Рішення № 102797032, 17.01.2022, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 рокуСправа № 912/2723/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури (вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам`янка, Кіровоградська область, 27400) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103)

до Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" (вул. Дружби, 70-Б, смт Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200)

про стягнення 36 607,74 грн,

секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від прокуратури - Мороз В.С. посвідчення №058784 від 17.12.2020;

від позивача - участі не брав;

від відповідача - Грибанов І.М. начальник;

слухач - ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" про стягнення 36 607,74 грн з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про заподіяні відповідачем навколишньому середовищу збитки внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами в р. Кам`янка. Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в недотриманні відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та не вчинення уповноваженим державною органом заходів щодо захисту таких інтересів.

Ухвалою від 22.09.2021 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.10.2021, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

11.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено:

- відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі відповідачем внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотних вод у період з 09.07.2020 по 31.12.2020 на суму 2 557,69 грн, який додається до позовної заяви, як доказ, відповідач 27.07.2021 сплатив вказану суму за претензією від 19.03.2021 - здійснювало скиди недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка, погасила всі збитки з моменту передачі об`єкту "Реконструкція очисних споруд потужністю 150 м.куб/добу в смт.Новгородка Кіровоградської області" на баланс підприємства;

- не надано розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотних вод на суму 18802,55 грн відповідно до претензії 11.03.2021, також відсутня претензія на вказану суму;

- що стосується розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення річки Кам`япка скидом недостатньо очищених зворотних вод за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 на суму 35 021,05 грн (частина суми уже погашена). До позовної вимоги про стягнення 13 766,05 грн просить застосувати строки позовної давності та відмовити в позовних вимогах ( ст. 257,267 ЦК України);

- не зрозуміло, як проводячи перевірку з 26 квітня по 6 травня 2019 року виявлено, що підприємство за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 здійснювало скиди недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка, якщо забір води для проб не брався в 2017 та 2018 роках;

- з жовтня 2018 року по червень 2020 року проводилася реконструкція очисних споруд, проводились ремонтні роботи, тому вся відповідальність повинна покладатись на підприємство забудовник Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут" Агропроект". Крім того, в період реконструкції очисних споруд аналізи води не брались, тому немає обґрунтування складених актів про те, що здійснювались скиди недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка;

- при проведені планових перевірок позивачем щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Новгородківська ЛДКГ" взагалі жодного разу не бралися проби води та не проводилися аналізи, а просто складався акт про порушення вимог природоохоронного законодавства.

19.10.2021 господарським судом протокольною ухвалою за власною ініціативою продовжено строк на подачу відзиву та долучено відзив разом з доданими додатками до матеріалів справи та задоволено усне клопотання прокурора і оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.11.2021.

19.10.2021 відповідачем до суду подані додаткові докази.

28.10.2021 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор зазначив:

- акти перевірки позивачем не оскаржувалися та не скасовані;

- стосовно не надання розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотних вод на суму 18802,55 грн відповідно до претензії 11.03.2021 прокурор зазначив, що вказане спростовується наданими доказами;

- стосовно позовної давності прокурор зазначив, що порушення виявлене під час перевірки в 2019 році, а тому строк позовної давності не пропущений. Крім того, строк позовної давності переривався частковою сплатою нанесеної шкоди.

28.10.2021 від відповідача надійшли додаткові докази.

01.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечено відзив відповідача з підстав, аналогічних підставам відповіді на відзив прокурора.

15.11.2021 до суду позивачем надано додаткові докази.

16.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 30.11.2021.

17.11.2021 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на подачу доказів. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено про неможливість подання доказів раніше через відсутність повноважного представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в Кіровоградській області.

24.11.2021 до суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів. В підготовчому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про поновлення строку на подачу доказів. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив про об`єктивну неможливість подання доказів раніше.

Ухвалою від 30.11.2021 господарський суд постановив - клопотання позивача від 17.11.2021 про поновлення процесуального строку для подачі доказів задовольнити. Поновити Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) процесуальний строк для подачі доказів до 30.11.2021. Приєднати до матеріалів справи докази подані разом із заявою від 15.11.2021. Усне клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подачі доказів задовольнити. Поновити Комунальному підприємству "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" процесуальний строк для подачі доказів до 30.11.2021. Приєднати до матеріалів справи докази подані разом із заявою від 19.11.2021. Закрити підготовче провадження та призначити справу № 912/2723/21 до судового розгляду по суті на 17.12.2021.

17.12.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши в засіданні суду докази у справі, господарський суд встановив такі обставини.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Держава, як суб`єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), у тому числі відносин відшкодування шкоди.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3- н/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 13, 16 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Водним Кодексом України передбачено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

За Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із вимогами ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забруднення вод - це надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин. Забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт в результаті господарської діяльності людини. В той же час, скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів є спеціальним водокористуванням згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України.

Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Крім іншого, ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 цього Закону визначено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Ненадходження цих коштів до державного та місцевого бюджетів, може слугувати перешкодою для держави у своєчасному та повному здійсненні нею зобов`язань щодо відновлення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на захист інтересів держави, що зазнали втручання внаслідок неправомірний дій відповідача.

За діючим законодавством державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції, серед іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів.

Також, згідно з Положенням (п.7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань (пп.2 п.4 Положення):

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Великою Палатою у вказаній постанові застосовано поняття «розумного строку».

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Перебіг розумного строку починається саме з моменту, коли органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави.

У даному випадку Держекоінспекція була обізнана про порушення інтересів держави у зв`язку із збитками, заподіяними державі відповідачем внаслідок забрудненням недостатньо очищених зворотних вод та порушення у зв`язку з цим інтересів держави, оскільки саме вона звернулася до прокуратури з проханням вжити заходів представницького характеру.

Дотримуючись встановленої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, Знам`янською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) направлено лист №12.52-70-2600 вих-21 від 10.08.2021 у якому запропоновано останній самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення відповідних збитків (т. 1. а.с. 87-88).

Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо відшкодування збитків завданих державі, зокрема, шляхом самостійного вчинення дій для відновлення порушених прав та інтересів держави.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - рішення КСУ), під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.

Встановлено, що за наявного факту порушення інтересів держави у сфері довкілля Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області (та її правонаступник - Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), до компетенції якої віднесено повноваження контролю за використанням та охороною природних ресурсів упродовж тривалого часу не здійснено достатніх заходів, що спрямовані на захист державних інтересів, зокрема щодо стягнення з відповідача у судовому порядку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства обмежившись лише направленням відповідачу відповідних претензій та листа до прокуратури про звернення до суду на захист порушених інтересів держави.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Еколого-економічна криза в Україні охопила практично всі сфери народного господарства і складові елементи навколишнього природного середовища. Стратегією національної безпеки України, що визначена рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року, яке введене в дію Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015 визначено основні пріоритети екологічної безпеки нашої держави, серед яких: збереження природних екосистем, зниження рівня забруднення навколишнього середовища, створення ефективної системи моніторингу довкілля, забезпечення контролю джерел забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, зниження рівня забруднення ґрунтів.

Забезпечення екологічної рівноваги та охорони природних ресурсів є позитивним зобов`язанням держави, а порушення у сфері довкілля негативно впливають на природні ресурси, що перебувають під охороною держави, та в кінцевому результаті призводить до незворотних наслідків, якщо не вживати заходів щодо їх знешкодження та ліквідації, усунення причин порушень навколишнього природного середовища.

Недотримання відповідачем вимог законодавства України з приводу охорони та раціонального використання водних ресурсів порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як охорона та раціональне використання водних ресурсів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Правовідносини, пов`язані з відшкодуванням шкоди внаслідок допущених порушень у сфері водокористування, становлять і суспільний інтерес, а забруднення водного об`єкту та недоотримання бюджетами коштів такому суспільному інтересу не відповідає.

Сьогодні екологічні питання у нашій країні стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя їх жителів, тому питання охорони навколишнього природного середовища, раціональне водокористування становить значний суспільний інтерес.

За таких обставин, створення екологічно безпечних та комфортних умов для життя населення шляхом зменшення антропогенного навантаження та поліпшення стану довкілля за рахунок бюджетних коштів є першочерговими заходами органів державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, заходи щодо відшкодування шкоди внаслідок допущених порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема і у даному випадку, є невідкладними.

Конституційним обов`язком кожного є відшкодування завданих ним збитків природі.

Зазначене відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.

Частиною 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, серед іншого, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Спеціальна норма - ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", наділяє правом подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генерального прокурора, його першого заступника та заступників, керівників обласних та окружних прокуратур, їх перших заступників та заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено наявність підстав подання даного позову першим заступником керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), як органу державної влади, який уповноважений вживати заходів до відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вирішуючи даний спір суд враховує таке.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 06.05.2019, на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №441 від 23.04.2019, направлення на проведення перевірки від 23.04.2019 №299/19, проведено планову перевірку щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" (далі КП "НЛДКГ").

По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №17, початок перевірки 26.04.2019, завершення перевірки 06.05.2019 (т. 1 а.с. 26-31).

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області винесено припис №17 від 06.05.2019, в якому передбачені заходи, обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання. Припис до виконання отримав директор КП "НЛДКГ" (т. 1 а.с. 32).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 06.05.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення № 190808 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 190808 від 06.05.2019, згідно з якими службовими особами КП "НЛДКГ" допущено адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 59 КУпАП та порушення вимог ст. 70 Водного кодексу України, а саме здійснено скид недостатньо очищених забруднюючих речовин в межах населеного пункту смт. Новгородка у річку Кам`янка (т. 1 а.с. 33-34).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 06.05.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення № 190810 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 190810 від 06.05.2019, згідно з якими службовими особами КП "НЛДКГ" допущено адміністративні правопорушення передбачені ст. 60 КУпАП (т. 1 а.с. 35-36).

Копії протоколів та постанов вручені особисто директору КП "НЛДКГ" Олійник В.О. 06.05.2019, про що є відповідні відмітки на документах.

17.05.2019 директором КП "НЛДКГ" Олійник В.О. штрафи сплачено в повному обсязі, що підтверджується відповідним квитанціями (т. 1 а.с. 37-38).

Крім того, Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 12.09.2019 на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №885 від 06.09.2019, направлення на проведення перевірки від 09.09.2019 №576/19, проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у діяльності КП "НЛДКГ".

По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №07-43Л, початок перевірки 12.09.2019, завершення перевірки 12.09.2019 (т. 1 а.с. 39-45).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 12.09.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення №191696 та постанову про накладення адміністративного стягнення №191696 від 12.09.2019, згідно з якими службові особи КП "НЛДКГ" допустили адміністративні правопорушення передбачені ст. 188-15 КУпАП та порушення вимог ст. ст. 20, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме: не виконали вимоги припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (т. 1 а.с. 46-47).

Копії протоколу та постанови вручені директору КП "НЛДКГ" Олійник В.О. особисто 12.09.2019, про що є відповідні відмітки на зазначених документах.

Крім того, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 12.09.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення №191697 та постанову про накладення адміністративного стягнення №191697 від 12.09.2019, згідно з якими службові особи КП "НЛДКГ" допустили адміністративні правопорушення передбачені ст. 91-4 КУпАП та порушення вимог ст. 20, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме не виконали вимоги припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (т. 1 а.с. 48, 49).

Копії протоколу та постанови вручені директору КП "НЛДКГ" Олійник В.О. особисто 12.09.2019, про що є відповідні відмітки на вказаних документах.

27.09.2019 Директором КП "НЛДКГ" Олійник В.О. штрафи сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанціями (т. 1 а.с. 50,51).

Також, Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 05.12.2019 на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №1310 від 04.12.2019, направлення на проведення перевірки від 04.12.2019 №988/19, проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у діяльності КП "НЛДКГ".

По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №07-233, початок перевірки 05.12.2019, завершення перевірки 05.12.2019 (т. 1 а.с. 52-54).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 05.12.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення №192512 та постанову про накладення адміністративного стягнення №192512 від 05.12.2019, згідно з якими службові особи КП "НЛДКГ" допустили адміністративне правопорушення передбачене ст. 91 -4 КУпАП, а саме не виконали вимоги припису про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (т. 1 а.с. 56-58).

16.09.2019 Директором КП "НЛДКГ" Олійник В.О. штраф сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією (т. 1 а.с. 59).

Також, Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 16.09.2020 на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №574 від 02.06.2020, направлення на проведення перевірки від 02.06.2020 №320/20, проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у діяльності КП "НЛДКГ".

По закінченню перевірки Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №02-1-20, початок перевірки 16.09.2020, завершення перевірки 16.09.2020 (т. 1 а.с. 60-62).

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області 17.11.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення №202328 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 202328 від 17.11.2020, згідно з якими службові особи КП "НЛДКГ" допустили адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 59КУпАП (т. 1 а.с. 63-64).

Копії протоколу та постанови вручені директору КП "НЛДКГ" Олійник В.О. особисто 17.11.2020, про що є відповідні відмітки на зазначених документах. За інформацією Державної екологічної інспекції Придніпровського округу штраф сплачено в повному обсязі.

Відібрання зразків та дослідження скидів під час проведення вищезазначених перевірок підтверджується відповідними актами відбору проб води та протоколами вимірювання показників складу та властивостей води (т. 2. а.с. 3-8, 16-25).

Таким чином, встановлено, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 КП "НЛДКГ" скинуто в річку Кам`янка стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій ГДС: по сухому залишку - 2275,13 мг/дм3 при нормі 1000,0 мг/дм3, сульфати - 1026,5 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3 та у період 01.01.2018 по 31.12.2018: по сухому залишку 3515,56 мг/дм3, завислим речовинам - 195,56 мг/дм3 при нормі 150, мг/дм3, ХСК - 177,78 мг/дм3 при нормі 80,0 мг/дм3, БСК - 106,67 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3, азоту амонійному - 120,0 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3, фосфатам - 7,56 мг/дм3 при нормі 3,5 мг/дм3, заліза - 1,04 мг/дм3 при нормі 0,3 мг/дм3, СПАР - 2,51 мг/дм3 при нормі 0,5 мг/дм3, сульфати - 1542,22 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3, хлориди - 351,11 мг/дм3 при нормі 350,0 мг/дм3, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 44, 49, 70 Водного кодексу України.

Крім того, встановлено, що у період з 01.01.2019 по 06.05.2019 КП "НЛДКГ" скинуто в річку Кам`янка стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій ГДС: азоту амонійного -95,24 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3, БСК 82,25 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3, ХСК - 160,17 мг/дм3 при нормі 80,0 мг/дм3, зависливим речовинам - 121,21 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3, сульфатам - 1506,49 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3, фосфатам - 17/87 мг/дм3 при нормі 3,5 мг/дм3, сухому залишку - 3554,11 мг/дм3 при нормі 1000,0 мг/дм3, залізу — 0,57мг/дм3 при нормі 0,3 мг/дм3, СПАР — 3,23 мг/дм3 при нормі 0,5 мг/дм3, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 44, 49, 70 Водного кодексу України.

Також, встановлено, що у період з 07.05.2019 по 08.07.2019 КП "НЛДКГ" скинуто в річку Кам`янка стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій ГДС: азоту амонійного - 58,15 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3, БСК - 92,03 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3, ХСК - 167,55 мг/дм3 при нормі 80,0 мг/дм3, зависливим речовинам - 105,66 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3, нафтопродукти - 0,075 мг/дм3, нітрати - 2,51 мг/дм3, нітрити - 1,13 мг/дм3, сульфати - 1735,38 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3, фосфати - 15,33 мг/дм3, хлориди - 372/73 мг/дм, сухий залишок - 3782,1 мг/дм3, залізо - 0,3 мг/дм3, мідь - 0,02 мг/дм3 СПАР - 1,95 мг/дм3 при нормі 0,5 мг/дм3, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 44, 49, 70 Водного кодексу України.

Також, встановлено, що у період з 09.07.2020 по 31.12.2020 КП "НЛДКГ" скинуто в річку Кам`янка стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій ГДС: азоту амонійного - 10,85 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3, БСК - 86,90 мг/дм3 при нормі 4,07 мг/дм3, ХСК - 127,785 мг/дм3 при нормі 42/52 мг/дм3, зависливим речовинам - 46,73 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3, нітрати - 57,85 мг/дм3 при нормі 40,0 мг/дм3, нітрити - 25,48 мг/дм3 при нормі 1,0 мг/дм3, сульфати - 1573,55 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3, фосфати - 9,23 мг/дм3 при нормі 2,71 мг/дм3, сухий залишок - 3455,33 мг/дм3 при нормі 1000,0 мг/дм3, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища", статей 44, 49, 70 Водного кодексу України.

Враховуючи викладене, фахівцями Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області 18.10.2019, 09.03.2021, 09.03.2021 та 17.03.2021 складено розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "НЛДКГ" у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (т. 1 а.с. 66-67, 69-70, 72об-75, 77-78).

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями, яка є чинною (п.7.3. Методики, формула - 17).

За твердженням прокурора загальна сума збитків у період з 01.01.2017 по 31.12.2020 внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка становить 35 021,05 грн, 4039,14 грн, 18802,55 грн та 2557,69 грн.

29.10.2019, 10.03.2021, 11.03.2021 та 19.03.2021 на адресу відповідача направлялися претензії разом з розрахунками заподіяних збитків з пропозицією їх відшкодування (т. 1 а.с. 65-78).

З листа КП "НЛДКГ" від 22.03.2021 вбачається, що претензія від 29.10.2019 задоволена частково, а саме сплачено - 21255,00 грн (т. 1 а.с. 79). Станом на 22.03.2021 залишок боргу за претензією від 29.10.2019 становить 13766,05 грн.

Крім того, 27.07.2021 в повному обсязі відповідачем сплачено кошти за претензією від 19.03.2021 в сумі 2557,69 грн (т. 1 а.с. 80-81).

Таким чином, за твердженням прокурора станом на 14.09.2021 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 36 607,74 грн, в яку входять: 13766,05 грн залишку невідшкодованих коштів за претензією від 29.10.2019, 4039,14 грн. - сума претензії від 10.03.2021 та 18802,55 грн. - сума претензії від 11.03.2021.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, до компетенції Державної екологічної інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до п. "ґ", "й" ч. 1 ст. 20-2 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Державної екологічної інспекції належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

В силу ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України встановлено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до ст. 37 Водного кодексу України для оцінки екологічного благополуччя водних об`єктів та визначення комплексу водоохоронних заходів встановлюється екологічний норматив якості води, який містить науково обґрунтовані значення концентрацій забруднюючих речовин та показники якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні). При цьому ступінь забрудненості водних об`єктів визначається відповідними категоріями якості води.

Як передбачено ст. 38 Водного кодексу України, з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об`єктів встановлюються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Порядок розробки та затвердження нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування (ст. 49 Водного кодексу України).

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є підприємством, яке здійснює господарську діяльність, зокрема, пов`язану з центральним водовідведенням, надання послуг асенізаційною машиною.

Поміж тим, встановлені норми відповідачем не дотримано та здійснено скид в річку Кам`янка стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій ГДС, що зафіксовано матеріалами перевірки.

Згідно зі ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно з нормами ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За положеннями ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Позивачем розрахунок збитків здійснено з додержанням вимог зазначеної Методики (т. 1 а.с. 66-67, 69-70, 72об-75, 77-78)

Суд критично оцінює заперечення відповідача враховуючи таке.

Відповідачем не подано доказів скасування актів проведених перевірок або оскарження ним результатів проведених перевірок.

Стосовно неможливості встановлення факту скиду недостатньо очищених зворотних вод в 2017-2018 рр., оскільки забір води у вказаний період не брався, суд зазначає, що факт скиду недостатньо очищених зворотних вод в 2017-2018 рр. відповідачем, підтверджується актом перевірки № 17 від 06.05.2019 (т. 1 а.с. 26 об). Натомість відповідачем не надано доказів відсутності забору води та скиду стоків, а також доказів оскарження вказаного акта перевірки.

Стосовно відшкодування завданих збитків, які є предметом даного спору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут Агропроект" суд зазначає, що відповідачем та матеріалами справи підтверджено скид вказаних стоків саме відповідачем, а не Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут Агропроект".

Щодо проведення перевірок та складення відповідних актів перевірок без відбору та проведення аналізу стоків, суд зазначає що вказане твердження відповідача спростовується відповідними актами відбору проб води та протоколами вимірювання показників складу та властивостей води (т. 2. а.с. 3-8, 16-25)

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

З урахуванням вимог ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

У даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у скиді недостатньо очищених вод у річку; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків та зазначає, що такий розрахунок проведено розрахунковим методом, що не суперечить Методиці № 389.

Таким чином, суд встановив наявність правових підстав для стягнення 36 607,74 грн.

Стосовно застосування наслідків позовної давності до вимог щодо стягнення збитків за скид недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За результатами проведеної перевірки скидів недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 позивачем складена претензія №07-8/2559 від 29.10.2019, яка направлена на виконання відповідачу (т. 1 а.с. 65-67).

З листа КП "НЛДКГ" від 22.03.2021 №276 (т. 1. а.с. 79), скерованого на адресу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, вбачається, що відповідно до претензії №07-8/2559 від 29.10.2019 останнім проведено наступні відшкодування: у грудні 2019 року - 2000 грн, у лютому 2020 року - 8255 грн, у січні 2021 року - 10000 грн та у лютому 2021 року - 1000 грн. Станом на 23.03.2021 залишок боргу становить 13 766,05 грн. Вказаний факт відповідач також підтверджує у поданому відзиві на позов.

Таким чином, упродовж грудня 2019 - лютого 2021 років відповідачем згідно з претензією №07-8/2559 від 29.10.2019 відшкодовано 21 255 грн із загальної суми претензії - 35 021,05 грн, залишок боргу становив 13 766,05 грн, які і увійшли до позовних вимог прокурора.

З огляду на викладене, в даному випадку строк позовної давності перерваний 03.12.2019 сплатою відповідачем коштів в рахунок погашення боргу (платіжне доручення №302 від 03.12.2019), згідно із претензією від 29.10.2019 (т. 1 а.с. 221).

Одночасно господарський суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, Методика № 389, на підставі якого розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди. З підстав викладеного господарський суд вважає за можливе стягнути суму 36 607,74 грн як збитки, згідно з редакцією вимог прокурора.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" (вул. Дружби, 70-Б, смт Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200, ідентифікаційний код 22220950) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103, ідентифікаційний код 43877118) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотних вод в сумі 36 607,74 грн за наступними реквізитами: UА488999980333199331000011535 ГУК у Кіровоградській області/тг с-ще Новг./24062100, ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998.

Стягнути з Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" (вул. Дружби, 70-Б, смт Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200, ідентифікаційний код 22220950) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. В.Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Знам`янській окружній прокуратурі (znamyanka@kir.gp.gov.ua), Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (pdn@die.gov.ua), Комунальному підприємству "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" (вул. Дружби, 70-Б, смт Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28200), Кіровоградській обласній прокуратурі (oblprokuratura@kir.gp.gov.ua).

Повне рішення складено 27.01.2022.

Суддя М.С. Глушков