Ухвала суду № 102796945, 26.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.01.2022Справа № 910/17639/21

За позовомДержавного підприємства "Укркосмос"доМіністерства фінансів Українитретя особа,яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: - Державне космічне агентство Українипровизнання пункту Договору в частині строку відшкодування витрат недійсним та про зобов`язання змінити пункт Договору Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін: від позивача:Штіфонов П.С. - представник за довіреністю;від відповідача:Гавриляко О.М. - представник за довіреністю;від третьої особи:не з`явився.ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17639/21 за позовом Державного підприємства "Укркосмос" до Міністерства фінансів України відповідно до яких просить суд:

- визнати п. 6.3. договору № 28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України (в редакції Додаткового договору № 2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) в частині визначення моменту початку відшкодування витрат недійсним;

- змінити п. 6.3. договору № 28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України (в редакції Додаткового договору № 2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) у зв`язку з істотною зміною обставин та викласти його в наступній редакції: "У разі виникнення витрат, відшкодувати ці витрати за рахунок надходжень від використання ресурсу супутника зв`язку протягом 8 (восьми) років щоквартально рівними частинами шляхом перерахування відповідної суми на користь держави Україна на вказаний Міністерством рахунок Державної казначейської служби України у валюті Кредиту (або національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу)".

Ухвалою від 08.11.2021 призначено підготовче засідання на 02.12.2021.

02.12.2021, напередодні підготовчого засідання позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 6.3., 6.4, 8.3. договору 28010-02/137 та заборони стягнення коштів з позивача до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

За наслідками дослідження вимог заяви про забезпечення позову, наведеного позивачем обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, судом встановлено підстави, які вказують на необхідність на отримання додаткових пояснень від позивача та відповідача для вирішення такої заяви.

Крім того, оскільки, ДП "УКРКОСМОС" утворено ДКА та належить до його сфери управління, а Агентство як державний замовник національної супутникової системи зв`язку є відповідальним за задоволення пріоритетних державних потреб у реалізації проекту створення національної супутникової системи зв`язку, то суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення його до участі в справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Суд вирішив відкласти підготовче засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України на 26.01.2022 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

08.12.2021 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подано письмові заперечення проти заяви про забезпечення позову.

Третьою особою, у свою чергу, 22.12.2021 надані письмові пояснення по справі на підтримку позову, а 25.01.2022 заявлено про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Безпосередньо в підготовчому засіданні 26.01.2022 представник позивача наполягав на вжитті заходів забезпечення позову, надав усні пояснення по справі та долив копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 640/4933/21.

Представник відповідача, у свою чергу, проти заяви про вжиття заходів забезпечення заперечив у повному обсязі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з урахуванням доводів представників позивача та відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Положеннями ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

При розгляді заяви взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На обґрунтування заяви про забезпечення позивач посилається, зокрема, на таке:

- спір виник в результаті не врегулювання між сторонами справи питання про внесення змін до договору № 28010-2/137 від 15.12.2009 в частині початку строку відшкодування витрат до державного бюджету на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1377 від 26.12.2011 "Деякі питання створенні національної супутникової системи зв`язку";

- з огляду на умови договору на позивача покладається надмірний фінансовий тягар, що у свою чергу порушує фінансову стабільність Підприємства;

- забезпечення позову в даному випадку це гарантія захисту прав та інтересів держави Україна, оскільки договір № 28010-02/137 заснований на державному замовлені, цивільні права та обов`язки сторін виникли безпосередньо із їх дій, які передбачені актами цивільного законодавства (в тому числі й постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1377).

Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

Зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Крім того, позивач фактично просить заборонити відповідачу виконувати оспорювані положення договору, а така вимога є тотожною позовній вимозі, що суперечить статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду спору по суті судом.

Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідача.

Факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань чи неналежного його виконання не є встановленим і підлягає доведенню під час вирішення справи по суті та саме по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, оскільки зі змісту заяв реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається, то у суду відсутні підстави для задоволення заяви Державного підприємства "Укркосмос" про забезпечення позову.

Керуючись приписами ст. ст. 120, 138, 140, 219, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Укркосмос" про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано - 27.01.2022

Суддя Ю.О.Підченко