Ухвала суду № 102794675, 27.01.2022, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/731/21

Провадження № 2/581/22/22

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2022 року селище Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Сізов Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

Із 3 березня 2021 року вона працює на посаді начальника Липоводолинського відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Роменського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 8 грудня 2021 року № 525-к її відсторонено від роботи, оскільки вона ухилилася від проведення обов`язкового щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої вірусом SARS-СоV-2.

Зазначає, що дії відповідача вчинені всупереч Конституції України, трудового законодавства України, зокрема: ст. 46 КЗпП України, яка не передбачає відсторонення працівників від роботи за відсутності вказаного щеплення; ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України, яка вказує на необхідність попередження працівника не пізніше ніж за два місяці щодо істотної зміни умов праці. Зауважує, що в трудовому договорі та інших документах, що укладені з відповідачем та стосуються сфери трудового права, відсутній обов`язок позивача робити, час від часу, профілактичні щеплення від коронавірусної хвороби COVID -19. Вказує на відсутність передбаченого ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби лише за наявності якого працівника можна не допустити до роботи. Доводить, що ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та наказ МОЗ України від 4 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» є такими, що не відповідають статті 24 Конституції України.

За наявності вказаних обставин, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про відсторонення її від роботи та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 8 грудня 2021 року до дня поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи провести у спрощеному порядку без виклику та повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частина 5 статті 279 ЦПК України вказує, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачем 24 грудня 2021 року, відповідачем 28 грудня 2021 року отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі, а останнім і копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Таким чином, у межах цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності державного органу стосовно його службовця чи посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями її відсторонення від роботи.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спір у цій справі пов`язаний з проходженням служби в державному органі, є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи положення ч. 1, 2 ст. 20 КАС України, які визначають предметну юрисдикцію адміністративних судів, суд дійшов висновку, що зазначена справа підсудна Сумському окружному адміністративному суду:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

Роз`яснити позивачеві право звернутися із вказаним позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д. В. Сізов