Рішення № 102787412, 13.01.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/45/22

Провадження № 2-о/163/5/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису (заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; відділ у справах дітей, сім`ї та молоді виконавчого комітету Любомльської міської ради),

в с т а н о в и в :

У заяві ОСОБА_1 просить видати обмежувальний припис відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_2 .

Вимоги обґрунтувала тим, що укладений із ОСОБА_2 шлюб розірваний рішенням суду від 09 квітня 2020 року. У шлюбі у них народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Воназ дітьми проживає окремо від ОСОБА_2 . Останнім часом їх відносини погіршились на фоні зловживання колишнім чоловіком алкоголю, під дією якого він погрожує фізичною розправою, від чого страждає вона та діти. ОСОБА_2 своїми протиправними діями робить неможливим її та дітей проживання у будинку батьків, через що неодноразово викликала працівників поліції. Стосовно ОСОБА_2 були складені протоколи про вчинення насильства в сім`ї, він притягувався до адміністративної відповідальності. Крім цього, щодо нього по факту нанесення їй легких тілесних ушкоджень було запроваджене кримінальне провадження та складений обвинувальний акт. Зважаючи на постійні погрози та заподіяння шкоди, вона побоюється за власне життя та життя дітей, на очах яких відбуваються усі насильницькі дії зі сторони ОСОБА_2 . Тому, вважаючи себе особою, яка зазнала домашнього насильства, на підставі положень Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" просила видати обмежувальний припис строком на шість місяців, яким заборонити ОСОБА_2 : перебувати в місці її та дітей проживання; наближатися ближче ніж на 100 метрів до цього місця проживання; заборонити вести листування, телефонні переговори, розмови в соціальних мережах та месенджерах або контактувати з нею через інші засоби зв`язку і через третіх осіб.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити. Вказала, що окрім психологічних та фізичних страждань, ОСОБА_2 заподіює їй матеріальної шкоди, оскільки своїми діями знищує майно по місцю її проживання (б`є вікна, ламає двері, кущі на подвір`ї тощо).Від дій ОСОБА_2 у дітей виникають стреси та панічні атаки.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив наведених заявником у заяві та в судовому засіданні фактів домашнього насильства, а також не заперечив проти видачі відносно нього обмежувального припису за змістом обмежень, викладених у заяві.

Від начальника відділу у справах дітей, сім`ї та молоді Любомльської міської ради електронною поштою надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відділу, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду.

Аналізом доказів суд встановив такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 2007 року, який розірваний рішенням Любомльського районного суду від 09 квітня 2020 року (набрало законної сили07 серпня 2020 року).

У період шлюбу у них народилося двоє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .

Заявник ОСОБА_1 разом з дітьми проживає по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 у цьому ж селі по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 упродовж 2020 року тричі, а у 2021 році двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 .

Зокрема, постановою Любомльського районного суду від 24 лютого 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 170,00 гривень штрафуза те, що він о 10:35 годині 31 грудня 2019 року по місцю свого проживання в селі Городнє Любомльського району Волинської області вчинив насильство в сім`ї відносно своєї дружини ОСОБА_1 : ображав нецензурними словами, шарпав за одяг, спричинив фізичну біль, заподіявши шкоду її фізичному та психічному здоров`ю (справа № 163/39/20).

Постановою Любомльського районного суду від 06 квітня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні передбаченого ч.2 ст.1732 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 50 годин громадських робіт за те, що він біля 16:00 години 20 березня 2020 року по місцю свого проживання в селі Городнє Любомльського району вчинив насильство в сім`ї відносно своєї дружини ОСОБА_1 : ображав нецензурними словами, шарпав за одяг, заподіявши шкоду її фізичному та психічному здоров`ю (справа № 163/891/20).

Постановою Любомльського районного суду від 26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні передбаченого ч.2 ст.1732 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 60 годин громадських робіт за те, що він біля 14:00 години 20 серпня 2020 року по АДРЕСА_1 вчинив насильство в сім`ї відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , з якою проживають однією сім`єю: ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, намагався затіяти бійку, заподіявши шкоду її фізичному та психічному здоров`ю (справа № 163/2410/20).

Постановою Любомльського районного суду від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні передбаченого ч.1 ст.1732 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 170,00 гривень штрафу за те, що він біля 20:00 години 24 серпня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив насильство в сім`ї відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 : ображав нецензурними словами, шарпав за одяг, намагався затіяти бійку заподіявши шкоду її психічному здоров`ю (справа № 163/2078/21).

Постановою Любомльського районного суду від 19 листопада 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні передбаченого ч.2 ст.1732 КУпАП адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 340,00 гривень штрафу за те, що він близько 18:00 години 07 листопада 2021 року по АДРЕСА_1 вчинив насильство в сім`ї відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 : ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, заподіявши шкоду її психічному здоров`ю (справа № 163/2382/21).

Крім цього, щодо ОСОБА_2 були внесені відомості у ЄРДР за ч.1 ст.125 КК України та складено обвинувальний акт про те, що він біля 00:30 години 23 травня 2020 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 під час словесної суперечки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс декілька ударів руками в обличчя своїй колишній дружині ОСОБА_1 , чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження. Це кримінальне провадження ухвалою Любомльського районного суду від 29 жовтня 2020 року закрите, а ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі ст.45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям (справа № 163/2218/20).

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству"(далі – Закон № 2229-VIII). Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У пунктах 4, 14, 17 ст.1 Закону № 2229-VIII наведені визначення економічного, психологічного та фізичного насильства.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, серед іншого, належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.7 ст.1 Закону № 2229-VIII).

Частиною 3 статті 26 цього Закону № 2229-VIII передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ст.1 Закону № 2229-VIII).

Згідно із ч.4 ст.26 Закону № 2229-VIII обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Частиною четвертою статті 263ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 зроблено висновок про те, що, враховуючи положення Закону N 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), ає тимчасовимзаходом,виконуючим захиснута запобіжнуфункцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Отже, зважаючи на наведені норми ЗаконуN 2229-VIII, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд вбачає достатньо підстав вважати, що між заявницею і ОСОБА_2 як колишнім подружжям склалися вкрай неприязні відносини. На даний час вони не пов`язані сімейними зв`язками, спільним побутом і господарством, проживають окремо.

Сутички та конфлікти між ними вочевидь мають триваючий характер і переростають у насильницькі дії з боку ОСОБА_2 по відношенню до заявниці, як психологічного (образи, погрози, висловлювання нецензурними словами), фізичного (шарпання за одяг, спричинення фізичного болю, нанесення тілесних ушкоджень), так і економічного (пошкодження майна) характеру.

Такі дії ОСОБА_2 продовжував вчиняти і після того, як із заявницею почали проживати окремо, заїї місцем проживання.

Безумовно, така протиправна поведінка ОСОБА_2 негативно впливає на психіку дітей, їх розвиток і сприйняття навколишнього середовища.

Реальність побоювань заявниці агресивних дій ОСОБА_2 об`єктивно знайшла своє підтвердження дослідженими судовими рішення у справах про адміністративні правопорушення та кримінальній справі.

При цьому суд зважує на те, що закриття кримінального провадженняі звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за заподіяння заявниці легких тілесних ушкоджень мало місце з нереабілітуючої підстави.

Таким чином, обставини, на які посилається заявниця, об`єктивно підтвердились дослідженими в суді доказами, а також визнані самим кривдником, тому суд вважає необхідним для захисту її прав і свобод, а також інтересів дітей, встановити щодо ОСОБА_2 обмежувальний припис зі встановленням зазначених у заяві заборон, які узгоджуються із положеннями ч.2 ст.26 Закону № 2229-VIII.

З наведених підстав заява ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 294, 3505, 3506 ЦПК України,

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Видати щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає по АДРЕСА_2 , обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, яким визначити йому такі заходи тимчасового обмеження:

- заборонити перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 ;

- заборонити наближатися на відстань ближче 100 (ста) метрів до місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та їх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 ;

- заборонити вести листування, телефонні переговори, розмови в соціальних мережах та месенджерах або контактувати через інші засоби зв`язку із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особисто і через третіх осіб.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису повідомити відділення поліції № 1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також повідомити виконавчий комітет Любомльської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Заявник – ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Заінтересовані особи:

– ОСОБА_2 ; місце проживання – АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_4 ;

- Відділ у справах дітей, сім`ї та молоді виконавчого комітету Любомльської міської ради; місце знаходження - вулиця Незалежності, буд.23, місто Любомль Ковельського району Волинської області; ЄДРПОУ – 42558209

Дата складання повного судового рішення – 14 січня 2022 року.

Головуючий : суддя С.С.Чишій