Ухвала суду № 102786316, 26.01.2022, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/870/21

Провадження № 1-кп/675/11/2022

У Х В А Л А

"26" січня 2022 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Гук-Миронюк Ю. Г., прокурора – Денесюка Р. В., потерпілого – ОСОБА_1 , обвинуваченого – ОСОБА_2 , захисника – адвоката Іванова А. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав клопотання прокурора Денесюка Романа Васильовича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12021244000000262 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді в Ізяславському районному суді Хмельницької області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор Денесюк Р. В. подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів, посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке скоєне у період іспитового строку, встановленого йому за попереднім вироком суду. Крім того, ОСОБА_2 має ряд непогашених судимостей, проживає у одному населеному пункті з потерпілим ОСОБА_1 і свідком ОСОБА_3 та перебуває з ними в дружніх відносинах, не має міцних соціальних зв`язків, відтак на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду або незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, що в сукупності свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Заслухавши доводи прокурора Денесюка Р. В., який підтримав клопотання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , потерпілого, обвинуваченого та його захисника адвоката Іванова А. Б., які заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, суд приходить до наступних висновків.

Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 331 КПК).

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу згідно з ст. 178 КПК України враховується: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно зазначатися про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд погоджується з твердженням прокурора про те, що на даний час ризики можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування обвинуваченого від суду або незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 , не зменшились.

Так, враховуючи дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, не одружений, офіційного місця роботи та зареєстрованого місця проживання не має, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, згідно обвинувального акту вказане правопорушення вчинене ним під час іспитового строку, встановленого за попереднім вироком суду, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду.

У даному кримінальному провадженні судовий розгляд не завершений, не допитані усі свідки, відтак існують ризики перешкоджання кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків з метою зміни їх показів на користь обвинуваченого, переховування від суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою обвинуваченого, враховуючи всі обставини кримінального провадження, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не забезпечать належної процесуальної поведінки і виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Частина 3 ст. 183 КПК України визначає, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цією статті.

З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_2 не має постійного джерела доходів, до затримання офіційно не працював, суд вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під час даного кримінального провадження, варто залишити попередньо визначеним – 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2022 року становить 124 050 грн 00 коп, з покладенням відповідних обов`язків, пов`язаних із застосуванням застави.

Суд вказує на призначення альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, при виконанні якого перебування обвинуваченого під вартою буде припинено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Денесюка Романа Васильовича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, по 26 березня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави у виді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора за кожною вимогою;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або перебування;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 березня 2022 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави. У разі невиконання цих обов`язків застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження і направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя В. І. Столковський