Ухвала суду № 102787621, 31.05.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3575/14-ц

провадження № 6/361/42/21

31.05.2021

УХВАЛА

Іменем України

31 травня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та гарантія”, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра”, ОСОБА_1 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія” (далі – ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” або Товариство) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” (далі – ПАТ КБ “Надра” або Банк) у цивільній справі № 361/3575/14-ц за позовом ПАТ КБ “Надра” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 21 квітня 2020 року між ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” та ПАТ КБ “Надра” було укладено договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, згідно із яким Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зокрема, за кредитним договором від 11 серпня 2008 року № 415/П/27/2008-840, укладеним між Банком і ОСОБА_1 .

Заявник ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” у судове засідання не з`явилося, подало заяву до суду, у якій просило суд розглянути справу у відсутність заявника, заяву підтримує в повному обсязі.

Інші учасники справи, у тому числі й боржник ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд вони не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2014 року, ухваленим у цивільній справі № 361/3575/14-ц, позов ПАТ КБ “Надра” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, у рахунок погашення заборгованості останнього за укладеним із Банком кредитним договором № 415/П/27/2008-840 від 11 серпня 2008 року в розмірі 4923495 грн. 79 коп. звернуто стягнення на належні ОСОБА_1 на праві власності 6 земельних ділянок для ведення садівництва.

21 квітня 2020 року між ПАТ КБ “Надра” та ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” укладено договір № GL3N415722 про відступлення права вимоги, згідно із яким ПАТ КБ “Надра” відступило, а ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту та договором іпотеки, укладеними між Банком і ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку № 1 до цього договору.

У ч. ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа “Горнсбі проти Греції”, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ч. 1 ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, та її заміна новим кредитором (правонаступником).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з наведеного, враховуючи те, що за умовами договору про відступлення прав вимоги від 21 квітня 2020 року ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” набуло права вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить боржнику ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що заява Товариства про заміну сторони стягувача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та гарантія” (код ЄДРПОУ 38750239) у цивільній справі № 361/3575/14-ц про стягнення із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 415/П/27/2008-840 від 11 серпня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра” та ОСОБА_1 , у розмірі 4923495 (чотири мільйони дев`ятсот двадцять три тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн. 79 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно із договором іпотеки від 11 серпня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.