Рішення № 102792830, 26.01.2022, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3915/21

номер провадження 2/695/552/22

26 січня 2022 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю секретаря – Біліченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини, починаючи з моменту пред`явлення позову. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що сторони перебували у шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 . Дитина проживає з матір`ю, повністю знаходиться на її утриманні. Позивач вказує, що станом на день звернення з позовом до суду, з відповідачем проживають разом, але подано позов до суду про розірвання шлюбу, відповідач практично не займається вихованням дитини, від надання допомоги на утримання дитини ухиляється. Також позивач зазначає, що відповідач є працездатною особою, на даний час працює за кордоном у Польщі, не має жодних інших аліментних зобов`язань, що у сукупності свідчить про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти на неповнолітню дитину у заявленому розмірі. 25 січня 2022 року судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України отримано інформацію з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦНАП України в Черкаській області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача. Ухвалою судді від 06.01.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України з повідомлення сторін. Позивач, повідомлена належним чином про дату, місце та час судового засідання, до зали судових засідань не прибула, надіслала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та просила розглядати справу у її відсутність. Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надсилав. До початку судового засідання відповідач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке. Сторони є батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 20.05.2009. Відповідно до довідки Житлово-будівельного кооперативу №7 від 22.12.2021 № 25 позивач разом з сином ОСОБА_4 зареєстровані та проживають: АДРЕСА_1 . Статтею 2 Конвенції Організація Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка підписана Україною 21.02.1990, та ратифікована Постановою Верховної Гади Української РСР від 27.02.1991 № 7К9-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини. У статті 3 Конвенції Організація Об`єднаних Націй визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, а держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей. Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування. Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно з ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття. Частиною 3 ст.181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Нормами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 перебуває на утриманні позивачки і потребує матеріальної допомоги, відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців або інших аліментних зобов`язань не має, у зв`язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При вирішенні спору судом враховано, що відповідач проти призначення аліментів, розміру та способу їх стягнення не заперечує, будь-яких доказів на спростування доводів позивача в тому числі розміру заявлених нею аліментних платежів не надав. Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Таким чином, на підставі викладеного вище, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю. Частиною 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у даній справі, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити повністю. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову – тобто з 30 грудня 2021 і до повноліття дитини. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп., який зарахувати на рахунок: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів 22030106. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання. Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. 354-356 ЦПК України. Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ) .

Суддя А.В. Ватажок - Сташинська