Рішення № 102786277, 24.01.2022, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/24616/21

н/п 2-а/766/200/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа№766/24616/21; провадження№2-а/766/200/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора патрульної поліції 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Ковальчука Єгора Олександровича (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5), Департаменту патрульної поліції в особі територіального підрозділу - Управління патрульної поліції в Одеській області (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача:

06 грудня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, у якому з урахуванням заяви від 16.12.2021 року просив скасувати постанову інспектора патрульної поліції 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Ковальчука Єгора Олександровича серії ЕАО №5110314 від 04.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позиція позивача:

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04 грудня 2021 року відносно позивача винесено постанову серії ЕАО №5110314 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в ній вказано, що 04.12.2021 року о 18-00 за адресою м. Одеса, вул. Канатна 7 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не увімкнув покажчик повороту ліворуч при об`їзді перешкоди чим порушив п. 9.2 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вказав, що винесення постанови безпосередньо на місці вчинення правопорушення (на дорозі), а не за місцезнаходженням відповідного органу, та без надання часу на реалізацію відповідних прав, є порушенням права особи, яка притягається до відповідальності.

По суті інкримінованого порушення вказав, що на відрізку дороги розмітки не було, а інтервал та стан дорожньої розмітки дозволяв рухатися не змінюючи смугу руху керуючись п. 11.1 ПДР.

У відповіді на відзив, поданій 14.01.2022 року позивач підтримав у повному обсязі заявлені вимоги. Вказав, що керуючись п. 11.1 ПДР на власний розсуд визначив смуги руху. Крім того, відсутність прив`язки до координат у відео-файлах та скріншотах наданих відповідачем унеможливлює доведення вини позивача в інкримінованому порушенні.

Позиція сторони відповідача :

11.01.2022 року на електронну адресу суду, а 14.01.2022 року засобами поштового зв`язку через канцелярію суду Єфіменко С.С , діючи в інтересах сторони відповідача на підставі довіреності, подав відзив на адміністративний позов з додатком у вигляді DVD-R диска з відео-файлами та стоп-кадрами.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що 04.12.2021 року о 18 годині 00 хвилин, в ході виконання службових обов`язків інспектором патрульної поліції 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Ковальчуком Є.О. за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 7 виявлено т/з «VOLKSWAGEN TIGUAN», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, який не увімкнув покажчик повороту ліворуч при об`їзді перешкоди, чим порушив п. 9.2.б. ПДР.

Вказав, що дорога, якою рухався позивач має щонайменше дві смуги для руху транспортних засобів в обох напрямках. Позивач здійснюючи об`їзд перешкоди, враховуючи габарити керованого ним транспортного засобу повинен був визначити, що ним здійснено виїзд на зустрічну смугу для руху транспортних засобів, а відтак, такий маневр потрібно було зробити, враховуючи дорожню обстановку, увімкнувши світловий покажчик повороту відповідного напрямку з метою попередження інших учасників дорожнього руху про намір здійснити такий маневр, однак, позивач, знехтував вимогами ПДР та подібних дій не вчинив.

За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510, 00 грн., шляхом винесення постанови. Вказує, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування та задоволення позову немає.

Викладаючи свою позицію у відзиві, відповідач нормативно обґрунтовував свої заперечення посилаючись на ПДР України, ст. ст. 222, 255, ч.5 ст.258 КУпАП, ст. ст. 23, 62 ЗУ «Про національну поліцію».

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.12.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.12.2021 року поновлено позивачу строк на звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 23.12.2021 року.

У зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 13.01.2022 року.

11.01.2022 року на електронну адресу суду Єфіменко С.С, діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, подав відзив на адміністративний позов.

У зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 24.01.2022 року.

14.01.2022 року через канцелярію суду Єфіменко С.С , діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, подав відзив на адміністративний позов з додатками.

14.01.2022 року позивач подав відповідь на відзив.

У час призначений для розгляду справи позивач не з`явився, 23.12.2021 року подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача про розгляд справи без його участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

04 грудня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У постанові серії ЕАО №5110314 від 04.12.2021 року, винесеній відносно позивача, зазначено, що 04.12.2021 року о 18:00:52 в м. Одеса по вул. Канатна, 7 ОСОБА_1 керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN TIGUAN», д.н.з. НОМЕР_1 не увімкнув покажчик повороту ліворуч при об`їзді перешкоди чим порушив п. 9.2.б ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно п. 7 постанови до неї додаються 001923 (8).

З позиції позивача інкриміноване правопорушення не відповідає дійсності, оскільки на відрізку дороги розмітки не було, а інтервал та стан дорожньої розмітки дозволяв рухатися не змінюючи смугу руху керуючись п. 11.1 ПДР.

З поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву встановлюється, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування та задоволення позову немає.

З відео файлів долучених позивачем та відеофайлу відповідача «Відео правопорушення ОСОБА_1 ..mp4», які узгоджуються між собою встановлюється, що автомобіль «VOLKSWAGEN TIGUAN», д.н.з. НОМЕР_1 рухається в темну пору доби по дорозі без розмітки, з обох боків якої знаходяться припарковані автомобілі.

На відеофайлах «01923@2021120420221310.mp4», «01923@2021120420271310.mp4», «01923@2021120420321310.mp4», які долучено стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, встановлюється процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом складання постанови.

На скріншотах долучених до відзиву на позовну заяву зображено припаркований автомобіль у якості перешкоди, об`їзд якої начеб-то здійснював позивач.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, в тому числі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

Згідно п. 9.1.а ПДР України попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

За п. 9.2. ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За правилами п. 11.1 ПДР України кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16 5.16 "Напрямки руху по смугах", 5.17.1 5.17.1 "Напрямок руху по смугах", 5.17.2 5.17.2 "Напрямок руху по смугах", а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і відповідно процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем надано диск з відео файлами ««Відео правопорушення ОСОБА_1..mp4», « 01923@2021120420221310.mp4 », « 01923@2021120420271310.mp4 », « 01923@2021120420321310.mp4 », а також скріншоти з відеофайлів.

Однак, зафіксований на диску автомобіль «VOLKSWAGEN TIGUAN», д.н.з. НОМЕР_1 рухається без зміни напрямку руху по дорозі без розмітки, з обох боків якої знаходяться припарковані автомобілі. Підстав розцінювати припарковані автомобілі як перешкоди руху судом не встановлено, крім того, у розрізі зафіксованої дорожньої обстановки, передбачених ПДР України підстав для увімкнення повороту ліворуч при об`їзді перешкоди судом не встановлено.

Також суд зазначає, що показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) відповідачем не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не додано, посилання на показання свідків в оскаржуваній постанові відсутні.

Таким чином, враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина позивача у порушенні п. 9.2.б правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення ним правопорушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції №82137952 від 13.12.2021 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог, на користь останнього підлягають відшкодуванню стороною відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора патрульної поліції 7 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Ковальчука Єгора Олександровича (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5), Департаменту патрульної поліції в особі територіального підрозділу - Управління патрульної поліції в Одеській області (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ЕАО №5110314 від 04.12.2021 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510, 00 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (РНОКПП 40108646, вул.. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 908, 00 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 24.01.2022 року.

Суддя Є.М. Булах