Рішення № 102786710, 26.01.2022, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5002/21

Провадження № 2/740/119/22

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпусь І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №Z62.21268.003940741 від 15.05.2018 в розмірі 109 141,21 грн і понесених судових витрат у сумі 2 270 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 15 травня 2018 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено кредитний договір №Z62.21268.003940741.

Між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі -ТОВ «ФК «ЄАПБ») 02.12.2020 укладено договір факторингу № 12/89, відповідно до умов якого, ПАТ «Ідея Банк» відступало ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймняло права вимоги за плату та на умовах визначених Договором.

Згідно п. 2.2 Договору факторингу права вимоги, які ПАТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», передаються в розмірі заборгованості боржників перед ПАТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі Боржників, який є невід`ємною частиною укладеного Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № 12/89 від 02.12.2020 - Реєстру Боржників № 1 від 02.12.2020, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.21268.003940741 від 15.05.2018 у розмірі 109 141,21 грн, з яких: 49 212,08 грн - заборгованість за основним боргом; 16 323,46 грн - заборгованість за відсотками; 43 605,67 грн - заборгованість за комісіями.

На виконання п. 5.3 Договору факторингу згідно вимог ст.512-514, 516 ЦК України на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

У зв`язку з істотними порушеннями ОСОБА_1 умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних ОСОБА_1 до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Ухвалою від 14 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіславши до суду письмову заяву про розгляд справ за їх відсутності, підтримку позову та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно засобами поштового зв"язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України та через оголошення на веб-сайті судової влади України.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений, не подав відзив, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 15.05.2018 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №Z62.21268.003940741, згідно якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 50 000,00 грн. Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Банк надає кредит строком на 60 місяців. За умовами договору загальна вартість кредиту з урахуванням погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, плати за обслуговування становить 161 869,46 грн.

Випискою по рахунку на ім`я ОСОБА_1 підтверджується факт користування позичальником кредитними коштами та часткового погашення кредитної заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним станом на 02.12.2020 АТ "Ідея Банк" ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитними договором №Z62.21268.003940741 від 15.05.2018 у розмірі 109 141,21 грн.

02.12.2020 між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 12/89, відповідно до умов якого, ПАТ «Ідея Банк», передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» шляхом продажу належні Банку, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває у повному обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно п. 2.2 Договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуває права вимоги, у розмірі заборгованості боржників перед ПАТ «Ідея Банк», які визначені в Реєстрі Боржників, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до Реєстру Боржників за кредитними договорами, укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» - Додатку № 1 до Договору факторингу № 12/89 про відступлення прав вимоги від 02.12.2020 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.21268.003940741 від 15.05.2018 у розмірі 109 141,21 грн, з яких: 49 212,08 грн - заборгованість за основним боргом; 16 323,46 грн - заборгованість за відсотками; 43 605,67 грн - заборгованість за комісіями.

На виконання п. 5.3 Договору факторингу згідно вимог ст.512-514, 516 ЦК України на адресу ОСОБА_1 , зазначену в кредитному договорі, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування виплат по погашенню заборгованості за кредитним договором.

Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів за кредитним договором не виконує.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ "Ідея Банк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

За змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Беручи до уваги вищевказане, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом суду не надано, а відповідач в судове засідання не з`явився та не скористався своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2 270 грн.

Керуючись статтями 12, 18, 81, 141, 280, 282, ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 614, 625 ч. 1 ст. 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №Z62.21268.003940741 від 15.05.2018 у розмірі 109 141 грн 21 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 грн, а всього стягнути з нього 111 411 (сто одинадцять тисяч чотириста одинадцять) грн 21 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь