від прав правовласникам.

3. Зобов`язання Сторін

3.1. Провайдер зобов`язаний:

3.1.1. сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору;

3.1.2. в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером та інформацію про Кількість абонентів;

щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни;

інформація надається Спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору.

3.2. Спілка зобов`язана:

3.2.1. прийняти від Провайдера винагороду (відрахування), сплачену відповідно до п. 3.1.1 цього Договору;

3.2.2. у випадку пред`явлення до Провайдера будь-яких претензій, скарг, вимог, позовних заяв тощо з боку будь-яких третіх осіб щодо виплати будь-яких компенсацій та/або платежів та/або винагороди (відрахувань) за кабельну ретрансляцію Об`єктів прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, визначену Сторонами в п. 2.1 цього Договору, та за умови виконання Провайдером умов цього Договору щодо виплати винагороди за відповідні звітні періоди, врегулювати такі претензії, скарги, вимоги, позовні заяви тощо за власний рахунок та власними силами, не залучаючи при цьому Провайдера і звільняючи його від будь-якої відповідальності;

у разі порушення Спілкою умов цього пункту та у разі стягнення з Провайдера будь-яких сум компенсацій, збитків, штрафів тощо, у тому числі уповноваженими державними органами та/або будь-якими третіми особами за результатами судового розгляду відповідних спорів щодо виплати винагороди (відрахувань) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, Спілка зобов`язується беззаперечно відшкодувати Провайдеру повний розмір таких сум компенсацій, збитків, штрафів тощо, а також всі понесені Провайдером судові витрати, включаючи витрати на адвокатів та правову допомогу, шляхом утримання Провайдером відповідної суми при здійсненні наступних виплат відрахувань (винагороди); і

3.2.3. самостійно розподіляти отриману винагороду (відрахування), сплачену Провайдером, за звітний період відповідно до положень і процедур, що затверджені її органами управління та відповідно до законодавства; Провайдер не несе відповідальність за такий розподіл;

3.2.4. письмово повідомити Провайдера протягом 10 календарних днів з моменту настання події про будь-які рішення судів, органів управління Спілки чи рішення органів державної влади, які впливають на обсяг прав та обов`язків Спілки у сфері кабельної ретрансляції;

3.2.5. під час укладання договорів з будь-якими Провайдерами щодо надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, та під час строку дії таких договорів застосовувати однаковий Тариф для всіх провайдерів без надання будь-яких знижок, понижуючих коефіцієнтів та інших дій, спрямованих на зміну затвердженого Тарифу, окрім випадків зміни розміру Тарифу відповідно до чинного законодавства України або умов цього Договору.

4. Права Сторін

4.1. Провайдер має право використовувати шляхом кабельної ретрансляції Об`єкти прав з дотриманням умов цього Договору та вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

4.2. Спілка має право здійснювати контроль за використанням Провайдером прав шляхом:

- розгляду інформації Провайдера щодо переліку програм організацій мовлення, що ретранслюються Провайдером та доступ до яких надається Абонентам;

- моніторингу переліку програм організацій мовлення, що ретранслюються Провайдером та

доступ до яких надається Абонентам, зокрема із залученням власним коштом третіх осіб.

5. Строк дії та зміни умов Договору

5.1. Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням у справі №915/1338/21.

5.2. Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року за умови, що Спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку.

5.3. Зміни та доповнення до цього Договору здійснюються лише за погодженням обох Сторін та оформлюються додатковою угодою, що підписується обома Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору, якщо інше прямо не встановлено у цьому Договорі.

5.4. Умови цього Договору в частині розміру Тарифів на наступний календарний рік підлягають обов`язковому перегляду у разі, якщо відбувається падіння внутрішнього валового продукту України більш, ніж на 7 (сім) відсотків за попередній рік. З моменту офіційного оприлюднення такої інформації Тариф поточного року зменшується на 25% відсотків і така зміна не потребує підписання будь-яких додаткових правочинів до цього Договору.

5.5. Цей Договір вважається автоматично припиненим у разі втрати Спілкою статусу акредитованої організації у сфері "кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення" з моменту втрати Спілкою такого статусу без необхідності укладання Сторонами будь-яких додаткових правочинів до цього Договору.

5.6. У випадку припинення діяльності Провайдера в сфері кабельної ретрансляції цей Договір припиняється з дати припинення такої діяльності або дати анулювання відповідної ліцензії Провайдера, про що Провайдер письмово повідомляє Спілку. Припинення дії Договору з цих підстав не звільняє Провайдера від виплати винагороди (відрахування) за період фактичного здійснення ним такої діяльності.

5.7. Цей Договір може бути розірваний будь-якого стороною Договору в односторонньому

порядку:

Спілкою - у випадку невиконання Провайдером будь-якого із зобов`язань, встановлених у підпунктах пункту 3.1. цього Договору, та у випадку якщо Провайдер не виконає зобов`язання протягом 15 календарних днів після отримання від Спілки попередження про необхідність виконання зобов`язань; у такому випадку Спілка має попередити Провайдера письмово про таке розірвання не пізніше, ніж за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання;

Провайдером - у випадку невиконання Спілкою будь-якого із зобов`язань, встановлених у підпунктах пункту 3.2 цього Договору,

шляхом надсилання на зазначену у цьому Договорі адресу іншої сторони відповідного письмового повідомлення із зазначенням дати розірвання цього Договору.

5.8. Цей Договір може бути розірвано в випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством України.

6. Вирішення спорів і підсудність

6.1. Сторони зобов`язуються вжити заходів щодо вирішення будь-яких спорів, що виникають між ними, шляхом переговорів.

6.2. У разі неможливості вирішення таких спорів шляхом переговорів, зацікавлена Сторона повинна подати позов до господарського суду відповідно до чинного законодавства України.

7. Відповідальність Сторін

7.1. У разі затримки платежів, передбачених пунктом 3.1.1, Провайдер зобов`язаний виплатити Спілці пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості за кожний день затримки платежів, але не більше 10% (десяти відсотків) від загальної суми заборгованості.

8. Форс-мажорні обставини

8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін .

8.2. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.

8.3. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є довідка, яка видається Торгово-промисловою палатою України або організацією, на яку Урядом покладені обов`язки по ліквідації таких обставин.

8.4. У разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більш як 30 (тридцять) днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У такому разі Сторона не має права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків.

9. Прикінцеві положення

9.1. Сторони повинні у п`ятиденний строк письмово повідомити одна одну про зміну місцезнаходження, найменування, керівника, банківських реквізитів, надати іншу інформацію, необхідну для виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

9.2. Сторони домовилися, що інформація, яка передається Сторонами одна одній у межах цього Договору є конфіденційною, крім інформації щодо умов цього договору, Тарифів та Кількості абонентів Провайдера.

Передавання конфіденційної інформації третім особам, її опублікування чи розголошення будь-яким іншим чином, можуть мати місце тільки за письмовим погодженням Сторін, незалежно від причин та припинення строку дії цього Договору, окрім випадків, передбачених чинним законодавством України.

Зобов`язання по збереженню конфіденційності і нерозголошенню інформації по цьому Договору залишаються в силі протягом строку дії Договору і трьох років з дня припинення строку його дії.

9.3. Договір укладено у 2 (двох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін. Додатки та доповнення до цього Договору мають бути укладені у письмовій формі і з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін стають невід`ємною частиною Договору.

9.4. Спілка є неприбутковою організацією, включеною до реєстру неприбуткових організацій та має ознаку неприбутковості 0032 з 27.06.2019 року.

9.5. Провайдер є платником _______.

10. Реквізити і підписи Сторін:

Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" 01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28 тел. +380674431045 Код ЄДРПОУ 43080257 п/p НОМЕР_2 у Філії "Київсіті" AT КБ "Приватбанк" e-mail: info@camr.org.ua Директор ____ /П.А. Калениченко/Фізична особа-підприємець Баланюк Сергій Олександрович АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 Адреса електронної пошти: kucherenko_v77@i.ua Керівник ____ /О.С.Баланюк /

Додаток № 1

до Договору № 04-04/06/21 « » 20

м. Київ

1. Сторони погодили наступний зразок Інформації щодо Кількості абонентів Провайдера:

Інформація про Кількість абонентів Провайдера

до Договору № 04-04/06/21 « » 20

м. ____ "_____" ______202 року

Кількість абонентів Провайдера за звітний І/ІІ/ІІІ/ІV квартал ____ року становить

_____ Абонентів

______/______/

посада підпис, печатка прізвище, ініціали

2. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору.

3. Цей Додаток оформлений в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної Сторони.

Підписи сторін:

СпілкаПровайдер_______/П.А.Калениченко/__/С.О.Баланюк/

Додаток № 2

до Договору № 04-04/06/21 « » 20

м. Київ

1 Сторони погодили наступний зразок Звіту про кабельну ретрансляцію Провайдера:

Звіт про кабельну ретрансляцію

до Договору №04-04/06/21 « » 20

м. __ "____" ____2021 року

№ Перелік програм організацій мовлення 1 2 n…______/_________/

_______/ ________ /

посада підпис, печатка прізвище, ініціали

2. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору, оформлений в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної Сторони.

Підписи сторін:

СпілкаПровайдер_____/П.А.Калениченко/______/ С.О.Баланюк Додаток № 3

до Договору № 04-04/06/21 « » 20

м. Київ

Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка), в особі Генерального директора Калениченка Павла Анатолійовича, який діє на підставі Статуту з однієї сторони, та

Фізична особа-підприємець Баланюк Сергій Олександрович (далі - Провайдер), в особі ________, яка діє на підставі ______, з іншої сторони, домовились про наступне:

1.Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера в наступному розмірі:

Період Щомісячний Тариф, грн. за одного Абонента з дати укладення Договору по 10 вересня 2022 року1,502. Цей Додаток є невід`ємною частиною Договору, оформлений в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної Сторони.

Реквізити і підписи Сторін:

Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" 01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28 тел. +380674431045 Код ЄДРПОУ 43080257 п/p НОМЕР_2 у Філії "Київсіті" AT КБ "Приватбанк" e-mail: info@camr.org.ua Директор /П.А. Калениченко/Фізична особа-підприємець Баланюк Сергій Олександрович АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 Адреса електронної пошти: kucherenko_v77@i.ua Керівник /С.О.Баланюк / 3. В задоволені позову в частині положень договору, не затверджених рішенням суду відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Баланюка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28; адреса для листування: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36, код ЄДРПОУ 43080257) 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2270,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

7. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28; адреса для листування: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36, код ЄДРПОУ 43080257)

відповідач: Фізична особа-підприємець Баланюк Сергій Олександрович ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено і підписано 27.01.2022 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Суддя В.О. Ржепецький