Рішення № 102796627, 26.01.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/172/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 Справа № 908/3368/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154)

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34)

про стягнення 43269,34 грн.

22.11.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. № 191121-75297/к від 19.11.2021 (вх. № 3607/08-07/21 від 22.11.2021) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 43269,34 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 справу № 908/3368/21 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3368/21 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/172/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 993, 1188 ЦК України, ст., ст. 2, 27 Закону України «Про страхування», ст., ст. 9, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та заявлені з наступних підстав: позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О від 13.02.2020, укладеного з ОСОБА_1 , внаслідок настання страхової події – дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.02.2021, виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 43269,34 грн., а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність водія транспортного засобу «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 , з вини якого трапилась ДТП, застрахована в ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» на підставі полісу ЕР № 200152981. Позивачем 05.03.2021 та 28.05.2021 на адресу відповідача направлялися, відповідно, претензія вих. № 050321-7981р на суму 35853,34 грн. і вих. № 280521-13931р на суму 7416,00 грн. щодо виплати страхового відшкодування (регресний платіж) в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування», які відповідачем залишені без відповіді та задоволення. На підставі зазначеного, позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 43269,34 грн. (з урахуванням франшизи в розмірі 0,00 грн., встановленої в полісі ЕР № 200152981). Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2021 у справі № 908/3368/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 13.12.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а позивачу запропоновано у строк не пізніше 28.12.2021, у разі отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, подати письмову відповідь на відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача.

16.12.2021 до служби діловодства господарського суду Запорізької області від ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» надійшов Відзив на позовну заяву вих. № 10206 від 13.12.2021 (вх. № 26166/08-08/21 від 16.12.2021), відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 43269,34 грн. в повному обсязі. Разом із тим, посилаючись на ч. 6 ст. 126 ГПК України, відповідач просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та присудити до стягнення 1000,00 грн. витрат на допомогу адвоката. Підставою для зменшення витрат на правову допомогу відповідач вважає ті обставини, що дана справа не є складною, справа є малозначною та підготовка позовної зави не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, відповідач просить суд відмовити в стягненні витрат на проведення експертизи у розмірі 10000,00 грн.

За приписами ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові коти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається з конверту, в якому Відзив на позовну заяву вих. № 10206 від 13.12.2021 надійшов до служби діловодства суду, на пошту він був наданий для відправлення 13.12.2021.

Таким чином, суд вважає, що ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» належним чином скористалося своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк надало відзив на позовну заяву, а тому відзив на позовну заяву ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» приймається судом до розгляду та залучається до матеріалів справи № 908/3368/21.

Позивач на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України надав Відповідь на відзив вих. № 76193/к від 22.12.2021 (вх. № 27016/08-08/21 від 29.12.2021), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача щодо зменшення витрат на правову допомогу, вважає, що відповідач не довів які саме із вказаних в акті наданих послуг та детальному описі виконаних робіт (наданих послуг) роботи (послуги) не підлягають відшкодуванню повністю або частково. На підставі викладеного, позивач наполягає на стягненні з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Як вбачається з поштової накладної «Укрпошта» № 0600014700797 та конверту, в якому Відповідь на відзив вих. № 76193/к від 22.12.2021 надійшла до служби діловодства суду, на пошту вона був надана для відправлення 22.12.2021.

Таким чином, суд вважає, що ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» належним чином скористалося своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк надало відповідь на відзив на позовну заяву, а тому відповідь на відзив на позовну заяву ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» приймається судом до розгляду та залучається до матеріалів справи № 908/3368/21.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 26.12.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 26.01.2022.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

13.02.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О «ALL RISKS» (надалі – Договір), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим наземним транспортним засобом, а саме – автомобілем «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 та додатковим обладнанням, вказаним в розділах 5, 6 Договору, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .

17.02.2021 о 07 год. 47 хв. в місті Одеса по вул. Французький бульвар, 26/1 сталася ДТП за участю автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (власник автомобіля ОСОБА_1 ) та автомобіля «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 (власник автомобіля ОСОБА_4 ).

Внаслідок вказаної ДТП з вини водія транспортного засобу «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 сталося зіткнення з транспортним засобом «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно із довідкою Національної поліції України № 3021049437192591 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2021 у справі № 522/3837/21, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України.

Вказаною вище постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2021 у справі № 522/3837/21 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вих. № 12729 від 02.03.2021, складеного Суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 та Ремонтної калькуляції № 12729 від 02.03.2021 загальна вартість відновлення автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 становить 46634,40 грн.

Натомість, згідно рахунка на оплату № 0000000608 від 22.02.2021 на суму 35853,34 грн., виставленого ТОВ «Мерідіан Плаза», та рахунку-фактури № ША-00001379 від 21.05.2021 на суму 7416,00 грн., виставленого ФОП Швець О.В., загальна вартість відновлення автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 склала 43269,34 грн.

За умовами п., п. 12.2, 12.3 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О від 13.02.2020 розмір безумовної франшизи по випадкам повна загибель транспортного засобу в наслідок настання ДТП та збитки в наслідок ДТП, що призвели до пошкодження транспортного засобу, складає 0,00 грн.

Відповідно до п. 23.1 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О від 13.02.2020 у випадку сплати страхового платежу за Договором одноразово згідно з розділом 11 Договору, про що зазначено в розділі 14 Договору, Договір набуває чинності з 00-00 години дня, зазначеного в Договорі як дата початку його дії, але не раніше 00-00 години дня, наступного за днем надходження страхового платежу, вказаного в розділі 11 Договору, у повному обсязі на поточний рахунок чи до каси Страховика і дії до 24-00 години дня, зазначеного в Договорі як дата закінчення його дії.

Згідно з п., п. 14.3, 14.4 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О від 13.02.2020 строк сплати страхового платежу (до вказаної дати включно) – 08.3.20220, період дії Договору (до вказаної дати включно) – 08.03.2021.

Таким чином, Договір добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О від 13.02.2020 діяв станом на час дорожньо-транспортної пригоди 17.02.2021.

Письмових доказів, якими спростовується зазначене, матеріали справи не містять.

Позивачем затверджено Страховий акт № 006.00326721-1 від 26.02.2021, згідно із яким у зв`язку із настанням 17.02.2021 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 35853,34 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок ТОВ «Мередіан Плаза».

Розмір страхового відшкодування розраховано наступним чином:

35853,34 грн. (вартість відновлення автомобіля) – 0,00 грн. (безумовна франшиза за умовами договору) = 35853,34 грн.

Крім того, позивачем затверджено Страховий акт № 006.00326721-2 від 25.05.2021, згідно із яким у зв`язку із настанням 17.02.2021 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 7416,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок ФОП Швець О.В.

Розмір страхового відшкодування розраховано наступним чином:

7416,00 грн. (вартість відновлення автомобіля) – 0,00 грн. (безумовна франшиза за умовами договору) = 7416,00 грн.

Позивачем здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 35853,34 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 10389274 від 01.03.2021, а також здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 7416,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 282247734 від 26.05.2021.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі) згідно із Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200152981 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 , згідно Полісу № ЕР/200152981 застрахована відповідачем, позивачем на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 13.05.2021 направлялися Претензія вих. № 050321-7981р від 05.03.2021 на виплату страхового відшкодування (регресний платіж) в розмірі 35853,34 грн. та Претензія вих. № 280521-13931р від 28.05.2021 на виплату страхового відшкодування (регресний платіж) в розмірі 7416,00 грн. в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідачем вказані претензії позивача на виплату страхового відшкодування (регресний платіж) залишена без відповіді та задоволення.

На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 43269,34 грн. з урахуванням розміру франшизи, встановленої в Полісі № ЕР/200152981 (35853,34 грн. + 7416,00 грн. – 0,00 грн. = 43269,34 грн.)

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 227/20-Т/О від 13.02.2020 у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено Страхувальнику ( ОСОБА_1 ) страхове відшкодування в загальному розмірі 43269,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 10389274 від 01.03.2021 і № 282247734 від 26.05.2021.

Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу № ЕР/200152981 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу «Renault Megane» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 17.02.2021.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку – позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до наявних в матеріалах справи рахунку на оплату № 0000000608 від 22.02.2021 на суму 35853,34 грн., виставленого ТОВ «Мерідіан Плаза», та рахунку-фактури № ША-00001379 від 21.05.2021 на суму 7416,00 грн., виставленого ФОП Швець О.В., загальна вартість відновлення автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 склала 43269,34 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.

Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 43269,34 грн. належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, про які зазначалося раніше.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200152981 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн., а франшиза становить 0,00 грн.

При цьому, приймаючи до уваги положення ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) – це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс * (1- Ез), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах № 910/3650/16, № 910/32969/15, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Таким чином, ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО», як Страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, в силу положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу лише витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження).

Згідно з розрахунками позивача до Страхових актів № 006.00326721-1 від 26.02.2021 і № 006.00326721-2 від 25.05.2021 коефіцієнт фізичного зносу складових транспортного засобу «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 , що підлягають заміні, становить 0 %.

Отже, вартість матеріального збитку автомобіля «Lexus RX300» д.р.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП розрахована на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно до спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та складає з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, що підлягають заміні, 43269,34 грн.

Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Як вже зазначалося раніше, Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200152981 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.

На підставі наведеного, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, що підлягають заміні, та з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом № ЕР/200152981 у сумі 43269,34 грн. є обґрунтованою.

З письмових доказів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на час вирішення справи судом відповідач шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 43269,34 грн. позивачу не відшкодував.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що зазначив у Відзиві на позовну заяву вих. № 10206 від 13.12.2021 (вх. № 26166/08-08/21 від 16.12.2021).

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 43269,34 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольняються судом в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи приписи зазначених норм закону, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, за відповідною ухвалою, судового збору в розмірі 1135,00 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем платіжним дорученням № 66173838 від 15.11.2021 при зверненні до суду з позовом у даній справі, у зв`язку із визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1135,00 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем, покладається на відповідача.

Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 2000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021, укладеного з адвокатом Даниловим А.Г., копію Акту виконаних робіт № 908/3368/21 від 03.12.2021 до Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021, копію рахунку № 908/3368/21 від 03.12.2021 на оплату послуг з надання правової допомоги на суму 2000,00 грн. Також, суду надано копію платіжного доручення № 71480973 від 08.12.2021 на суму 2000,00 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 2000,00 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті виконаних робіт № 908/3368/21 від 03.12.2021 до Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021.

Відповідач заперечив проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., оскільки вважає її неспівмірною щодо складності даної справи, а також занадто завищеною з огляду на обсяги наданої адвокатом правової допомоги та змісту цієї допомоги. У зв`язку із цим відповідач просить суд зменшити витрати на оплату допомоги адвоката до 1000,00 грн.

Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт № 908/3368/21 від 03.12.2021 до Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021, а час, витрачений на складання та подання цих документів, є обґрунтованим, оскільки виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Приймаючи до уваги предмет спору, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до Акту виконаних робіт № 908/3368/21 від 03.12.2021), суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 2000,00 грн. є співрозмірним категорії спору, наданому об`єму адвокатських послуг.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Стосовно клопотання відповідача про відмову в покладенні на нього витрат на проведення експертизи розмірі 10000,00 грн., то судом це клопотання відхиляється як необгрунтоване, оскільки про такі витрати позивачем заявлялося лише в попередньому (орієнтовному) розрахунку і остаточно про такі витрати позивач не наголошував і не заявляв про їх покладення на відповідача.

Керуючись ст., ст. 46, 123, 126, 129, 191, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 43269,34 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154, ідентифікаційний код юридичної особи 33908322) 43269 (сорок три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 34 коп. страхового відшкодування, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Арсенал Страхування», (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154, ідентифікаційний код юридичної особи 33908322) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1135,00 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору, сплаченого позивачем платіжним дорученням № 66173838 від 15.11.2021 при зверненні до суду з позовом у справі № 908/3368/21, у зв`язку із визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Повне судове рішення складено « 26» січня 2022 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.