Ухвала суду № 102789356, 26.01.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/730/22

1-кс/219/244/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року м. Бахмут, Донецької області

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Рибкіна Н.М., за участю: секретаря судового засідання Бібік Н.М., прокурора Гогенко В.Ю., слідчого Медведчука М.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Подлуцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Бахмут клопотання слідчого СВ Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Медведчука М.П., погодженого з прокурором Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Гогенко В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дебальцеве, Донецької області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, який на утриманні не має неповнолітніх та малолітніх дітей, раніше неодноразово судимого: 11.12.2006 Артемівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 06.04.2010 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 19.08.2010 Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців позбавлення волі в силу ч. 4 ст. 70 КК України , поглинуто до 1 року позбавлення волі; 06.12.2010 Дебальцевським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 08.11.2013 Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 25.06.2019 Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі на підставі ухвали Селидівського міського суду від 08.10.2021 року № 242/5014/21 звільнений умовно- достроково від відбування покарання на 1 рік 26 днів, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого відділу Бахмутського районного відділу поліції ГУ НП в Донецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052150000014 від 04.01.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

26.01.2022 року слідчий Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області Медведчук М.П. за погодженням із прокурором Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Гогенко В.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених в ньому. Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим,

що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, даний запобіжний захід просять обрати з метою усунення таких ризиків, як: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, та суворість покарання за кримінальні правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Захисник Подлуцький А.М. заперечував проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що підозрюваний з`являється на всі виклики слідчого, з`явився до суду, винним себе у скоєнні злочинів визнає, намірів переховуватися не має, є постійне місце мешкання. Просить застосувати відносно підозрюваного домашній арешт за місцем мешкання, або визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти обгрунтованості підозри не заперечував, винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, розкаюється у вчиненому, пояснив, що мешкає у квартирі один, не працює, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх утриманців не має, заявлені клопотання захисника підтримує.

За матеріалами клопотання вбачається, що що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 січня 2022 року о 02 год. 30 хв., прийшов до свого знайомого ОСОБА_2 , мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , де в приміщені гаражу, який є прибудовою до житлового будинку, спільно з співмешканкою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , почали вживати спиртні напої. Під час вживання спиртного, ОСОБА_1 побачив на дивані в середині гаражу мобільний телефон марки «Impression A554» у корпусі чорного кольору, який стояв на зарядці та належав ОСОБА_3 , в цей час у нього виник умисел на вчинення крадіжки телефону та звернення його у свою власність.

Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, лівою рукою взяв з дивану мобільний телефон марки «Impression A554» у корпусі чорного кольору вартістю 500 грн. 00 коп. та поклав його собі до лівої кишені надягнутої на ньому куртки, тим самим вчинив його крадіжку, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В результаті умисних, протиправних, злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_1 , 03 січня 2022 року о 17 год. 00 хв., перебуваючи біля магазину «Альянс», розташованого за адресою Донецька область Бахмутський район , м. Світлодарськ, буд. 16, зустрів раніше знайомого ОСОБА_4 , мешканця за адресою АДРЕСА_3 , з яким почав спільно вживати спиртні напої. Після вживання деякої кількості алкоголю, так як ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 запропонував йому, проводити його до дому, нащо останній погодився. Далі, того ж дня о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зайшли до середини третього під`їзду будинку АДРЕСА_2 та присіли на сходи між першим та другим поверхами багато поверхового будинку, покурити та поспілкуватись, в цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на незаконне відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном ОСОБА_4 , марки «VIVO» моделі 1902, оперативна пам`ять 4 Gb, загальна пам`ять 128 Gb в корпусі синього кольору без чохла, який ОСОБА_1 бачив в руках у останнього.

Далі, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, керуючись раптово виниклим корисливим мотивом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, встав зі сходів та ставши обличчям до обличчя ОСОБА_4 , скориставшись тим, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, відкрито викрав майно останнього, а саме вхопився своїми руками за руки ОСОБА_4 та ривком вирвав його мобільний телефон марки «VIVO» моделі 1902, оперативна пам`ять 4 Gb, загальної пам`яті 128 Gb в корпусі синього кольору без чохла у робочому стані вартістю 2600 грн. 00 коп. в середині якого знаходилась сім карта оператора МТС ( НОМЕР_1 ) та картка пам`яті на 8 Gb, які цінності для потерпілого ОСОБА_4 не представляють.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті умисних, злочинних, протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 2600 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці), вчиненій повторно, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Відомості до ЄРДР за фактом ймовірного вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, внесені 04.01.2022 року.

21.01.2022 року о 17 год 00 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 не затримувався.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні вагомими доказами, а саме: протоколами оглядів місця події, свідченнями свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, оглядами предметів, протоколами пред`явлення речей для впізнання, речовими доказами, показами підозрюваного ОСОБА_1 .

Таким чином, встановлені достатні підстави обґрунтовано підозрювати

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185КК України та ч.2 ст. 186 КК України, який згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та карається позбавленням волі на строк до 6 років.

Частиною 1 та 2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема, окрім: - як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Разом з тим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості та дотримання балансу між можливими наслідками звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб.

Слідчий суддя зазначає, що прокурором у судовому засіданні доведено ймовірність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, та суворість покарання за кримінальні правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Так, ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні злочинів, один з яких являється тяжким, який вчинив в період умовно-дострокового звільнення, ніде не працює, не має стійких соціальних зв`язків, за місцем мешкання характеризується задовільно, може впливати на свідків та потерпілих, що мешкають з останнім в одному населеному пункті, спробувати переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші обставини.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, який вчинив в період умовно-дострокового звільнення, ніде не працює, не має стійких соціальних зв`язків, за місцем мешкання характеризується задовільно, може впливати на свідків та потерпілих, що мешкають з останнім в одному населеному пункті, спробувати переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків в описаних кримінальних провадженнях, оскільки сам ОСОБА_1 , з метою уникнути покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується викладеними обставинами. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, не вчиняти інші кримінальні правопорушення. У зв`язку з викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він перебуваючи на волі може вчинити інший злочин, або вчинити протиправні дії відносно свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, що дає підстави вважати що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить покладених на нього обов`язків, і також не виключається можливість переховування ОСОБА_1 в іншій області, в інших містах, перейти на тимчасово окуповані території Донецької області НЗФ так названої «ДНР та ЛНР», тим самим переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того враховуючи, що ОСОБА_1 є особою яка раніше неодноразово судима за корисливі злочини та те, що 25.06.2019 Артемівським міськрайонним судом Донецької області ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та якому обрано покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який на підставі ухвали Селидівського міського суду від 08.10.2021 року № 242/5014/21 звільнений умовно достроково від відбування покарання на 1 рік 26 днів, та який після звільнення умовно-достроково, вчинив два корисливих кримінальних правопорушення, одне з яких відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваного покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Таким чином, враховуючи викладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2481 грн. х 20 = 49 620 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183-184,193-196,309,310,395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області Медведчука М.П., погоджене прокурором Бахмутської окружної прокуратури Гогенко В.Ю. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052150000014 від 04.01.2022 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України - задовольнити.

Обрати запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 38 ( тридцять вісім) днів з моменту його затримання з 26 січня 2022 року по 04 березня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 04 березня 2022 року включно.

У разі внесення застави в розмірі 49620 ( сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять)гривень 00 копійок за наступними реквізитами :

рахунок отримувача UA 828201720355259003000011792, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ,м.Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172, підозрюваним чи іншою особою за згодою підозрюваного ОСОБА_1 , він підлягає звільненню з-під варти.

У такому разі на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти наступні зобов`язання:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі міста Світлодарськ, Донецької області;

-повідомляти про зміну місця свого проживання;

-не спілкуватись у будь-який спосіб взагалі із свідками та потерпілими у провадженні;

- у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 04 березня 2022 року та може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Н.М.Рибкіна