Рішення № 102797138, 20.01.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2022 Справа № 914/3020/21

За позовом Державного підприємства “Львіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Управління “Західвуглепостач”, м.Сокаль, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Енерго-Альянс”, м.Червоноград, Львівська область

про: стягнення 455147,73грн за договором №190 від 14.09.2020

Суддя У.І. Ділай

Секретар В.Д.Андрусик

За участі представників:

Від позивача: О.В.Савка - представник

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022, справу №914/3020/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 11.10.2021 позов залишено без руху.

27.10.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 01.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.11.2021.

Ухвалами від 23.11.2021 та від 07.12.2021 розгляд справи відкладено з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 28.12.2021 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2022 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи

Відповідач в судове засідання 20.01.2022 повторно явку повноважного представника не забезпечив, однак направив клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 20.01.2022 клопотання відповідача клопотання про зупинення провадження – повернуто без розгляду.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

14.09.2020 між сторонами укладено договір № 190 на закупівлю товару за результатами відкритих торгів, предметом договору була поставка лісоматеріалів круглих хвойних порід загальною вартістю 2 169 000,00 грн.

Згідно із п.5.2 договору, доставка товару здійснюється на умовах DPP протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової заявки від покупця на конкретну партію товару.

Як зазначив позивач, частково у 2020 році відповідач виконав умови договору, тобто постачальником допущено дострокову поставку товару. Всього, згідно умов договору №190 про закупівлю Товару за результатами відкритих торгів від 14.09.2020, не було здійснено поставки товару з дня укладення договору до 03.12.2020 (моменту формування заявки).

03.12.2020 ДП «Львіввугілля» подано належним чином оформлену письмову заявку на поставку руд стійки хвойних порід в кількості 1500 м куб., поставка щоденно у грудні 2020 року по 75м куб. на адресу ВП «Шахта «Степова», вказаного у заявці. На виконання вимог п.5.2. зазначеного договору поставка товару мала б бути здійсненою з 3 по 31 грудня 2020 року, щоденно в робочі дні.

На виконання пунктів 3.1 та 4.1 Договору позивачем на рахунок відповідача перераховано 2169000,00 грн. В підтвердження до позову долучено платіжні доручення: №509 від 10.02.2021, №543 від 11.02.2021, №548 від 12.02.2021, №597 від 22.02.2021, №612 від 22.02.2021, №792 від 18.03.2021, №851 від 23.03.2021, №902 від 24.03.2021, №965 від 30.03.2021, №1004 від 01.04.2021, №1034 від 07.04.2021, №1150від 15.04.2021, №1183 від 20.04.2021, №1224 від 21.04.2021, №1282 від 28.04.2021, №1227 від 22.04.2021, №1325 від 30.04.2021, №1441 від 14.05.2021, №1472 від 20.05.2021, №1492 від 25.05.2021, №1559 від 31.05.2021, №1531 від 27.05.2021, №1704 від 18.06.2021,

У п. 10.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взятих сторонами на себе зобов`язань – до повного і належного їх виконання.

Як зазначено в позові відповідач частково виконав взяті зобов`язання щодо поставки товару на загальну суму 860080,80грн. Залишок недопоставленого товару становить в кількості 905,20 м куб. на загальну суму 1308919,20грн за заявкою за грудень 2020 року.

У порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав претензії (від 13.01.2021 та від 27.04.2021) на адресу відповідача, які залишені останнім без відповіді та задоволення.

Як зазначено в позові відповідачем допущено неналежне та несвоєчасне виконання умов, що на думку позивача є підставою до нарахування і стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення поставки товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості поставленого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих зобов`язань, відтак позивач нарахував 151830,00грн штрафу та 303317,73грн пені. Під час розгляду справи позивач заперечив проти покликань відповідача на заявку від 22.10.2021 за №3/1835, оскільки така немає жодного відношення до позовних вимог та стосується умов виконання додаткової угоди укладеної 18.12.2020 до договору №190 (вже після заявлених вимог у заявці №3/1787 від 03.12.2020), й не відображено у позовних вимогах.

Щодо припинення дії договору №190 від 14.09.2020 позивач зазначив, що відповідач правомірно не заявляв вимог щодо неможливості виконання умов договору №190, а навпаки зобов`язувався поставляти лісоматеріали і виявляв бажання укладати додатково додаткову угоду до договору, таким чином збільшував свої зобов`язання щодо позивача. 18.12.2021 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 190 від 14.09.2020. З урахуванням додаткової угоди ДП «Львіввугілля» було надіслано заявку на поставку товару вже 22.10.2021, яка виконана, що дає підстави звертатися до суду з вимогами про стягнення додаткових штрафів за несвоєчасну поставку лісоматеріалів.

Стосовно розірвання договору відповідач до ДП «Львіввугілля» станом на момент подання позову та період нарахування пені не звертався.

Відповідач заперечив проти позову, з огляду на таке.

18.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №190 від 14.09.2020, відповідно до якої внесено зміни та продовжено дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року в обсязі 20%, що складає 433800,00грн з ПДВ суми, зазначеної в договорі, укладеному в 2020 році.

25 січня 2021 року завершено закупівлю з аналогічним предметом закупівлі (Лісоматеріали круглі хвойних порід) для потреб відокремлених підрозділів. За результатами закупівлі укладено договір № 18 від 25.01.2021 року з Сокальським дочірнім лісогосподарським підприємством "Галсільліс".

За твердженням відповідача строк дії Договору продовжено на строк достатній для проведення процедури закупівлі за аналогічним предметом закупівлі, тобто, з урахуванням фактичних обставин справи, - до 25.01.2021. Відтак, на підставі умов Додаткової угоди № 1 до Договору № 190 від 14.09.2020 положення пункту 10.1. договору - втратило силу.

22.10.2021 подано заявку за № 3/1835 на поставку товару в кількості 300 м. куб. На думку відповідача зазначена заявка не підлягає виконанню у зв`язку із настанням першої умови Додаткової угоди № 1 від 18.12.2020 - Договір продовжується на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, яка успішно завершена 25.01.2021. Враховуючи положення пунктів 5.2. та 6.2.2. Договору відповідач вважає, що позивач несе солідарну відповідальність за виконання договору, відтак, договір слід вважати таким, що втратив дію у зв`язку із закінченням терміну його дії. Зобов`язання з боку постачальника по заявлених вимогах на поставку в період дії Договору - виконані в повному обсязі.

За твердженням відповідача закупівля з аналогічним предметом успішно завершена, як це визначено додатковою угодою № 1 від 18.12.2020, дія договору продовжена до 25.01.2021, а тому з цієї дати договірні відносини та зобов`язання за Договором № 190 від 14.09.2020 є припиненими. Незважаючи на це, позивач продовжує подавати заявки на поставку товару після 25.01.2021, що на думку відповідача, не підлягає виконанню, у зв`язку з припиненням дії договору.

Відповідач вважає, що позивач допустив зловживання своїм правом на вимогу поставки товарів після припинення дії Договору, подаючи заявку на поставку після 25.01.2021, а тому дії відповідача слід кваліфікувати як недобросовісні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 190 на закупівлю товару за результатами відкритих торгів від 14.09.2020, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У п.6.1.1 зазначено, що покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, а в п. 6.3.1 договору передбачено, що продавець зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Згідно із п.5.2 договору, доставка товару здійснюється на умовах DPP протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової заявки від покупця на конкретну партію товару. Постачальник не пізніше ніж за три дні до відвантаження товару, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки товару, із зазначенням номенклатури та вартості партії товару, що поставляється.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Позивач свої зобов`язання щодо оплати товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Як встановлено судом за цим спором виставлені вимоги за заявкою №3/1787 від 03.12.20220 за грудень 2020 року. Щодо заявок про поставку товару в інші періоди матеріали цієї справи не містять позовних вимог.

Покликання відповідача про припинення дії спірного договору у зв`язку із укладенням додаткової угоди № 1 від 18.12.2020 суд відхиляє, оскільки в положеннях зазначеної додаткової угоди відсутні відомості про припинення основного договору № 190 на закупівлю товару за результатами відкритих торгів від 14.09.2020. Разом з тим проведена 25 січня 2021 року закупівля з аналогічним предметом закупівлі (Лісоматеріали круглі хвойних порід) для потреб відокремлених підрозділів, за результатами якої укладено договір № 18 від 25.01.2021 з Сокальським дочірнім лісогосподарським підприємством "Галсільліс" є наступною закупівлею на 2021 рік, не свідчить про повне виконання зобов`язань за договором № 190 на закупівлю товару за результатами відкритих торгів від 14.09.2020 та відповідно його припинення. З пояснень наданих представником позивача лісоматеріали є необхідні в роботі державного підприємства на постійній основі, відтак такі закупівлі проводяться підприємством за потреби.

Водночас відповідач не подав належних та допустимих доказів повного виконання зобов`язань за саме заявкою від 03.12.2020, а саме не забезпечив передачу товару в кількості, передбаченій договором та заявкою, поданою в грудні 2020 року.

Таким чином в порушення вимог пунктів 5.1., 5.2., 6.3.1., 6.3.2., відповідачем допущено неналежне та несвоєчасне виконання умов, що є підставою до нарахування і стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 7.2. указаного договору за порушення поставки товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості поставленого в строк товару за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки товару понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У даному випадку позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верхового Суду від 01.06.2021 у справі N 910/12876/19.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки товару.

Перевіривши поданий розрахунок суми штрафу, суд доходить висновку, що нарахована сума штрафу в розмірі 151830,00грн відповідає правовим приписам.

Стосовно нарахування суми пені в розмірі 303317,73грн судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 303317,73грн за період з 31.12.2020 до 25.06.2021 слід задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір винник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Енерго-Альянс” (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул. Радехівська, 16, ідентифікаційний код 39331754) на користь Державного підприємства “Львіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Управління “Західвуглепостач” (80051, Львівська область, Сокальський район, с.Острів, вул.Центральна, 112, ідентифікаційний код 26360693) 151830,00грн штрафу, 303317,73грн пені та 6827,22грн судового збору.

3.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 27.01.2022.

Суддя Ділай У.І.