Ухвала суду № 102793958, 19.01.2022, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/293/22

2-а/310/39/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

19 січня 2022 рокум. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Черткова Н.І., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Іванова Артема Львовича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Коробко С.Є. звернувся в Бердянський міськрайонний суд Запорізької області з адміністративним позовом до поліцейського Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Іванова А.Л., Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адмністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заві позивач зазначив, що відповідно до ст. 288 КУпАП він звільнений від сплати судового збору. Зазначене твердження позивача не відповідає дійсності з огляду на наступне.

18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 543/775/17, де роз`яснила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі висновки Великої Палати Верховного Суду суд першої інстанції зобов`язаний враховувати відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн. Саме такий розмір судового збору підлягає до сплати ОСОБА_1 за подачу даного позову, а документ, який це підтверджує, повинен бути наданий суду.

Судовий збір у розмірі 496,20 грн. позивач повинен сплатити на р/р UA648999980313191206000008455, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Бердянськ /22030101,код отримувача(ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті), судовий збір за позовом _____, Бердянський міськрайонний суд, код ЄДРПОУ суду 37381363.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя вважає необхідним залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання квитанції про сплату судового збору у розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції Іванова Артема Львовича, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – залишити без руху.

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали.

У разі неусунення недоліків у встановлений строк заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Черткова